Рішення

від 25.09.2017 по справі 910/14892/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа №910/14892/17

За позовом Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альттранс

про стягнення штрафу 68 000,00 грн. та пені 68 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Савчук І.В. за довіреністю № 01-40/684 від 13.09.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альттранс (відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн., накладеного на відповідача рішенням Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , та пені у розмірі 68 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу за період з 17.01.2017 по 28.08.2017.

Позов подано на підставі ст.ст. 17, 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 порушено провадження у справі № 910/14892/17 та призначено розгляд справи на 25.09.2017 об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 25.09.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.09.2017 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.09.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Зокрема, відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18), розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/14892/17 від 05.09.2017 було направлено відповідачу за адресою: 04108, м. Київ, пров. Квітневий, буд. 1-Б, вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача станом на 05.09.2017. Натомість поштові відправлення з ухвалою суду було повернуто підприємством зв'язку з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.09.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.09.2017, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (надалі - Рішення АМК) визнано дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю Альттранс під час участі у процедурі закупівлі, предметом якої є: Ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (капітальний ремонт ГШО) [оголошення про проведення процедури закупівлі № 098187, опубліковане в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель від 27.03.2015 № 221], лоти № 1, № 2, № 4, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Альттранс штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення).

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур'єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи, що Рішення АМК вручити відповідачу виявилось неможливим, позивачем було опублікувало повідомлення про прийняте рішення в газеті Голос України 04.11.2016 № 210 (6464). Отже, на думку позивача, Рішення АМК вважається врученим відповідачу 14.11.2016.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 16.01.2017, оскільки 14.01.2017 та 15.01.2017 - вихідні дні.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем сума штрафу в розмірі 68 000,00 грн., накладеного рішенням АМК, сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 68 000,00 грн.

Крім суми штрафу, позивач нарахував відповідачу за період з 17.01.2017 по 28.08.2017 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , складає 68 000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України Про судоустрій і статус суддів розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України Про захист економічної конкуренції . Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Згідно статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур'єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Матеріалами справи підтверджується, що позивач опублікував інформацію про прийняте Адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в газеті Голос України від 04.11.2016 № 210 (6464).

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 16.01.2017 (04.11.2016 + 10 днів + 2 місяці).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду спору по суті, відповідач штраф, накладений Рішенням АМК, не сплатив. При цьому, Рішення АМК від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього Рішенням АМК, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 68 000,00 грн. за період з 17.01.2017 по 28.08.2017 за прострочення сплати штрафу.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 68 000,00 грн. штрафу до 16.01.2017, таким чином, початком періоду прострочення сплати штрафу є 17.01.2017.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції складає 1020,00 грн. (68 000,00 грн. : 100 х 1,5 = 1020,00 грн.).

За період з 17.01.2017 по 28.08.2017 відповідачем прострочено 224 дні сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 228 480,00 грн. (1020,00 грн. х 224 = 228 480,00 грн.).

В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 68 000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 68 000,00 грн. за період 17.01.2017 по 28.08.2017 за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2 040,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альттранс (04108, м. Київ, пров. Квітневий, буд. 1-Б; ідентифікаційний код 38006449) 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2016 № 11 у справі № 02-26-11/2015, та 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми до Загального Фонду Державного бюджету України на реєстраційний рахунок, відкритий у Головному Управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 ( Адміністративні штрафи та санкції).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альттранс (04108, м. Київ, пров. Квітневий, буд. 1-Б; ідентифікаційний код 38006449) на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, пр. Миру, буд. 8, кім. 15, пов. 3; ідентифікаційний код 21956116) судовий збір в розмірі 2 040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 коп.), зарахувавши вказану суму на рахунок, відкритий в Головному Управлінні Державної казначейської служби України (м. Київ), МФО 820172, р/р 35215099004145, ЄДРПОУ 21956116.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2017.

Суддя Гумега О.В.