Рішення

від 19.09.2017 по справі 916/1704/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.Справа № 916/1704/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

від третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Інтермедика Одеса» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вівамед» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Гемо ОСОБА_4» , про стягнення заборгованості в сумі 136514,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Інтермедика Одеса» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вівамед» про стягнення заборгованості в сумі 136514,00 грн. за надані послуги згідно договору № 12 від 03.01.2014 р. про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики, посилаючись на наступне.

03.01.2014 р. між ТОВ «Вівамед» (замовник) та ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (виконавець) був укладений договір про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати послуги по забезпеченню замовника медичними послугами у галузі лабораторної діагностики.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата проводиться замовником на поточний рахунок виконавця після підписання акту приймання-передачі послуг на підставі рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.3 договору розмір плати встановлюється виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток №1).

За умовами п. 3.3 договору в обов'язки замовника входить сплата наданих послуг, на умовах і в порядку, передбаченому п. 2 даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що пов'язані із визначенням прав та обов'язків сторін за цим договором, дійсністю, виконанням та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, відступлення права вимоги та переведенням боргу у зв'язку із цим договором регламентуються цим договором та матеріальним правом, що є чинним в Україні, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Додатковими угодами до договору від 01.04.2014 р. № 1, від 01.03.2015 р. № 2, від 03.12.2015 року № 3 та від 09.06.2016 року № 5 були внесені зміни в договір від 03.01.2014 р. № 12 та викладено п. 2.2 у наступній редакції (з урахуванням останніх змін): «Розмір плати встановлюється виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток № 2 до договору)» .

За ствердженнями позивача, на виконання зазначеного договору виконавцем тривалий час надавалися медичні послуги з отримання та лабораторної діагностики матеріалу/аналізів від фізичних осіб, направлених замовником. Так, позивач вказує, що взаємовідносини виконавця із замовником носили тривалий, безперервний характер і з початку дії договору та по 20.04.2017 р. виконавцем постійно надавалися послуги з лабораторної діагностики, які приймались замовником, але сплата за які не була проведена у повному обсязі.

При цьому позивач зазначає, що обставини тривалості співробітництва замовника та виконавця по виконанню договору №12 від 03.01.2014 р., в тому числі у квітні 2017 року, підтверджуються, зокрема:

- актами виконаних робіт від 31.12.2015 року №53; від 29.01.2016 року №6; від 15.11.2016 року №125; від 31.12.2016 року №142; від 15.12.2016 року №141; від 30.11.2016 року №129; від 20.04.2017 року №29; рахунками на сплату, у тому числі від 20.04.2017 року №29 та актами звірки розрахунків, у тому числі за квітень 2017 року (період з 01.04.2017 - 20.04.2017);

- частково проведеними розрахунками між сторонами, про що свідчать бухгалтерські відомості по рахунку виконавця;

- електронними листами, якими обмінювались сторони, в яких наводились переліки осіб, які направляються замовником на обстеження;

- відомостями та переліками осіб з бази обліку пацієнтів, в яких зазначається дата проходження обстеження, ПІБ пацієнта, назва та вартість послуги, замовник, яким направлялася особа для здавання аналізів.

Наразі позивач зауважив, що роздруківки електронних листів, якими обмінювались сторони та в яких наводились переліки осіб, направлених замовником на обстеження та відомості з переліками осіб з бази обліку пацієнтів, можуть бути надані позивачем, виключно на виконання ухвали суду, оскільки ці відомості становлять медичну/лікарську таємницю, відповідно до ст. 286 ЦК України, ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 року № 2801 та Міжнародного кодексу медичної етики від 1949 року.

Так, позивач зазначає, що послуги з лабораторної діагностики надавалися виконавцем щоденно, оформлювались місячними актами виконаних робіт, на підставі яких видавались рахунки на сплату та проводились звіряння розрахунків між сторонами. Між тим, за ствердженнями позивача, не зважаючи на тривалий характер взаємовідносин сторін в рамках договору від 03.01.2014 р. № 12, належне виконання зобов'язань виконавцем, замовником безпідставно не була здійснена сплата за фактично надані виконавцем послуги за період з 01.04.2017 р. по 20.04.2017 р. включно, а вимоги виконавця щодо необхідності підписання акту виконаних робіт від 20.04.2017 р. № 29 та акту звірки розрахунків за квітень 2017 р., залишаються без реагування зі сторони посадових осіб замовника. З урахуванням цих обставин, 06.07.2017 р. виконавцем було надіслано за юридичною адресою замовника лист з повідомленням про вручення та описом вкладення, в якому містився акт виконаних робіт від 20.04.2017 р. № 29, рахунок на сплату від 20.04.2017 р. № 29 та акт звірки розрахунків за квітень 2017 р., які були отримані замовником 06.07.2017 р., про що свідчить поштова квитанція з інформацією про доставку.

На думку позивача, навіть за відсутності підписаного з боку замовника акту виконаних робіт від 20.04.2017 р. № 29 та акту звірки розрахунків за квітень 2017 р. (отриманих замовником - 06.07.2017 р.), при наявності рахунку на сплату від 20.04.2017 р. № 29, електронних листів, якими обмінювались сторони, в яких наводились переліки осіб, які направляються замовником на обстеження та відомостей з переліками осіб з бази обліку пацієнтів виконавця, які свідчать про направлення замовником фізичних осіб для проведення лабораторних досліджень, проведення цих досліджень виконавцем та надання відповідних результатів суб'єктам досліджень, обов'язок по сплаті за фактично надані послуги є невиконаним замовником, хоча послуги були фактично надані, а тому це є підставою для стягнення із замовника своєчасно неоплачених послуг.

Водночас, як вказує позивач, 20.04.2017 р. між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (первісний кредитор) та ПП «Інтермедика Одеса» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває усі права та обов'язки первісного кредитора у зобов'язанні, які виникли на підставі укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Вівамед» (боржник), у тому числі, але не виключно, право вимоги до боржника, що належало первісному кредитору та обліковувалась як заборгованість, станом на момент підписання цієї угоди або заборгованість боржника, яка виникне в майбутньому, на виконання новим кредитором та боржником умов договору № 12 від 03.01.2014 р. Розмір боргу розраховується з 1 квітня 2017 року.

Пунктами 2, 3, 6 договору № 2 передбачено, що за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: повної та своєчасної сплати заборгованості, що виникла між первісним кредитором/новим кредитором та боржником на виконання договору №12 від 03.01.2014 р. Первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим договором.

Як зазначає позивач, сторони прямо передбачили в договорі від 20.04.2017 р. те, що за ним відступаються новому кредитору не тільки права, які мав первісний кредитор у зобов'язанні за ним, а й обов'язки щодо надання медичних послуг замовнику. У разі неналежного виконання новим кредитором умов договору від 03.01.2014 р. № 12, замовник не позбавлений можливості розірвати відповідний договір за домовленістю сторін або в судовому порядку.

В свою чергу ПП «Інтермедика Одеса» листом від 11.05.2017 р. повідомило ТОВ «Вівамед» про укладання договору № 2 та про необхідність здійснення платежів/погашення заборгованості на виконання умов договору від 03.01.2014 р. № 12, вже на адресу нового кредитора - ПП «Інтермедика Одеса» . Даний лист був отриманий ТОВ «Вівамед» 16.05.2017 р., про що свідчить копія транспортної накладної.

Так, позивач вважає, що з дня підписання договору про відступлення права вимоги до нового кредитора перейшли обов'язки по виконанню договору від 03.01.2014 р. № 12 та наданні ТОВ «Вівамед» медичних послуг з отримання та лабораторної діагностики матеріалу/аналізів від фізичних осіб, направлених останнім. Наразі позивач стверджує, що на підставі договору від 03.01.2014 р. № 12 новим кредитором були надані ТОВ «Вівамед» відповідні послуги у період з 21.04.2017 р. по 30.04.2017 р. включно та з 01.05.2017 р. по 15.05.2017 р., про що свідчать наступні документи та відомості: акт виконаних робіт від 30.04.2017 року № 4; рахунок на сплату від 30.04.2017 року № 4; акт виконаних робіт від 15.05.2017 року № 24; рахунок на сплату від 15.05.2017 року № 24; акт звіряння розрахунків за лютий-травень 2017 року; електронні листи, в яких наводились переліки осіб, які направляються замовником на обстеження та відомостями з переліками осіб з бази обліку пацієнтів.

Позивач вказує, що, враховуючи те, що п. 6 договору про відступлення права вимоги був передбачений 30-денний термін, протягом якого новий кредитор повинен повідомити боржника про укладання угоди, якою відступаються усі права та обов'язки первісного кредитора по договору від 03.01.2014 р. № 12. Так, відповідні списки до моменту повідомлення боржника, яке відбулось 16.05.2017 р., надходили на електронну адресу первісного кредитора та передавалися новому кредитору, яким фактично і надавалися медичні послуги з отримання та лабораторної діагностики матеріалу/аналізів від фізичних осіб, направлених ТОВ «Вівамед» . Те ж саме стосується і відомостей з переліками осіб з бази обліку пацієнтів первісного кредитора, в яких зазначається дата проходження обстеження, ПІБ пацієнта, назва та вартість послуги, замовник, яким направлялася особа для здавання аналізів. Оскільки ці відомості становлять медичну таємницю, про що зазначено вище, вони можуть бути надані суду лише на виконання його ухвали.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на момент подання позовної заяви, за відповідачем рахується наступна заборгованість: за актом виконаних робіт ТОВ «Гемо ОСОБА_4» від 20.04.2017 року № 29 на загальну суму - 75386,00 грн.; за актом виконаних робіт ПП «Інтермедика Одеса» від 30.04.2017 року № 4 на загальну суму 36390,00 грн.; за актом виконаних робіт ПП «Інтермедика Одеса» від 15.05.2017 року № 24 на загальну суму - 24738,00 грн., що загалом становить 136514,00 грн. Однак, як стверджує позивач, вимоги ПП «Інтермедика Одеса» щодо необхідності підписання актів виконаних робіт від 30.04.2017 року № 4, від 15.05.2017 року № 24 та акту звірки розрахунків за лютий-травень 2017 року, залишаються без реагування зі сторони посадових осіб ТОВ «Вівамед» . З урахуванням цих обставин 06.07.2017 р. виконавцем було надіслано за юридичною адресою ТОВ «Вівамед» лист з повідомленням про вручення та описом вкладення, в якому містилися: акт виконаних робіт від 30.04.2017 року № 4, від 15.05.2017 року № 24, рахунок на сплату від 30.04.2017 року № 4, рахунок на сплату від 15.05.2017 року № 24 та акт звірки розрахунків за лютий - травень 2017 року, які були отримані замовником 06.07.2017 року, про що свідчить квитанція велосипедної пошти з інформацією про доставку. При цьому позивач зазначає, що претензії з боку замовника в рамках виконання договору від 03.01.2014 р. № 12 на адресу ТОВ «Гемо ОСОБА_4» та ПП «Інтермедика Одеса» не надходили, а претензії з боку виконавців не надсилалися боржнику, оскільки договором це не було передбачено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2017 р. позовну заяву ПП „Інтермедика Одеса» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1704/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Гемо ОСОБА_4» , яке виступало виконавцем послуг за договором № 12, по якому виникла спірна заборгованість.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 57-58). Так, в обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує, що договірні відносини і надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики здійснювалося виключно ТОВ "Гемо ОСОБА_4" в рамках договору № 12 про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики від 03.01.2014 р., а договір про відступлення права вимоги від 20 квітня 2017 р. є неукладеним між ТОВ "Гемо ОСОБА_4" та ПП «Інтермедика Одеса» . Як зазначає відповідач, договір про відступлення права вимоги від 20 квітня 2017 р. не містить ніякої ідентифікаційної вимоги, що передається в ньому, не визначено конкретний обсяг прав, які передані (сума боргу, право вимоги якої передається), не зазначено навіть повної назви договору (договір про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики), право вимоги за яким передається. Наразі відповідач вказує, що сторонами при підписанні договору про відступлення права вимоги від 20 квітня 2017 р. не додержані вимоги ст. 638 ЦК України та ст.180 ГК України, а саме не визначено конкретний обсяг прав, які передані іншому кредиторові - сума боргу, право вимоги якої передається. До того ж сторонами у договорі про відступлення права вимоги не погоджено ціну та строк дії договору, як того вимагають приписи ч. 3 ст. 180 ГК України. Відтак, на думку відповідача, договір про відступлення права вимоги є неукладеним та не породжує юридичних наслідків, в результаті чого відсутні і будь-які правові підстави щодо вимоги позивачем від відповідача щодо виконання останнім зобов'язань, передбачених цих договором. Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 94-95). Зокрема, третя особа вказує, що дійсно між ТОВ „Гемо ОСОБА_4» та ПП «Інтермедика Одеса» був укладений договір про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12 від 03.01.2014 р. Відповідно до п. 9.1 вказаного договору усі правовідносини, що пов'язані із визначенням прав та обов'язків сторін за цим договором, дійсністю, виконанням та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності, або порушення договору, відступлення права вимоги та переведенням боргу у зв'язку із цим договором, регламентується цим договором та матеріальним правом, що є чинним, а також застосованим до таких правовідносин звичаями ділового обороту, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. Пунктом 9.4 договору визначено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною. Так, третя особа вказує, що для того, щоб ТОВ „Гемо ОСОБА_4» уклало договір про відступлення права вимоги, останнє повинно було отримати письмову згоду на це від ТОВ Вівамед , проте вказаної згоди не було і бути не могло, виходячи з того, що ТОВ „Гемо ОСОБА_4» як сторона договору не порушувала ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватись сторонами договору в повному обсязі відповідно до умов договору. Крім того, третя особа вказує, що на адресу ТОВ Вівамед 20 квітня 2017 р. надійшов лист від імені повноважного представника ТОВ „Гемо ОСОБА_4» , в якому було зазначено, що всі договори та угоди, які були раніше укладені між ТОВ „Гемо ОСОБА_4» та ПП «Інтермедика Одеса» є розірваними. Наразі третя особа зазначає, що ТОВ „Гемо ОСОБА_4» було подано до господарського суду Одеської області позовну заяву до ПП „Інтермедика Одеса» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.04.2017 р. (справа № 916/2119/17).

При цьому третьою особою було заявлено до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду по справі № 916/2119/17 за позовом ТОВ „Гемо ОСОБА_4» до ПП «Інтермедика Одеса» , 3-тя особа - ТОВ Вівамед , про визнання договору недійсним (а.с. 73).

Вказане клопотання третьої особи судом залишено без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

У пункті 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно договору № 12 від 03.01.2014 р. про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики. Предметом спору у справі № 916/2119/17 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.04.2017 р. з підстав відсутності повноважень у в.о. Директора ТОВ «Гемо ОСОБА_4» ОСОБА_5 на підписання вказаного договору.

Між тим, виходячи з наведеного, господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 12 від 03.01.2014 р. надати правову оцінку правовідносинам сторін за цим договором та договору про відступлення права вимоги від 20.04.2017 р., у т.ч. ступеню виконання сторонами зобов'язань. Отже, вирішення спору у справі № 916/2119/17 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03.01.2014 р. між ТОВ «Вівамед» (замовник) та ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (виконавець) укладено договір про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати послуги по забезпеченню замовника медичними послугами у галузі лабораторної діагностики. Умови контракту поширюють свою дію на працівників виконавця у частині, що визначає їх права та обов'язки стосовно замовника (п. 1.2 договору).

В п. 1.3 договору вказано, що виконавець діє на основі ліцензії серії АГ № 597813, виданої 23.02.2012 р. Міністерством охорони здоров'я з питань, що складають його компетенцію.

Згідно п. 2.1 договору ціна по даному договору визначається в національній валюті. Усі грошові розрахунки за даним договором також проводяться в національній валюті.

За умовами п. 2.2 договору оплата проводиться замовником на поточний рахунок виконавця після підписання акту приймання-передачі послуг на підставі рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.3 договору розмір плати встановлюється, виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток №1). Виконавець має право змінювати ціни на послуги попередньо повідомивши замовника не пізніше як за 10 календарних днів до введення в дію нових цін (п. 2.4 договору).

Згідно п. 3.1 договору кожна із сторін зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що сторона, яка порушила зобов'язання, взяті відповідно до цього договору, повинна усунути ці порушення.

За умовами п. 3.3 договору в обов'язки виконавця входить своєчасне та якісне надання послуг, які зазначені в п. 1 даного договору; в обов'язки замовника входить приймання від виконавця послуг, що надаються згідно з цим договором, а також сплата наданих послуг, на умовах і в порядку, передбаченому п. 2 даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно п. 4.1 договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх

зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору строк останнього починає свій перебіг у момент,

визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31.12.2014 р. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку договору не заявить про його розірвання.

Закінчення строку останнього не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 7.3).

Згідно п. 7.4 договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або правом, що є застосовним до цього договору, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або правом, що є застосовним до цього договору (п. 7.5 договору).

Відповідно до п. 7.6 договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або

правом, що є застосовним до цього договору, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або правом, що є застосованим до цього договору (п. 7.7 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що пов'язані із визначенням прав та обов'язків сторін за цим договором, дійсністю, виконанням та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, відступлення права вимоги та переведенням боргу у зв'язку із цим договором регламентуються цим договором та матеріальним правом, що є чинним в Україні, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно п. 9.4 договору відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

В п. 9.5 договору сторонами передбачено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

01.04.2014 р. між ТОВ «Вівамед» (замовник) та ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (виконавець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 12 від 03.01.2014 р., відповідно до якої сторони домовились викласти п. 2.2 договору в наступній редакції: «Розмір плати встановлюється, виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток № 2 до договору)» .

01.03.2015 р. між ТОВ «Вівамед» (замовник) та ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (виконавець) була укладена додаткова угода № 2 до договору № 12 від 03.01.2014 р., відповідно до якої сторони домовились викласти п. 2.2 договору в наступній редакції: «Розмір плати встановлюється, виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток № 2 до договору)» .

Згідно додаткової угоди № 3 від 03.12.2015 р., укладеної між сторонами договору № 12 від 03.01.2014 р., сторони домовились викласти п. 2.2 договору в наступній редакції: «Оплата проводиться замовником на поточний рахунок виконавця після підписання акту приймання-передачі послуг на підставі рахунку-фактури, що надається не пізніше 3 та 18 числа кожного місяця та є невід'ємною частиною цього договору» .

Також 09.06.2016 р. між сторонами до договору № 12 від 03.01.2014 р. було укладено додаткову угоду № 5, відповідно до якої сторони домовились змінити п. 2.2 договору та викласти його в наступній редакції: «Розмір плати встановлюється, виходячи з вартості послуг згідно з прейскурантом з урахуванням знижки виконавця (додаток № 2 до договору)» .

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між ТОВ «Вівамед» (замовник) та ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (виконавець) договір про надання медичних послуг є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як з'ясовано судом та визнається відповідачем, на виконання умов зазначеного договору № 12 від 03.01.2014 р. ТОВ «Гемо ОСОБА_4» надавались відповідні, обумовлені договором медичні послуги з лабораторної діагностики . Зокрема, вказані послуги полягали у проведенні з боку ТОВ «Гемо ОСОБА_4» діагностики осіб, направлених відповідачем (замовником послуг) на обстеження.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» та ТОВ «Вівамед» на підтвердження надання послуг за договором № 12 від 03.01.2014 р. складені акти надання послуг від 31.12.2015 р. № 53 (а.с. 30), від 29.01.2016 р. № 6 (а.с. 29), від 15.11.2016 р. № 125 (а.с. 128), від 30.11.2016 р. № 129 (а.с. 31), від 15.12.2016 р. № 141 (а.с. 26), від 31.12.2016 р. № 142 (а.с. 27), від 28.02.2017 р. № 6 (а.с. 86), від 09.03.2017 р. № 15 (а.с. 87), від 31.03.2017 р. № 25 (а.с. 88), від 30.04.2017 р. № 28 (а.с. 89), від 31.05.2017 р. № 29 (а.с. 90), від 30.06.2017 р. № 27 (а.с. 91).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Прийняття відповідачем наданих виконавцем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору № 12 від 03.01.2014 р. та чинного законодавства на підставі складеного відповідно до умов договору акту надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі , у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, з наданого відповідачем до суду акту звіряння взаємних розрахунків за період з липня 2015 р. - червень 2017 р. між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» та ТОВ «Вівамед» (а.с. 92-93) вбачається, що за вказаний період ТОВ «Гемо ОСОБА_4» здійснено продаж послуг на загальну суму 1551520,00 грн., а відповідачем - ТОВ «Вівамед» сплачено 1457863,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача на користь ТОВ «Гемо ОСОБА_4» станом на 30.06.2017 р. складає 93657,00 грн. Також згідно складеного між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» та ТОВ «Вівамед» акту звіряння взаємних розрахунків за період з лютого 2017 р. - червень 2017 р. (а.с. 85) за цей період ТОВ «Гемо ОСОБА_4» здійснено продаж послуг на загальну суму 465143,00 грн., а відповідачем - ТОВ «Вівамед» сплачено 371486,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача на користь ТОВ «Гемо ОСОБА_4» станом на 30.06.2017 р. складає 93657,00 грн. Виходячи зі змісту вказаних актів звірки, зазначена заборгованість складається з суми наданих послуг 30.06.2017 р. по акту наданих послуг від 30.06.2017 р. № 27 на суму 93108,00 грн.

Разом з тим позивач в обґрунтування позовних вимог стверджує, що станом на момент подання позовної заяви у липні 2017 р. за відповідачем рахується наступна заборгованість: за актом виконаних робіт ТОВ «Гемо ОСОБА_4» від 20.04.2017 року № 29 на загальну суму - 75386,00 грн.; за актом виконаних робіт ПП «Інтермедика Одеса» від 30.04.2017 року № 4 на загальну суму 36390,00 грн.; за актом виконаних робіт ПП «Інтермедика Одеса» від 15.05.2017 року № 24 на загальну суму - 24738,00 грн., що разом становить 136514,00 грн. При цьому свої вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості позивач обґрунтовує набуття ним прав і обов'язків по виконанню договору № 12 від 03.01.2014 р. внаслідок укладення між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» (первісний кредитор) та ПП «Інтермедика Одеса» (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги від 20.04.2017 р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.04.2017 р. між ТОВ «Гемо ОСОБА_4» в особі в.о. директора ОСОБА_5 (первісний кредитор) та ПП «Інтермедика Одеса» в осоіб ОСОБА_6 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває усі права та обов'язки первісного кредитора у зобов'язанні, які виникли на підставі укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Вівамед» (боржник), у тому числі, але не виключно, право вимоги до боржника, що належало первісному кредитору та обліковувалась як заборгованість, станом на момент підписання цієї угоди або заборгованість боржника, яка виникне в майбутньому, на виконання новим кредитором та боржником умов договору № 12 від 03.01.2014 р. Розмір боргу розраховується з 1 квітня 2017 року.

Пунктом 2 договору встановлено, що за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, а саме: повної та своєчасної сплати заборгованості, що виникла між первісним кредитором/новим кредитором та боржником на виконання договору № 12 від 03.01.2014 р.

Згідно п. 3 договору право вимоги первісного боржника засновано на дії умов договору № 12 від 03.01.2014 р.

Відповідно до п. 4 договору копії документів, вказаних у п. 3 цього договору, передаються первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього договору.

Пунктом 5 договору встановлено, що новий кредитор повідомлений про заперечення, які існують у боржника на момент підписання договору і які можуть бути висунуті проти вимог нового кредитора, а також про зміст листування і переговорів між первісним кредитором і боржником.

Згідно п. 6 договору первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим договором.

Пунктом 7 договору встановлено, що у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за дійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків.

Відповідно до п. 7.1 договору порушенням останнього є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Пунктом 8 договору передбачено, що за порушення обов'язку, визначеного у п. 6 цього договору, кредитор несе наступну відповідальність: штраф у розмірі 100 грн.

За умовами п. 11 договору після підписання останнього всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору.

Як вказує позивач, листом ПП «Інтермедика Одеса» від 11.05.2017 р. було повідомлено ТОВ «Вівамед» про укладання договору № 2 та про необхідність здійснення платежів/погашення заборгованості на виконання умов договору від 03.01.2014 р. № 12, вже на адресу нового кредитора - ПП «Інтермедика Одеса» . Вказаний лист був отриманий ТОВ «Вівамед» 16.05.2017 р. згідно наданої позивачем до суду копії транспортної накладної. Так, за ствердженнями позивача, відповідач був повідомлений про укладання договору про відступлення права вимоги від 20.04.2017 р.

Так, позивач вважає, що з дня підписання договору про відступлення права вимоги до нього як нового кредитора перейшли обов'язки по виконанню договору від 03.01.2014 р. № 12 та наданні ТОВ «Вівамед» медичних послуг з отримання та лабораторної діагностики матеріалу/аналізів від фізичних осіб, направлених останнім. Наразі позивач стверджує, що на підставі договору від 03.01.2014 р. № 12 ним як новим кредитором були надані ТОВ «Вівамед» відповідні послуги у період з 21.04.2017 р. по 30.04.2017 р. включно та з 01.05.2017 р. по 15.05.2017 р., про що свідчать наступні документи та відомості: акт виконаних робіт від 30.04.2017 року № 4; рахунок на сплату від 30.04.2017 року № 4; акт виконаних робіт від 15.05.2017 року № 24; рахунок на сплату від 15.05.2017 року № 24; акт звіряння розрахунків за лютий-травень 2017 року; електронні листи, в яких наводились переліки осіб, які направляються замовником на обстеження та відомостями з переліками осіб з бази обліку пацієнтів.

Таким чином, позивач зазначає, що станом на день подання позову заборгованість, яка виникла у відповідача за вказаним договором про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12 від 03.01.2014 р., становить 136514,00 грн. Відтак, позивач, вважаючи себе замість ТОВ Гемо ОСОБА_4 новим кредитором відповідача, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість в сумі 136514,00 грн.

Разом з тим правовідносини із заміни сторони у зобов'язанні, зокрема відступлення права вимоги (заміна первісного кредитора новим кредитором) регулюються ст.ст. 512 -517 ЦК України.

Згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, чинним законодавством передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

У відповідності зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Так, перелік необхідних документів та інформації визначається, виходячи із суті зобов'язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, а також первісні документи, як-то: накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо.

Як вбачається зі змісту договору відступлення права вимоги, від ТОВ Гемо ОСОБА_4 до позивача переходить право вимагати від боржника повної та своєчасної сплати заборгованості, що виникла між первісним кредитором/новим кредитором та боржником на виконання договору № 12 від 03.01.2014 р., у тому числі, але не виключно, право вимоги до боржника, що належало первісному кредитору та обліковувалась як заборгованість, станом на момент підписання цієї угоди або заборгованість боржника, яка виникне в майбутньому, на виконання новим кредитором та боржником умов договору № 12 від 03.01.2014 р. Розмір боргу розраховується з 1 квітня 2017 року.

Однак, в договорі про відступлення права вимоги від 20 квітня 2017 р. не визначено конкретного обсягу прав, які передаються, зокрема не вказано дійсну та наявну суму боргу, право вимоги якої передається. Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування у відповідача заборгованості перед ТОВ Гемо ОСОБА_4 на момент переуступки права вимоги позивачу. Більш того, доказів надання ТОВ Гемо ОСОБА_4 позивачу первинних документів з виконання договору № 12 від 03.01.2014 р. в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу за відсутності таких доказів суд вважає безпідставними доводи позивача про виникнення у відповідача обов'язку по сплаті послуг за договором № 12 від 03.01.2014 р. на користь позивача. Адже позивачем не доведено обсяг прав первісного кредитора - ТОВ Гемо ОСОБА_4 , що існували на момент переходу цих прав. Наразі слід зазначити, що наданий позивачем до позову акт надання послуг № 29 від 20.04.2017 р., який складено ТОВ Гемо ОСОБА_4 та не підписано відповідачем, не може бути підтвердженням наявності у відповідача боргу за період з 01.04.2017 р. по 20.04.2017 р., право вимоги по якому переуступлено позивачу. Так, судом з'ясовано, що у квітні 2017 р. ТОВ Гемо ОСОБА_4 були надані відповідачу послуги на суму 108755,00 грн. за актом від 30.04.2017 р. № 28 (а.с. 89), який підписано між ТОВ Гемо ОСОБА_4 та відповідачем. Тому наданий позивачем акт № 29 суперечить за змістом дійсним обставинам справи.

Більш того, п. 9.4 договору № 12 від 03.01.2014 р. визначено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною . Отже, передача прав та обов'язків ТОВ Гемо ОСОБА_4 за цим правочином можлива лише за згоди іншої сторони, тобто ТОВ „Вівамед» . Однак, доказів такої згоди з боку ТОВ „Вівамед» до матеріалів справи не надано, тим самим суд вважає, що у даному випадку при укладенні договору про відступлення права вимоги від 20 квітня 2017 р. його сторонами порушені положення ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України в частині порядку заміни кредитора у зобов'язанні.

Поряд з цим суд вважає безпідставними доводи позивача про набуття ним обов'язку з надання медичних послуг по договору № 12 від 03.01.2014 р. на підставі договору про відступлення права вимоги. Адже у такому випадку позивач має виступати боржником відносно відповідача по наданню послуг за договором про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12 від 03.01.2014 р. Тобто, мова йде про заміну боржника у зобов'язанні. Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Проте, докази надання ТОВ „Вівамед» такої згоди в матеріалів справи відсутні. Тим більш відповідачем та третьою особою заперечується факт заміни виконавця послуг по договору № 12 від 03.01.2014 р., що не спростовано позивачем належними та допустимими доказами. Надані позивачем до позову акти надання послуг від 30.04.2017 року № 4 та від 15.05.2017 року № 24, складені позивачем, які не підписані відповідачем, не є належними доказами, які б підтверджували факт надання позивачем відповідачу та отримання останнім послуг за вказаним договором № 12 від 03.01.2014 р.

Відтак, суд доходить до висновку про те, що вказаний договір про відступлення права вимоги суперечить чинному законодавству, а саме вимогам ст. 514 та ч. 1 ст. 516, ст. 520 Цивільного кодексу України, зокрема щодо передачі позивачу права ТОВ Гемо ОСОБА_4 , докази існування якого на момент переходу права відсутні, і обов'язків ТОВ Гемо ОСОБА_4 по договору № 12 від 03.01.2014 р., а також в частині обов'язкового погодження із ТОВ „Вівамед» заміни кредитора у зобов'язанні за договором про надання медичних послуг в галузі лабораторної діагностики № 12 від 03.01.2014 р. При цьому суд зазначає, що реалізація господарським судом передбаченого пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК права щодо визнання вказаного правочину недійсним у даному випадку недоцільна з огляду на наявність окремого провадження по справі № 916/2119/17 за позовом ТОВ „Гемо ОСОБА_4» до ПП «Інтермедика Одеса» , 3-тя особа - ТОВ Вівамед , про визнання договору недійсним.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає недоведеними доводи позивача про набуття ним прав і обов'язків відносно відповідача за договором № 12 від 03.01.2014 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Інтермедика Одеса» про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно договору № 12 від 03.01.2014 р. є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства „Інтермедика Одеса» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вівамед» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Гемо ОСОБА_4» , про стягнення заборгованості в сумі 136514,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2017 р.

Суддя В.С. Петров