Рішення

від 25.09.2017 по справі 905/1889/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.2017р. Справа №905/1889/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прогруп", м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецторг",

м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 16060,60 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прогруп", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецторг", м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 16060,60 грн., в тому числі основний борг в сумі 14420,23 грн., інфляція в сумі 1396,88 грн. та три проценти річних в сумі 243,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №117211/0316 від 31.03.2016р., протокол розбіжностей до нього від 31.03.2016р., специфікації до нього, видаткові накладні №ПГ-0002640 від 15.04.2016р., №ПГ-0004523 від 10.06.2016р., №ПГ-0005002 від 23.06.2016р., №ПГ-0005921 від 21.07.2016р., №ПГ-0006299 від 04.08.2016р., №ПГ-0006532 від 18.08.2016р., №ПГ-0006984 від 13.09.2016р., №ПГ-0007901 від 13.10.2016р., №ПГ-0008315 від 27.10.2016р., товарно-транспортні накладні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

31.03.2016р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (Практікер, код ЄДРПОУ 39320208) був підписаний договір поставки №117211/0316, за умовами якого позивач зобов'язався поставити у власність Практікер, а Практікер взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товари згідно із замовленнями Практікер та товаросупровідною документацією, що складає невід'ємну частину вказаного договору (п.1.1 договору).

Практікер надає замовлення постачальникові на підставі специфікацій/прайс-листа, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину договору (п.1.3 договору).

За умовами п.2.1 договору постачальник повинен поставляти товари Практікер вільними від всіх і будь-яких зобов'язань та обтяжень перед третіми особами вчасно до відповідного ТЦ. Відповідна адреса ТЦ Практікер вказується у замовленні Практікер. Поставка товару за цим договором у відповідності до домовленості сторін, здійснюється у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс , із врахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору. Базис поставки - DDP. Доставка та/або повернення товару здійснюється за рахунок постачальника.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що замовлення Практікер на поставку товарів, у випадку їх належного оформлення, обов'язкові для постачальника. Замовлення вважаються чинними тільки за умови їх оформлення в письмовій формі. Замовлення, розміщені в усній формі, зокрема, по телефону, так само як і доповнення, зміни та інші застереження до поданих замовлень, вважаються чинними тільки за умови їх підтвердження в електронній письмовій формі, яка вимагається для замовлень. Замовлення можуть також надаватись постачальникові через систему EDI-систему документообігу електронними засобами обміну інформацією (надалі система EDI).

Згідно з п.п.2-3 додатку №3 до договору кількість, строки та місце поставки визначається Практікер в замовленні. Мінімальна сума замовлення становить 1000,00 грн. Замовлення виконується в зазначений в замовленні строк поставки. Строк поставки відраховується з дати замовлення, і складає 7 календарних днів. Постачальник зобов'язаний завчасно повідомити Практікер про неможливість виконання замовлення в строк, визначений в замовленні.

Договір з усіма додатками до нього вступає в силу з моменту підписання сторонами. Договір з усіма додатками до нього діє до 31 грудня 2016 року. Строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний рік. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (п.п.12.1-12.1.2 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №117211/0316 від 31.03.2016р. позивачем поставлено Практікер продукцію на суму 14420,23 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні №ПГ-0002640 від 15.04.2016р., №ПГ-0004523 від 10.06.2016р., №ПГ-0005002 від 23.06.2016р., №ПГ-0005921 від 21.07.2016р., №ПГ-0006299 від 04.08.2016р., №ПГ-0006532 від 18.08.2016р., №ПГ-0006984 від 13.09.2016р., №ПГ-0007901 від 13.10.2016р., №ПГ-0008315 від 27.10.2016р.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Згідно з п.5.2 договору №117211/0316 від 31.03.2016р. оплата виконується в платіжні дні Практікер, на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах, протягом 30 календарних днів та визначається залежно від того, яка з цих подій сталася пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за договором, або з дня отримання всіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом практікер.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 14420,23 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України Практікер суду не представлено.

Згідно наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.09.2017р. за кодом ЄДРПОУ 39320208 у реєстрі значиться ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецторг", м.Краматорськ.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 243,49 грн. за період з 30.11.2016р. по 23.06.2017р. та інфляцію в сумі 1396,88 грн. за період з 30.11.2016р. по 13.03.2017р.

Як встановлено, розрахунок суми трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім проведено нарахування інфляційних витрат починаючи з 30.11.2016р., а не за повний місяць. Крім цього, позивачем за період з 01.01.2017р. по 23.06.2017р. безпідставно нараховано інфляцію на основний борг з урахуванням інфляції за попередній період, що є неправомірним.

За таких обставин, за результатами проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 1038,87 грн. за період з грудня 2016р. по травень 2017р., а решта вимог про стягнення інфляції є неправомірною.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

Таким чином, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 358,01 грн. є неправомірним, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 15702,59 грн., у тому числі основний борг в сумі 14420,23 грн., інфляція в сумі 1038,87 грн. та три проценти річних в сумі 243,49 грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Згідно резолютивної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 16060,60 грн., що містяться на п/р 26001056204283 у Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 380269 та будь-яких інших рахунках виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як встановлено судом, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №905/1889/17 не доведене відповідними обставинами. Зокрема, за висновками суду, відсутні будь-які докази, які підтверджують вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження належного йому майна, інших дій, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по цій справі.

За таких обставин, враховуючи викладене, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 16060 грн., що містяться на п/р 26001056204283 у Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 380269 та будь-яких інших рахунках виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прогруп", м.Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецторг", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 16060,60 грн., у тому числі основний борг в сумі 14420,23 грн., інфляція в сумі 1396,88 грн. та три проценти річних в сумі 243,49 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» (84306 м.Краматорськ, Донецька область, вул.Сахалінська, буд.4, ЄДРПОУ 39320208) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Прогруп» (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка, 7-А, ЄДРПОУ 36716201) основний борг в сумі 14420,23 грн., інфляцію в сумі 1038,87 грн. та три проценти річних в сумі 243,49 грн., всього заборгованість в сумі 15702,59 грн., судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина