Рішення

від 22.09.2017 по справі 912/2216/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 рокуСправа № 912/2216/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2216/17

за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: Приватного підприємства "Аіріс", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 5 241,27 грн.

Представники сторін:

від позивача - Кударенко О.В., довіреність № 23 від 10.01.2017;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з Приватного підприємства "Аіріс" основного боргу в сумі 5061,11 грн, 5061,11 грн пені, 153,03 грн інфляційних втрат та 27,13 грн 3% річних, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 711 від 01.10.2016 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі щодо оплати отриманої теплової енергії.

Ухвалою від 03.08.2017 господарським судом прийнято подану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2216/17. Розгляд справи в судовому засіданні призначено на 07.09.2017.

01.09.2017 відповідачем подано до господарського суду заяву, зі змісту якої вбачається, що останнім сплачено на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5 061,11 грн.

Позивачем подано до господарського суду заяву № 1021 від 06.09.2017 про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою 5 061,11 грн боргу, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5 061,11 грн пені, 27,13 грн 3% річних та 153,03 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 07.09.2017 господарський суд відклав розгляд справи на 22.09.2017.

Враховуючи права позивача щодо зменшення розміру позовних вимог, які визначені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та наявність повноважень на зменшення розміру позовних вимог у представника позивача, яким підписано заяву, з огляду на те, що ціну позову згідно ст. 55 названого кодексу вказує позивач, господарський суд приймає заяву Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 06.09.2017 та здійснює розгляд справи з урахуванням нової ціни позову згідно вказаної заяви.

В судовому засіданні 22.09.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представника позивача.

Позивачем позовні вимоги підтримано повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Ухвалами від 03.08.2017 та від 07.09.2017 господарський суд не визнавав явку повноважного представника відповідача у судове засідання обов'язковою, а відтак відсутність представника у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи.

Положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами у даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2016 між КП "Теплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та Приватним підприємством "Аіріс" (споживач) укладено договір № 711 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі (надалі - Договір № 711) (а.с. 7-10).

Згідно додатку 1.1. (а.с. 9) об'єктом споживання теплової енергії є ПП "Аіріс", що розташована за адресою: пр. Соборний (Леніна), 51.

Відповідно до розділу 1 Договору енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що діє на момент укладення договору:

- вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону.

Згідно положень пунктів 6.2. - 6.4. Договору про зміни тарифів на протязі терміну дії договору енергопостачальна організація зобов'язується письмово сповістити споживача протягом 15 днів після дати затвердження нових тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100% вартості вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Теплова енергія постачається споживачу в об'ємах, зазначених в додатку 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору № 711.

Договір укладений терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до жовтня 2017. Договір вважається подовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору № 711).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 19 названого Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як передбачено ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

З матеріалів справи слідує, що за період з січня 2017 по березень 2017 включно КП "Теплокомуненерго" на виконання умов Договору №711 поставлено відповідачу за адресою: пр. Соборний (Леніна), 51 теплову енергію згідно виставлених відповідачу рахунків-фактур: №711/01 від 31.01.2017, №711/02 від 28.02.2017, №711/03 від 31.03.2017 (а.с.13-16).

Тариф на теплову енергію КП "Теплокомуненерго" установлюється постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг та оприлюднюється на офіційному сайті НКРЕ.

Відповідач проводив оплату за теплову енергію, що постачалася КП "Теплокомуненерго" за період з січня 2017 по березень 2017 включно не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 5 061,11 грн, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Після порушення провадження у справі відповідачем 10.08.2017 року згідно квитанції (а.с.29) сплачено 5 061,11 грн, а позивачем зараховано в рахунок погашення суми основного боргу 5 061,11 грн, у зв'язку з чим останнім згідно заяви № 1021 від 06.09.2017 зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу всумі5 061,11 грн.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про стягнення 5 061,11 грн пені, 153,03 грн інфляційних втрат та 27,13 грн 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини четвертої ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором

За вимогами частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.8. Договору №711 встановлено, що за несвоєчасну оплату споживач сплачує пеню в розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми заборгованості для підприємств, організацій і закладів-суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.

Встановлений договором розмір пені - 1 % узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України від 20.05.1999 р. №686-XIV "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", якою встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до розрахунку пені, зазначеного у позові, сума пені за період з 14.01.2017 по 11.07.2017 складає 8 351,11 грн. Позивач, з врахуванням п. 6.8. Договору №711, просить стягнути 5 061,11 грн, що становить не більше 100% загальної суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість в сумі 2 080,44 грн виникла з 01.01.2017, отже, з врахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені на вказану суму боргу припинилось 01.07.2017, а не 11.07.2017 як вказує позивач у розрахунку пені.

Разом з тим, враховуючи, що позивач обмежився при нарахуванні пені 1% з простроченої суми, то суд вважає вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5 061,11 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з січня 2017 по березень 2017 3 % річних за порушення строків оплати товару в сумі 27,13 грн. та 153,03 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення 3% річних в сумі 27,13 грн та інфляційні втрати в сумі 153,03 грн, що нараховані за період з січня 2017 по березень 2017 є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Аіріс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 51, ідентифікаційний код 30225295) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32-А, ідентифікаційний код 00185330) 5 061,11 грн пені, 153,03 грн інфляційних, 27,13 грн - 3% річних, а також 1 600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.09.2017

Суддя В.В.Тимошевська