Рішення

від 17.08.2010 по справі 17/236/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.10 Справа № 17/236/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» , 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8 в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57 В

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» , 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65 в особі Запорізької обласної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» , 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагарна, 5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, 69124, АДРЕСА_1

про стягнення 7 693,44 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 02.09.09 № 1339-09/1

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

08.07.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» ) до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в особі Запорізької обласної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі -ПАТ «Страхова група «ТАС» ) про стягнення з відповідача 7 693,44 грн., з яких: 6 710,40 грн. страхового відшкодування, 584,17 грн. пені, 85,49 грн. 3% річних, 313,38 грн. інфляції.

Ухвалою від 08.07.10 судом порушено провадження в справі № 17/236/10. До участі у справі судом залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, судове засідання призначено на 04.08.10.

Ухвалою від 04.08.10 у зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи розгляд справи відкладено на 17.08.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.08.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 05.08.09 ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21065 ЗНГ, державний реєстраційний № НОМЕР_1, на вул. Артема в м. Запоріжжя скоїв зіткнення з автомобілем Кіа, державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС № 536332 ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД. Вина третьою особою у зазначеній ДТП, протиправність дій та наявність складу адміністративного правопорушення встановлена постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 20.08.09 по справі № 3-2016/09р. Внаслідок ДТП автомобіль Кіа було пошкоджено, а його власнику (ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД) спричинена майнова шкода в сумі 6 710,40 грн. Реальні збитки ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД на відновлювальний ремонт автомобіля Кіа склали 7 515,00 грн. Майнові інтереси ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД на момент ДТП були застраховані у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту від 19.06.09 № 2257-а/09зп. За заявою ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД виплачено страхове відшкодування в сумі 7 169,40 грн. На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки. Цивільно-правова відповідальність третьої особи на момент ДТП була застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) від 24.05.09 № ВС/7410902. Отже, за цим договором на відповідача було покладено обов'язок відшкодувати спричинену при експлуатації забезпеченим транспортним засобом шкоду шляхом виплати страхового відшкодування особі, яка звернулась за таким відшкодуванням. Позивач 23.11.09 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. За даною заявою позивач пред'явив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування в сумі 6710,40 грн. Однак, в установлений Законом строк відповідач не виплатив страхове відшкодування позивачу. 02.08.10 (тобто після звернення з позовом до суду) відповідач перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 6 710,40 грн. За порушення зобов'язання з виплати страхового відповідачу нараховано пеню у сумі 584,17 грн., 3% річних у сумі 85,49 грн. та втрат від інфляції в сумі 313,38 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 11, 528, 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» , ст. ст. 6, 15, 22, 29, 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористувався. Про дату, місце та час судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Третя особа в судові засідання не з'явилася, витребуваних ухвалою суду документів не надано, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.09 ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21065 ЗНГ, державний реєстраційний № НОМЕР_1, на вул. Артема в м. Запоріжжя скоїв зіткнення з автомобілем Кіа, державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС № 536332 ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД.

Факт ДТП підтверджується довідкою ДАІ про ДТП від 05.08.09.

Дана ДТП сталася внаслідок порушення третьою особою п. 10.4. Правил дорожнього руху України. Його вина у зазначеній ДТП, протиправність дій та наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України встановлена постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 20.08.09 по справі № 3-2016/09р.

Внаслідок ДТП автомобіль Кіа було пошкоджено, а власнику (ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД) спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується вищенаведеною довідкою ДАІ про ДТП, актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) № 07.08.09, згідно з яким третя особа погодилась з виявленим об'ємом пошкоджень без зауважень.

Згідно висновку фахівця автотоварознавця з визначення вартості майнової шкоди від 10.08.09 № 304/08 вартість матеріальної шкоди, заподіяного власнику автомобіля Кіа становить 6 710,40 грн.

Реальні збитки ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД на відновлювальний ремонт автомобіля Кіа склали 7 515,00 грн., що підтверджуються рахунком ПП ОСОБА_3 від 08.09.09 № 83.

У відповідності із ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування» , страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, майнові інтереси ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля Кіа, на момент ДТП були застраховані у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту від 19.06.09 № 2257-а/09, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком «Збитки внаслідок ДТП» .

Подію пошкодження в ДТП застрахованого автомобіля було визнано позивачем страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 3972-а/09зп від 16.09.2009 року, з настанням якої відповідно до умов договору страхування, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про страхування» , п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Встановлено, що за заявою ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД на виплату страхового відшкодування було виплачено страхове відшкодування в сумі 7 169,40 грн., факт виплати якого підтверджується платіжним дорученням від 16.09.09 № 4362.

Страхове відшкодування дорівнювало вартості реальних збитків страхувальника за вирахуванням передбаченої п. 12 договору франшизи в сумі 345,60 грн., розраховувалось позивачем відповідно до п. 27 договору страхування, ст. 9 Закону України «Про страхування» , що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відшкодувавши за договором збитки страхувальнику, позивач став в межах сплаченої суми відшкодування стороною - кредитором у зобов'язанні з відшкодування майнової шкоди.

Тобто, до позивача перейшло право потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність третьої особи на момент ДТП була застрахована у відповідача на підставі полісу № ВС/7410902 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) від 24.05.09, за яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза відсутня, строк дії з 24.05.09 по 23.05.10, забезпечений транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21065 ЗНГ.

Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди.

Спричинення майнової шкоди ТОВ ВКФ «Мономах» ЛТД є страховим випадком в розумінні ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , тобто є подією, внаслідок якої заподіяна шкода під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність відповідача за договором ОСЦПВВНТЗ.

Отже, за договором ОСЦПВВНТЗ та в силу ст. 528 Цивільного кодексу України на відповідача покладено обов'язок відшкодувати спричинену при експлуатації забезпеченим транспортним засобом шкоду (заміна боржника у зобов'язані з відшкодування шкоди) шляхом виплати страхового відшкодування особі, яка звернулась за таким відшкодуванням (або потерпілому, або особі, яка має права потерпілого).

Позивач 23.11.09 звернувся до відповідача, в порядку ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 5541-09 від 18.11.09, додатками до якого надав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, шляхом надіслання рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням що підтверджується реєстром рекомендованих листів та фіскальним чеком від 23.11.09.

Заява отримано відповідачем 24.11.09, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9564428.

За даною заявою позивач пред'явив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування в сумі 6 710,40 грн. (вартість оціненої майнової шкоди згідно з висновком фахівця-автотоварознавця (який з суб'єктом оціночної діяльності) від 10.08.09 № 304/08, оскільки відповідач, порядку ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує тільки оцінену шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного дня отримання страховиком необхідних документів, при цьому, за ст. 36 вказаного Закону, страховик після розгляду наданих йому документів про ДТП приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування, протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення.

Останній строк для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування позивачу був 24.12.09.

Однак, в установлений Законом строк відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, чим порушив умови договору ОСЦПВВНТЗ, норми ст.ст. 1, 3, 22, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , ст. 988 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , після розгляду страховиком наданих йому, визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у і страхового відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» , визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхова виплата -грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У встановлений строк відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив.

Разом з тим, під час розгляду справи, за платіжним дорученням від 02.08.10 № 34209, відповідач перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 6 710,40 грн.

За таких обставин, в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 6 710,40 грн. провадження у справі підлягає припиненню в силу п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Позивачем також заявлено до стягнення суми пені в розмірі 584,17 грн. за період з 25.12.09 по 28.05.10, 3% річних в розмірі 85,49 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 313,38 грн. за період січень-квітень 2010 року.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Матеріалами справи доведено прострочення відповідачем виконання зобов'язання з виплати позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 6 710,40 грн. Таким чином, нарахування позивачем пені є правомірним, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем 3% річних в розмірі 85,49 грн. за період з 25.12.09 по 28.05.10, суму втрат від інфляції в розмірі 313,38 грн. за період січень-квітень 2010 року є правомірним, представлені позивачем розрахунки визнані судом обґрунтованими. Таким чином, вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 ,49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243, п/р 26500003367107 в ПАТ «СведБанк» , МФО 300164) в особі Запорізької обласної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, код ЄДРПОУ 25821620, п/р № 26500003367107 в ПАТ «СведБанк» , МФО 300164) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Іллінська, 8) в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57 В, код ЄДРПОУ 26183400, п/р 26502011332557 в ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) - 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 17 коп. пені, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 49 коп. 3% річних, 313 (триста тринадцять) грн. 38 коп. втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6 710,40 грн. - провадження у справі припинити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 25.08.2010