Рішення

від 26.09.2017 по справі 904/7572/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.17р. Справа № 904/7572/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" (м. Дніпро)

про стягнення суми за недовраховану активну електроенергію у загальному розмірі 24 651 грн. 70 коп.,

Суддя Фещенко Ю.В.,

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт (довіреність № 689/1001

від 14.12.2016);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 0123/1 від 23.01.2017),

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" (далі - відповідач) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 24 651 грн. 70 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" за адресою: м. Дніпро, проспект Миру, будинок 99, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не знаходиться на балансі енергопостачальника, повз приладу обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано з повітряної лінії споживача до приладу обліку електричної енергії, на території споживача дротом ПВ 2*2,5 мм 2 через переноску з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виявити при контрольному огляді неможливо: при включенні навантаження обліковий механізм не враховує електричне навантаження; покази електричного приладу обліку не змінюються - спожита електроенергія не враховується, що є порушенням статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.34, 6.40 ПКЕЕ, про що було складено акт про порушення № 102562 від 20.05.2016.

Комісією по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією складено протокол № 07-6 від 19.07.2016 та прийнято рішення провести нарахування за період з 20.11.2015 по 20.05.2016, згідно з пунктом 2.9. та за формулою пункту 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (зі змінами та доповненнями).

За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за вказаний період становить 24 651 грн. 70 коп.

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/1733/27-666/7/102562 від 19.07.2016 на суму 24 651 грн. 70 коп. не сплачено, що і є причиною спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 14.08.2017.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 44772/17 від 11.08.2017), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із сімейними обставинами та перебуванням за межами Дніпропетровської області.

У судове засідання 14.08.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 14.08.2017 не з'явився, витребуваних судом документів не подав, при цьому, судом було враховано наявність його клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.08.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.09.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також задоволенням клопотання відповідача.

Від відповідача надійшов супровідний лист (вх.суду 50534/17 від 14.03.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Так, до листа було додано відзив на позовну заяву , в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись слідуюче:

- акт про порушення споживачем Правил користування електроенергією від 20.05.2016, складений позивачем відносно відповідача, не містить усіх необхідних даних, яких би було достатньо для визначення обсягу недорахованої електроенергії та суми завданих збитків, а тому не може бути належним доказом вчинення відповідачем порушення. Так, пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих Правил, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії електропередавальної організації та представником споживача. Проте, на порушення вимог пункту 6.41 ПКЕЕ, в ОСОБА_2 не зазначено, яким приладом зроблено вимір прихованої проводки, які струмоприймачі приєднані споживачем до електричної мережі;

- в ОСОБА_2 про порушення відсутні докази повноважень представника споживача - ОСОБА_3, який підписав цей акт, оскільки зазначена особа не була на час перевірки працівником ТОВ "Дніпроком" та не наділена будь-якими повноваженнями представляти його інтереси. Оскільки чинним законодавством про електроенергетику чітко не визначено питання представництва у таких правовідносинах, слід керуватись загальними вимогами глави 17 Цивільного кодексу України. При цьому, на час перевірки та згідно з протоколом № 15 від 18.06.2013 єдиним представником товариства є директор ОСОБА_4, що також підтверджується наказом № 10-к від 18.06.2013;

- як вбачається із постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання", при вирішенні спорів щодо стягнення вартості недорахованої електроенергії судам слід враховувати, що початок перебігу строку позовної давності відраховується від дня проведення перевірки і складання акта про порушення. Позивач дізнався про порушення свого права на отримання оплати вартості одержаної відповідачем електроенергії і особу, яка його порушила, в день проведення перевірки дотримання відповідачем вимог щодо користування електроенергією та складання ОСОБА_2 про порушення № 102562, тобто 20.05.2016. З цієї дати і розпочався перебіг строку застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача, а закінчився він 20.05.2017. Таким чином, позивачем пропущено строк застосування до відповідача стягнення вартості недорахованої електроенергії у розмірі 24 651 грн.70 коп.

У судове засідання 18.09.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2017 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.09.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Судом було зауважено, що відповідно до частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У даному випадку, для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 18.09.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 26.09.2017.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції. Крім того, судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи неодноразово відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень .

Від позивача надійшли заперечення на відзив (вх.суду 52709/17 від 26.09.2017), в яких він зазначив, що посилання відповідача на те, що виявлене самовільне підключення могли зробити треті особи з метою штучного сприяння умовам звільнення ТОВ "Дніпроком" земельної ділянки, яка належить останньому на праві власності, не спростовує факт вчинення порушення, оскільки самовільне підключення було виявлено на території ТОВ "Дніпроком" від опори лінії електропередач, яка відноситься до експлуатаційної експлуатації споживача згідно із додатком 10 до додаткової угоди №1/587 від 13.05.2008. Позивач вважає, що складений акт про порушення містить всі необхідні вихідні дані для визначення розміру недооблікованої електричної енергії. Також, позивач заперечує факт пропуску строку позовної давності на звернення із позовом про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію по акту про порушення № 102562 від 20.05.2016, з огляду на те, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України); такої правової позиції дійшов і Вищий господарський суд у постанові № 905/658/13-г від 17.07.2013.Таким чином, строк позовної давності становить три роки, а почав він свій перебіг з наступного дня проведення технічної перевірки у споживача, тобто з 21.05.2016.

У судове засідання 26.09.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2017 виклав зміст заперечень на відзив, навів доводи в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням яких просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.09.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 26.09.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору .

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.09.2017 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Так, 06.05.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - енергопостачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" був укладений договір про постачання електричної енергії № 1733/27-666 (далі - договір).

Додатковою угодою № 1/587 від 13.05.2008 до договору вказаний договір було викладено у новій редакції (а.с.25-29).

Так, відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "ОСОБА_2 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та загальна схема електропостачання, які є невід'ємною частиною договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).

У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 13.08.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не долучено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, частинами 1 і 2 статті 275 та частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником згідно з вимогами додатку "Порядок розрахунків ".

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою № 1/27-666 від 18.06.2013 , укладеною між позивачем та відповідачем, сторони дійшли згоди викласти додаток 3 "Порядок розрахунків" до договору у новій редакції (а.с.32-35).

Згідно з пунктом 6.41. статті 6 зазначених Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Так, 20.05.2016 було здійснено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) на об'єкті відповідача за адресою: м.Дніпро, проспект Миру, будинок 99.

За результатами перевірки складено акт про порушення № 102562 від 20.05.2016 (далі - ОСОБА_2), в якому зазначено, що споживачем порушено статтю 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункти 3.34., 6.4. ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не знаходиться на балансі енергопостачальника, повз приладу обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано з повітряної лінії споживача до приладу обліку електричної енергії, на території споживача дротом ПВ 2*2,5 мм 2 через переноску з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виявити при контрольному огляді неможливо: при включенні навантаження обліковий механізм не враховує електричне навантаження; покази електричного приладу обліку не змінюються - спожита електроенергія не враховується (а.с.12-14).

Вказаний акт було складено за участю представника споживача - ОСОБА_3, який акт підписав із зауваженнями, які виклав у додаткових поясненнях до акту (а.с.14).

Так, у вказаних поясненнях вказано, що підключення було здійснене без відома споживача третіми особами; підключення здійснене поза межами будівлі. У поясненнях представник споживача просив звернутися до правоохоронних органів з метою встановлення осіб, які здійснили вказане підключення, та притягнення їх до відповідальності, та прийняти рішення саме щодо винних осіб (а.с.14).

В подальшому, 19.07.2016 на підставі зазначеного акту про порушення № 102562 комісією у складі посадових осіб постачальника та представника споживача - ОСОБА_3, прийнято протокольне рішення (протокол № 07-6 засідання комісії по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією № 102562 від 20.05.2016) про здійснення нарахування за період з 20.11.2015 по 20.05.2016, згідно з пунктом 2.9. та за формулою пункту 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (зі змінами та доповненнями); режим роботи струмоприймачів протягом доби 24 годин (а.с.19-20).

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією від 20.05.2016 (а.с.15).

За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 20.11.2015 по 20.05.2016 становить 24 651 грн. 70 коп. (а.с.21).

Крім того, протокол № 07-6 від 19.07.2016, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення № 102562 від 20.05.2016 та відповідний рахунок на оплату № 111/1733/27-666/7/102562 від 19.07.2016 були надіслані відповідачу разом з супровідним листом № 2089/6071 від 21.07.2016 (а.с.23), що підтверджується поштовими документами, які наявні в матеріалах справи (а.с.24).

Також, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 81367/1600 від 24.11.2016 (а.с.44-45), у якій він вимагав у семиденний термін з моменту отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по оплаті донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії, що підтверджується поштовими документами, які наявні в матеріалах справи (а.с.46-47).

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/1733/27-666/7/102562 від 19.07.2016 на суму 24 651 грн. 70 коп. не сплачено, що і є причиною спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із слідуючого.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку , пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 6.40. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так, в матеріалах справи міститься акт про порушення № 102562 від 20.05.2016, яким встановлено порушення Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією.

Суд не погоджується з доводами відповідача в частині того, що акт про порушення № 102562 від 20.05.2016 не містить усіх необхідних даних, яких би було достатньо для визначення обсягу недорахованої електроенергії та суми завданих збитків, оскільки з аналізу змісту вказаного акту вбачається, що він складений у відповідності до пункту 6.41. Правил користування електричною енергією та містить відомості щодо змісту виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Вказаний акт було складено за участю представника споживача - ОСОБА_3, який підписав його із зауваженнями.

Заперечення відповідача в частині того, що ОСОБА_3 не був на час перевірки працівником ТОВ "Дніпроком" та не наділений будь-якими повноваженнями представляти його інтереси, не приймаються до уваги судом, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені:

- копія довіреності від 05.10.2015, видана ТОВ "Дніпроком" ОСОБА_3 зі строком дії - до 05.10.2020 (а.с.42-43,99-100);

- копія довіреності від 05.10.2015, видана ТОВ "Дніпроком" ОСОБА_3 зі строком дії - до 05.10.2018 (а.с.98).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача (споживача) під час складання акту приймала участь особа, яка була уповноважена на такі дії.

Пунктом 6.42. ПКЕЕ визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

У відповідності до вказаної норми, позивач здійснив повідомлення відповідача про засідання, яке відбудеться 19.07.2016 за адресою: вулиця Ленінградська, 40 кімната № 217, про що був направлений лист № 1968/6071 від 14.07.2016, та що підтверджується поштовими документами, які долучені до матеріалів справи (а.с.17-18). У вказаному листі позивач зауважив, що рішення комісії буде прийнято незалежно від присутності відповідача.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42. ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 19.07.2016 було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, при цьому, на вказане засідання з'явився представник відповідача - ОСОБА_3

Протоколом засідання комісії № 07-6 від 19.07.2016 по розгляду акта про порушення прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом.

Так, за приписами підпункту 7 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (надалі - Методика) ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1. Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою (2.7.) Методики (пункт 2.9 Методики).

Матеріалами справи підтверджується вручення відповідачу протоколу № 07-6 від 19.07.2016, розрахунку кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення № 102562 від 20.05.2016 та відповідного рахунок на оплату недоврахованої електроенергії на суму 24 651 грн. 70 коп. разом з супровідним листом № 2089/6071 від 22.07.2016 (а.с.23), що підтверджується поштовими документами, які наявні в матеріалах справи (а.с.24).

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43. ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 у разі таких дій або бездіяльності споживача:

- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії № 07-6 від 19.07.2016 по розгляду акта про порушення № 102562 від 20.05.2016, оформленого протоколом засідання комісії № 07-6 від 19.10.2016.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 24 651 грн. 70 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Приймаючи рішення, суд виходив також із наступного.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Так, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з оплати вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, в сумі 24 651 грн. 70 коп.

Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 111/1733/27-666/7/102562 на суму 24 651 грн. 70 коп. є таким, що настав.

Заперечення відповідача в частині пропуску позивачем строку позовної давності на звернення із позовом про стягнення з відповідача вартості недорахованої електроенергії у розмірі 24 651 грн.70 коп. (який на думку відповідача сплив 20.05.2017), відхиляються судом, з огляду на слідуюче.

Частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Отже, посилання відповідача на початок перебігу строку позовної давності з 20.05.2016 є правильним, оскільки позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, в день проведення перевірки і складання акта про порушення.

Однак, згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З приводу зауважень, які виклав представник споживача (відповідача) та які зафіксовані у доповненнях до акту про порушення № 102562 від 20.05.2016, суд зазначає таке.

Пунктом 1.2. Методики передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Однак, матеріали справи не містять та сторонами під час розгляду справи судом не повідомлено суду обставин щодо наявності повідомлення відповідача про виявлені позивачем порушення.

Відповідно до пункту 14 розділу 3 "Висновки" Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил; якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 24 651 грн. 70 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Отже, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" (49130, м. Дніпро, Індустріальний район, проспект Миру, будинок 99, офіс 1; ідентифікаційний код 13450650) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034) - 24 651 грн. 70 коп. вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2017.

Суддя ОСОБА_5