Рішення

від 26.09.2017 по справі 922/2620/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р.Справа № 922/2620/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Струм" до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" про стягнення 199.330,32 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №156 від 15.08.2017 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №577 від 19.04.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2017 року Приватне акціонерне товариство "Струм" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 199.330,32грн. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 18 липня 2011 року №ХС 788/23679 на створення (передачу) науково-технічної продукції в частині повної та своєчасної оплати робіт виконаних позивачем; в якості правових підстав вказує на норми статей 257, 261, 525, 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

Присутній у судовому засіданні 26 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує та просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості. Надав відзив на позовну заяву (вх. №31022 від 22.09.2017 р.) та заяви про долучення додаткових документів (вх. №31024 від 22.09.2016 р.).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством СТРУМ (Підрядник) та Державним підприємством Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь (Замовник) було укладено Договір №ХС 788/23679 від 18 липня 2011 року на створення (передачу) науково-технічної продукції (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає та зобов'язується оплатити, а Підрядник приймає на себе виконання та передачу науково-технічної продукції (Робота): ПАО Алчевский металлургический комбинат . Цех компресим №4. Рабочая документация высоковольтного электроснабжения, привязка системы автоматизации фирмы Man Turbo-Siemens , нестандартизованное оборудование и электропривода (пункт 1.1. Договору).

У відповідності до пункту 2.1. Договору, вартість робіт,що виконується за цим договором, відповідно до протоколу угоди про договірну ціну складає 284.757,60 грн. з ПДВ 20%.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що оплата робіт за цим договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у пункті 2.1. цього договору, на розрахунковий рахунок Підрядника в наступному порядку: - 30% від суми Договору, вказаної в пункті 2.1., в порядку передоплати (авансу), що складає 85.427,28 грн., в тому числі ПДВ 20% після підписання договору (підпункт 2.2.1.); - остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ Алчевський металургійний комбінат за відповідним актом виконаних робіт Замовника, що містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту приймання-передачі робіт (підпункт 2.2.2.).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами зобов'язань за договором (пункт 9.1. Договору).

22 листопада 2011 року на виконання умов Договору, відповідач перерахував позивачеві попередню оплату (аванс) в розмірі 85.427,28 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача від 22 листопада 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами №1 від 07 травня 2012 року та №2 від 29 червня 2012 року приймання-передачі науково-технічної документації за Договором №ХС 788/23679 від 18 липня 2011 року (т. I, арк. с. 16, 17).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, остаточну оплату за виконані роботи в розмірі 199.330,32 грн. у визначені строки, порядку та розмірі не здійснив.

Доказів на підтвердження оплати відповідної суми заборгованості за Актом №2 від 29 червня 2012 року приймання-передачі науково-технічної документації за Договором №ХС 788/23679 від 18 липня 2011 року відповідач до суду не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний уплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи при умові, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено у Договорі, остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ Алчевський металургійний комбінат за відповідним актом виконаних робіт Замовника, що містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту приймання-передачі робіт (підпункт 2.2.2.).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч приписам чинного законодавства України та положень договору Відповідач порушив умови договору, а саме не розрахувався за виконану науково-технічну продукцію в повному обсязі, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 199.330,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Пунктом 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями частин 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як вже вище встановлено судом, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, остаточну оплату за виконані роботи у визначені строки, порядку та розмірі не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 199.330,32 грн., яка на теперішній час залишається непогашеною. Отже, у даному випадку право позивача є порушеним, позовні вимоги є обґрунтованими та позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ Алчевський металургійний комбінат за відповідним актом виконаних робіт Замовника, що містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту приймання-передачі робіт (підпункт 2.2.2. Договору).

З наданої відповідачем виписки з особового рахунку вбачається, що 13 серпня 2013 року ПАТ Алчевський металургійний комбінат перерахував Державному підприємству "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" грошові кошти за фактично виконану роботу, а саме: Раб. документ. по цеху компрессии №4, акт №1 от 31.07.13г .

Отже, враховуючи зазначені норми чинного законодавства України, а також узгоджені між сторонами умови оплати, відповідач повинен був провести остаточну оплату за виконані роботи до 20 серпня 2013 року включно, у зв'язку з чим перебіг позовної давності розпочався 21 серпня 2013 року та відповідно сплив 21 серпня 2016 року.

Оскільки позивач подав до Господарського суду Харківської області позовну заяву 04 серпня 2017 року, заявлені вимоги про стягнення заборгованості за виконанні роботи на підставі Акту №2 від 29 червня 2012 року на суму 199.330,32 грн. по Договору №ХС 788/23679 від 18 липня 2011 року на створення (передачу) науково-технічної продукції виходять за межі встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України позовної давності.

Твердження позивача про те, що строк позовної давності не пропущений, оскільки він не знав про стан розрахунків між відповідачем і третьою особою є юридично неспроможними. Згідно ст.13 Конституції України власність зобов"язує. Тобто, позивач, як власник майна у вигляді майнових прав вимоги грошових коштів за договором, зобов"язаний дбати про своє майно та опікуватись усіма юридично значущими питаннями, що з нього випливають. Тим більше, що у даному разі він самостійно і добровільно погодився на таку форму реалізації свого права, котра була узгоджена ним в п. 2.2.2. договору від 18.07.2011р. №788/23679. Обставини справи свідчать, що він, позивач, знехтував цим своїм обов"язком. Так з матеріалів справи та з пояснень учасників судового процесу вбачається, що позивач не звертався ні до позивача, ні до третьої особи із запитами про надання інформації про стан розрахунків між ними, та про надання відповідних первинних документів. Такими діями позивач порушуючи конституційні приписи покладені на нього, як на власника майна сам позбавив себе відповідного права вимоги.

Крім того, суд зазначає, що позивач не просить поновити пропущений строк, не навів об'єктивних поважних причин пропуску строку позовної давності, не надав доказів їх наявності.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, проте позивачем пропущено строк позовної давності у відповідності до ст. 258 Цивільного кодексу України щодо звернення до суду з відповідним позовом, а також враховуючи те, що відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 199.330,32 грн., суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що заявлені поза межами строку позовної давності, тому відмовляє в їх задоволені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при відмові в позові судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного, на підставі статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, статтями 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/2620/17/