Рішення

від 25.09.2017 по справі 911/2585/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2017 р. Справа № 911/2585/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 01001, місто Київ, провулок Шевченка, будинок 12

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Солар", 95011, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Сергєєва-Ценського/ Турецька, будинок 12/4

про стягнення 107 387 956,67 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №09/12/61 від 15.02.2017);

від відповідача : не з'явився.

суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Солар" про стягнення 103 570 201,73 грн. комісійної винагороди та 3 817 754,94 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 01.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання банківської гарантії №20-4267/3-2 від 28.12.2012 в частині повної та своєчасної оплати передбаченої умовами договору комісійної винагороди.

У зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача суд 30.08.2017 та 14.09.17 на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет в розділі «Новини та події суду» розмістив інформацію про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - Позивач, Банк-гарант, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Каліпсо Солар (далі - Відповідач, Принципал, Боржник) укладено Договір №20-4267/3-2 про надання банківської гарантії (із договорами про внесення змін від: 01.11.2013, 25.03.2014, 31.10.2014, 09.07.2015, 02.12.2015 та 02.12.2015) (далі - Договір гарантії) відповідно до умов якого банк зобов'язався надати гарантію за Боржника на суму 51 775 329,86 євро (пункт 2.5. Договору гарантії в редакції від 02.12.2015) на користь Бенефіціара (компанія China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (далі - CNBM) (пункти 1.1. та 2.1. Договору гарантії), що забезпечує виконання Боржником зобов'язань за контрактом № SААF4112012 від 15.11.2012 (далі - Контракт) (пункт 1.3 Договору гарантії).

Згідно пункту 2.3. Договору гарантії термін дії гарантії - до 15.07.2018 включно.

Строк дії Договору гарантії - до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 7.3. Договору гарантії).

У зв'язку із не оплатою Відповідачем сум Контакту, за вимогами CNBM банк сплатив останньому загальну суму коштів у розмірі 6 169 270,63 євро, а саме: 06.01.2015 - 553 945 євро; 10.02.2015 - 5 460 315 євро; 21.12.2015 - 155 010,63 євро згідно Swift повідомленнь про сплату банком вимог а.с. 45-47).

Відповідно до пунктів 5.3.1. та 3.3. Договору гарантії (в редакції від 01.11.13) Принципал зобов'язаний сплачувати банку комісійну винагороду за супровід наданої Гарантії у розмірі 3% річних від фактичної суми зобов'язань за Гарантією, що нараховується банком в гривнях за курсом валюти Гарантії, встановленим НБУ на дату нарахування, починаючи з дати видачі гарантії за методом визначення кількості днів у місяці та році: факт/360 , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

З дати укладення Договору гарантії (з 28.12.2012) комісійна винагорода мала сплачуватись Принципалом на рахунок Банку щомісячно першого числа календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому відбулось нарахування комісійної винагороди, за останній розрахунковий період - в дату закінчення строку дії Гарантії або в день звільнення Банку від зобов'язань по Гарантії.

За період з дати Договору гарантії і по лютий 2014 року Відповідач сплачував комісійну винагороду згідно виписок та довідки-розрахунку (а.с. 48-97).

В подальшому між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткові угоди до Договору про надання банківської гарантії №20-4267/3-2 від 28.12.2012 відповідно до умов яких строк оплати комісій було відкладено, а саме:

- за період з 01.03.2014 по 30.06.2015 за пунктом 3.3. Договору гарантії (в редакції від 31.10.14) строк оплати комісійної винагороди перенесено до 01.07.2015 включно;

- за період з 01.03.2014 по 30.09.2015 за п. 3.3. Договору гарантії (в редакції від 09.07.2015) строк оплати комісійної винагороди перенесено до 01.10.2015 включно.

Як стверджує Позивач, в порушення пунктів 3.3., 4.3. та 5.3.1. Договору гарантії від 01.10.2015 Принципал не сплатив відстрочену комісію, нараховану банком з 01.03.2014 по 30.09.2015 та взагалі припинив оплату комісійної винагороди за Договором гарантії.

Банк неодноразово надсилав Відповідачу вимоги про настання гарантійних випадків та вимоги про сплату боргу, у тому числі за несплаченими комісіями, а саме:№ 39-1/1867-9 від 01.12.15, № 39-1/1867-9 від 01.12.15 та № 09-8-7/252 від 24.02.16 (а.с. 26-39).

Враховуючи, що жодних відповідей на вказані претензії Банк не отримав, а станом на 01.08.2017 заборгованість Відповідача за несплаченою комісією не погашена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відподвідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 561 Цивільного кодексу України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Приписами статті 567 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданий Банком розрахунок заборгованості з оплати комісійної винагороди за договором про надання банківської гарантії №20-4267/3-2 від 28.12.2012 судом перевірений і визнаний вірним.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи докази виконання відповідачем своїх зобов'язання по оплаті комісійної винагороди за договором про надання банківської гарантії №20-4267/3-2 від 28.12.2012 відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 103 570 201,73 грн. комісійної винагороди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3 817 754,94 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 01.08.2017.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача підлягають стягненню 3 817 754,94 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 01.08.2017.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103 570 201,73 грн. комісійної винагороди та 3 817 754,94 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 01.08.2017.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Солар" (код 37774050) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код 00039002) - 103 570 201 (сто три мільйони п'ятсот сімдесят тисяч двісті одна) грн. 73 коп. комісійної винагороди, 3 817 754 (три мільйони вісімсот сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. 3% річних та 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано 27.09.2017