Рішення

від 19.09.2017 по справі 907/6/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

19.09.2017 р. Справа № 907/6/17

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", м. Мукачево

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» , м. Київ

про стягнення суми 318 414 грн. 48 коп.,

Колегія суддів у складі:

Головуючого судді - Пригари Л.І.

Судді - Васьковського О.В.

Судді - Ремецькі О.Ф.

представники :

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

Третіх осіб - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", м. Мукачево з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", м. Київ та з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» , м. Київ про стягнення суми 318 414 грн. 48 коп. Ухвалою суду від 05.04.2017 року в порядку ст. 25 ГПК України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", м. Мукачево на його правонаступника ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Мукачівське автотранспортне підприємство 12106» , м. Мукачево.

Позивач явку повноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом документів не надав. Надісланими на електронну адресу суду клопотанням № НОМЕР_1 від 23.05.2017 року, поясненнями № НОМЕР_1 від 13.06.2017 року, заявою № НОМЕР_1 від 31.08.2017 року просив розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

При цьому, в обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на положення статей 623, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про страхування» , статей 1, 17 «Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та на належне йому право вимоги про стягнення сплаченого страхового відшкодування до відповідача у даній справі, як до особи відповідальної за завдані збитки у зв'язку з пошкодженням вантажу під час його транспортування, з моменту виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" на підставі страхового акту № 652/13/07/11 від 03.07.2015 року за платіжним дорученням № 184316 від 09.07.2015 року на суму 318 414 грн. 48 коп. Зазначає, що при розрахунку суми 318 414 грн. 48 коп. страхового відшкодування позивачем було враховано загальну страхову суму за договором страхування - 52 091 500 грн., страхову суму за кожним страховим випадком (ліміт відповідальності) - 156 274 500 грн., безумовну франшизу за договором страхування - 31 775 грн. 82 коп. розмір завданого збитку внаслідок пошкодження вантажу - 36 652 грн. 09 Євро, що за офіційним курсом НБУ на 08.12.2014 року складає гривневий еквівалент 703 353 грн. 16 коп., а також суму страхового відшкодування від страхової компанії перевізника - 353 163 грн. 31 коп. Детальний розрахунок суми страхового відшкодування, про стягнення якої заявлена позовна вимога у даній справі, позивачем наведено у письмових поясненнях № НОМЕР_1 від 05.04.2017 року.

Покликаючись на положення ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, позивач стверджує, що термін позовної давності до вимог, що випливають з перевезення, на які поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік, однак, пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник відхилив претензію і повернув додані до неї документи, а у випадку часткового визнання претензії - відлік терміну позовної давності відновлюються лише стосовно тієї частини претензії, яка залишається предметом спору. З врахуванням викладеного позивач наголошує, що він, як страхувальник, після сплати страхового відшкодування, набувши прав та обов'язків ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", що випливають з відносин суброгації, за договором перевезення, звернувся з позовною заявою в межах діючого строку позовної давності, оскільки з моменту отримання відповідачем претензії від 09.10.2014 року відлік строку позовної давності припинився. Дана позиція позивача викладена у поданому суду письмовому поясненні № НОМЕР_1 від 05.04.2017 року.

Згідно поданих суду письмових пояснень № НОМЕР_1 від 04.05.2017 року представник позивача наполягає на тому, що дії відповідача з незбереження переданого для перевезення вантажу, позивач вважає такими, що прирівнюються до навмисного правопорушення, а відсутність умислу, у випадку порушення зобов'язання, може бути доведена обставинами непереборної сили і форс - мажорними обставинами, засвідчення яких здійснюється Торгово - промисловою палатою України у відповідності до Закону України "Про торгово - промислові палати в Україні". За відсутності сертифікату, що засвідчує настання обставин непереборної сили, дії відповідача, пов'язані із незбереженням вантажу з моменту прийняття його до перевезення та видачі одержувачеві, потрібно вважати такими, що в силу положень ст. 218 Господарського кодексу України є неналежним виконанням обов'язків, які прирівнюються до навмисного правопорушення, а тому у даному спорі потрібно застосовувати трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. З покликанням на надіслану ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" претензію перевізнику ОСОБА_1 акціонерному товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" від 10.10.2014 року, що вручена останньому 14.10.2014 року, та виплату 29.12.2014 року ОСОБА_1 акціонерним товариством «Страхова компанії «УНІКА» страхового відшкодування у сумі 535 163 грн. 31 коп., представник позивача стверджує, що строк позовної давності припинився 10.10.2014 року та поновився знов 30.12.2014 року, а враховуючи дату звернення до суду з даними позовом (22.12.2016 року) позовні вимоги є такими, що заявлені в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідач проти позову заперечив. Поданим суду відзивом на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 02.5.1-11/2293/17 від 20.02.2017 року) зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодних належних доказів набуття права регресу вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", похідним від якого є право суброгації у позивача, оскільки у долученому до матеріалів позову меморіальному валютному ордері № 18541 від 08.12.2014 року відсутні відомості про отримувача платежу, а у призначенні платежу відсутня інформація про страховий випадок, відсутні відбитки печаток та штампів банку, що підтверджували б його виконання банком. Наголошує, що матеріали позовної заяви не містять також інформації про те, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", отримавши від ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» , у якого була застрахована відповідальність автомобільного перевізника - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", страхове відшкодування по рахунку від 29.12.2014 року на суму 353 163 грн. 31 коп., не погодилося із сумою виплаченого страхового відшкодування або повважало її виплаченою не в повному обсязі; ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" не зверталося до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" з вимогами про відшкодування завданих збитків, не покритих сумою страхового відшкодування. Оспорює покликання позивача на приписи законодавства, що регулюють право зворотної вимоги (регресу), оскільки позовна вимога у даній справі, виходячи з природи відносин сторін договору про надання транспортно - експедиційних послуг та договору страхування вантажів, є вимогою, що випливає з відносин суброгації. Правильним і обґрунтованим, на думку відповідача, є застосування до спірних відносин положень статей 257, 262, 512, 993 Цивільного кодексу України, а не статті 1191 Цивільного кодексу України, оскільки ст. 1191 Цивільного кодексу України застосовується до деліктних правовідносин, а стаття 993 Цивільного кодексу України до договірних, що мають місце у даній справі. З покликанням на положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу, яка встановлює річний строк на подання позовів, що виникають в результаті перевезень, виконаних у відповідності до даної Конвенції, та приписи ст. 262 Цивільного кодексу України, стверджує про звернення позивача з позовом у даній справі після спливу строку позовної давності, у зв'язку з чим просить суд застосувати до позовних вимог у даній справі строк позовної давності та відмовити в їх задоволенні повністю.

Поданими суду письмовими поясненнями б/н від 04.05.2017 року представник відповідача зазначила обставини, з якими, на її думку пов'язується початок та закінчення перебігу строку позовної давності. Зокрема, вказала, що початок перебігу строку позовної давності має бути обрахований з 60-го дня після прийняття вантажу перевізником, тобто, з 21.01.2014 року. Перебіг строку позовної давності, з врахуванням його переривання пред'явленням претензії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" про відшкодування суми збитків, закінчився 07.04.2015 року.

Надісланими на електронну адресу суду письмовими поясненнями б/н від 18.09.2017 року представник відповідача надала спростування тверджень представника позивача про його звернення з позовом у даній справі в межах строку позовної давності, який складає 3 роки, оскільки дії відповідача з незбереження вантажу прирівнюються до навмисного правопорушення, а наявність обставин непереборної сили і форс - мажорні обставини мали бути підтверджені в порядку, встановленому Законом України "Про торгово - промислові палати в Україні". Зокрема, наголошує, що до обставин, які виникли на території Угорщини не можуть бути застосовані положення Закону України "Про торгово - промислові палати в Україні", а саме поняття "навмисне правопорушення" передбачає наявність порушення особою встановлених правил і норм, та вчинення такого порушення умисно, тобто, розуміючи можливість настання негативних наслідків та зі свідомим бажанням їх настання. Матеріали справи, за твердженням представника відповідача, не містять жодних доказів вини будь - яких осіб у виникненні пожежі, що призвела до пошкодження вантажу, а сам акт про пожежу не може бути належним доказом по справі, оскільки, будучи документом, що походить з іншої країни, він належним чином не легалізований.

Третя особа - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи (ухвали суду про прийняття справи до провадження від 27.02.2017 року, про відкладення розгляду справи від 14.03.2017 року, від 05.04.2017 року, від 13.04.2017 року, від 04.05.2017 року, про прийняття справи до провадження від 30.05.2017 року, про відкладення розгляду справи від 13.07.2017 року, від 28.07.2017 року, від 31.08.2017 року надіслані на адресу третьої особи, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, поштові повідомлення про вручення ухвал долучені до матеріалів справи), у судові засідання по розгляду даної справи явку уповноваженого представника не забезпечила, витребуваних судом письмових пояснень по суті спору з підтверджуючими документами не надала, про причини невиконання вимог суду не повідомила. Із заявами, клопотаннями до суду не зверталася.

Третя особа - ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанії «УНІКА» явку уповноваженого представника для участі в судових засіданнях по розгляду даної справи не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Надісланими на адресу суду письмовими поясненнями № 1150 від 17.02.2017 року наголосила, що ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанії «УНІКА» свої зобов'язання щодо події від 22.11.2013 року за Договором добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008037/3002/0000022 від 08.08.2013 року виконала в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що 07.04.2016 року до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» надійшла претензія представника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" № ЛВ0021401 від 28.03.2016 року щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу у зв'язку з випадком пошкодження вантажу внаслідок пожежі, що сталася 22.11.2013 року при перевезенні ОСОБА_1 акціонерним товариством "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106". Відповідальність даного перевізника - страхувальника застрахована згідно договору добровільного страхування № 008037/3002/0000022 від 08.08.2013 року. На адресу страхувальника - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" надійшла претензія ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" № 22112013 від 09.10.2014 року про відшкодування збитків за пошкоджений вантаж в розмірі 36 892,09 Євро, яка в подальшому була передана для задоволення страховику - ОСОБА_1 акціонерному товариству «Страхова компанії «УНІКА» . На підставі наданих страховику ОСОБА_1 акціонерному товариству «Страхова компанії «УНІКА» документів, останнім 29.12.2014 року здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" в розмірі 353 163 грн. 31 коп. Обґрунтовуючи суму 353 163 грн. 31 коп. виплаченого страхового відшкодування зазначає, що така розрахована виходячи із загального розміру збитку по пошкодженим та знищеним автомобілям у сумі 35 023,71 Євро, її гривневого еквіваленту станом на 22.11.2013 року та вирахуванням суми 3 000 дол. США безумовної франшизи. Даними письмовими поясненнями ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанії «УНІКА» також надало для долучення до матеріалів справи копію договору добровільного страхування № 008037/3002/0000022 від 08.08.2013 року, копію заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" від 25.11.2013 року, копії претензій ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" від 19.02.2014 року, від 09.10.2014 року.

Надісланим суду листом № 1946 від 23.03.2017 року ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанії «УНІКА» надала для долучення до матеріалів справи платіжне доручення № 026852 від 29.12.2014 року про перерахування ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" суми 353 163 грн. 31 коп. страхового відшкодування.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, що брали участь в минулих судових засіданнях,

суд встановив:

01.01.2013 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховиком) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" (страхувальником) було укладено договір страхування вантажів № 2013026/FR (надалі - Договір, Договір страхування № 2013026/FR від 01.01.2013 року), згідно умов якого предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з можливими збитками та шкодою, завданими майновим правам страхувальника (вигодонабувача) відносно визначеного в Договорів вантажу (багажу), яким він розпоряджається або користується згідно чинного законодавства, при перевезенні цього вантажу (багажу) дорожнім, залізничним, морським та/або повітряним транспортним засобом, публічними або приватними перевізниками.

За умовами п. 1 Договору страхування № 2013026/FR від 01.01.2013 року страховик (позивач у даній справі) зобов'язався відшкодувати страхувальнику (третій особі ТзОВ "ЖЕФКО Україна" у даній справі) при дотриманні всіх умов та винятків, погоджених даним договором, прямі збитки, що перевищують встановлену франшизу, які відбулися в період дії договору, але у межах страхової суми.

Строк дії Договору встановлений з 00 год. 00 хв. 01.01.2013 року до 00 год. 00 хв. 01.01.2014 року (п. 6. Договору).

Відповідно до п. 8.2. Договору страховими випадками є пошкодження або втрата вантажу під час перевезення та/або транзиту.

Для отримання страхового покриття без франшизи обов'язковою умовою згідно п. 8.3. Договору є проведення попереднього сюрвея (огляд об'єкту страхування з метою визначення чи уточнення будь - яких деталей, що впливають на страхові відносини і вартість страховки), якщо вартість товарів перевищує 158 826 грн. 98 коп. Якщо сюрвей не проводиться, франшиза становитиме 31 775 грн. 82 коп.

Згідно Договору страхування № 2013026/FR від 01.01.2013 року застрахованими товарами є вантажі, задекларовані клієнтами страхувальника до початку перевезення. Вантажі страхуються за заявленою вартістю, але в будь - якому випадку страхова сума не перевищує 156 274 500 грн. (п. 8.3.4. Договору).

Як встановлено п. 11 Договору, загальна страхова сума (ліміт відповідальності за договором) складає 520 915 000 грн.

Страхове відшкодування виплачується у валюті, в якій внесена страхова премія. Якщо страховиком повинні бути відшкодовані збитки, видатки і внески по загальній аварії у валюті іншій, ніж передбачено страховим договором, то необхідна сума переводиться у валюту страхового договору по курсу Національного Банку України на день подання заяви на виплату страхового відшкодування (п.п. 23.14., 23.15. Договору).

01.07.2013 року між GEFKO S.A./ОСОБА_4 (замовником) та ТзОВ "ЖЕФКО Україна" /Gefko Ukraina LLC (виконавцем) укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг № G4PL-HUNGARY-GEFCO001 щодо перевезення транспортних засобів Opel з території Угорщини (Дьйор) до території України (м. Київ), за умовами якого замовник зобов'язався протягом терміну дії договору та відповідно до його умов надавати виконавцю на невиключних умовах, а виконавець приймати та доставляти усі транспорті засоби, призначені для перевезення автодорогами зі складів до різноманітних пунктів призначення. Термін дії Договору з 01.07.2013 року по 31.08.2015 року.

Під час виконання зобов'язань, визначених у даному договорі, виконавець за умовами п. 8.2. Договору несе повну відповідальність і зобов'язуєтеся відшкодувати замовнику будь - які пошкодження чи втрати під час перевезення транспортних засобів та/або основного обладнання аж до повної чистої оптової вартості транспортних засобів, встановленої для торгового посередника, якщо таке пошкодження/втрата є наслідком неналежного і необережного поводження виконавця з транспортними засобами під час завантаження, розвантаження, розміщення, зберігання та перевезення, або з будь - яких інших причин, коли передбачена відповідальність виконавця, крім випадків повної втрати, не викликаною недбалістю виконавця, або якщо втрата є результатом прихованих дефектом в самому транспортному засобі.

За умовами п. 9 Договору, відповідно до страховки СМR на товари, виконавець бере на себе відповідальність за стан транспортних засобів з моменту їх отримання до моменту доставки до місця призначення за договором. Винятком є пошкодження у випадку форм - мажорних обставин. Виконавець повинен застрахувати виконання своїх зобов'язань за цим договором в страховій компанії. Виконавець гарантує, що полюс страхування буде дійсним на транспортні послуги, надані за Договором, та покриває договірні зобов'язання відповідно до правил СМR на протязі всього терміну дії договору.

З метою виконання умов договору № G4PL-HUNGARY-GEFCO001 від 01.07.2013 року, 18.10.2013 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" (клієнтом) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", (виконавцем, відповідачем у даній справі) укладено договір № FVL-ATP12106-18-10-13 про надання транспортно - експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень вантажів). За умовами укладеного договору виконавець взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням та обробленням вантажів (автомобілів) в міжнародному та/або регіональному сполученні, а саме, організувати виконання послуг, пов'язаних із безперешкодним перевезенням вантажів клієнта автомобільним транспортом та обробленням вантажів клієнта з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення на території України та інших держав. Виконавець за цим договором несе відповідальність за шкоду, завдану повною або частковою втратою вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням вантажоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № FVL-ATP12106-18-10-13 від 18.10.2013 року згідно заявки № 221113-1-HU від 19.11.2013 року виконавець - ОСОБА_3 акціонерне товариство "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", прийняв на себе зобов'язання здійснити доставку вантажу (нові автомобілі Opel) за маршрутом м. Дьйорн (Угорщина) - м. Київ (Україна), автомобілем Рено АО9064АТ/АО8251ХХ.

За інформацією, наявною в міжнародній товарно - транспортній накладній (СМR) № 422344, 22.11.2013 року виконавець ОСОБА_3 акціонерне товариство "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", прийняв у вантажовідправника Hodlmayr Hungaria Logistics вантаж - автомобілі Opel Antara у кількості 6 штук за індивідуальними VIN номерами WOLLH6EH5DB 084557; WOLLH6EH5DB 087104; WOLLH6EH8DB 085329; WOLLH6EH9DB 085534; WOLLH6E00DB 085559; WOLLJ6EH8DB 084735. Одержувачем вантажу зазначено General Auto Group LTD UA-01004 Kiev.

При здійсненні перевезення вищевказаного вантажу (автомобілі Opel Antara у кількості 6 штук) автомобілем ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" марки Renault, д.н.з. НОМЕР_2 з причепом марки Rolfo, д.н.з. НОМЕР_3 сталася пожежа, яка мала наслідком пошкодження товару, що перевозився.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи »Офіційного засвідчення факту пожежі» , виданого Департаментом з надзвичайних ситуацій Комітату Пешт Ерд від 28.11.2013 року, 22.11.2013 року на 23 кілометрі автостради Мі (2051 Біаторбадь) на передній вісі причепу українського авто трейлера (д.н.з. НОМЕР_3) із-за технічної несправності (дефекту) загорілась гумова покришка, внаслідок якої вогонь розповсюдився на 4 шт. із 6-ти автомобілів марки ОСОБА_5, які транспортувались цим трейлером. Персональних пошкоджень не трапилось.

Вартість відновлення автомобілів внаслідок отриманих в результаті пожежі пошкоджень, склала суму 38 566,05 Євро, при розрахунку якої була взята до уваги інформація представництва бренду « Opel Southeast Europe LLC» та звітів про оцінку завданої шкоди.

Розрахунок суми 38 566,05 Євро збитків був здійснений з врахуванням калькуляції: розмір збитку за пошкодження автомобіля марки ОСОБА_5, WOLLJ6EH8DB 084735 - 15 081,07 Євро; розмір збитку за пошкодження автомобіля марки ОСОБА_5, WOLLH6EH9DB 085534 - 13 022,41 Євро; розмір збитку за пошкодження автомобіля марки ОСОБА_5, WOLLH6EH5DB 084557 - 7 281,45 Євро; розмір збитку за пошкодження автомобіля марки ОСОБА_5, WOLLH6EH5DB 087104 - 1 507,16 Євро.

При цьому, з врахуванням уцінки транспортних засобів у зв'язку з проведенням ремонту, розмір збитків склав суму 36 892,09 Євро.

Шкода, спричинена вантажу, перевезення якого здійснювалося за замовленням GEFKO S.A. згідно договору № G4PL-HUNGARY-GEFCO001 від 01.07.2013 року, була сплачена ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" на користь GEFKO S.A. згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 54 від 05.12.2014 року та меморіального валютного ордеру № 18541 від 08.12.2014 року.

Разом з тим, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" звернулося за відшкодуванням шкоди до перевізника, яким здійснювалося перевезення вантажу, пошкодженого при пожежі - до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", (відповідача у даній справі), а останній, в свою чергу, передав таку претензію до страхової компанії, в якій була застрахована його відповідальність як автомобільного перевізника, - до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» .

Зокрема, між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Страхова компанії «УНІКА» (страховиком) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" (страхувальником) 08.08.2013 року укладено Договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008037/3002/0000022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб при здійсненні страхувальником перевезень вантажів автомобільним транспортом; пов'язані з витратами страхувальника, що належать до відшкодування за цим договором. Страхова сума за договором становить 500 000 доларів США., а страховий ліміт по одному страховому випадку 250 000 доларів США.

Договір укладено строком дії з 00 годин 00 хвилин 14.08.2013 року до 23 год. 59 хв. 13 серпня 2014 року. (п. п. 5.1., 5.2. Договору).

Страховим випадком за даним договором вважається факт виникнення цивільної відповідальності страхувальника за відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок непередбачуваних та випадкових подій, що сталися протягом строку дії договором при здійсненні страхувальником перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 3.3. договору встановлені розміри безумовної франшизи (частини збитку, що не відшкодовується страховиком) по кожному страховому випадку, а саме, 1000 USD, 3000 USD для вантажів підвищеного ризику; 10% від розміру збитку, але не менше відповідної франшизи, для типу вантажу, при крадіжці, грабежі, розбої, угоні.

Так, визнавши пожежу від 22.11.2013 року, внаслідок якої було пошкоджено товар при перевезенні його ОСОБА_1 акціонерним товариством "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", страховим випадком, ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанії «УНІКА» (страховик) згідно платіжного доручення № 026852 від 29.12.2014 року перерахувало на рахунок ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" суму 353 163 грн. 31 коп., що еквівалентно сумі 35 023,71 Євро збитків, розрахованих без врахування сум непрямих збитків, збитків пов'язаних зі втратою товарного вигляду, адміністративних послуг, залишкової вартості автотранспорту, з розрахунку 10,7682 грн. за Євро та за вирахуванням 3 000 дол. США (23 979 грн.) безумовної франшизи.

З покликанням на те, що сума виплаченого ОСОБА_3 акціонерним товариством «Страхова компанії «УНІКА» страхового відшкодування у сумі 353 163 грн. 31 коп., не покриває у повному обсязі суми збитку, що був завданий в результаті страхового випадку, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" звернулося до страхової компанії, у якій було застраховано вантаж - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" із заявою про настання страхового випадку та заявою про перерахування коштів страхового відшкодування за належними ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" реквізитами від 10.07.2015 року.

Розглянувши подану ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" заяву про настання страхового випадку, ОСОБА_3 акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" визнало пошкодження вантажу страховим випадком і на підставі страхового акту № 652/13/07/11 від 03.07.2015 року та згідно платіжного доручення № 184316 від 09.07.2015 року перерахувало ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" суму 318 414 грн. 48 коп. страхового відшкодування.

У зв'язку з виплатою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" страхового відшкодування, непокритого виплатою ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» , у сумі 318 414 грн. 48 коп., ОСОБА_3 акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" стверджує про належне йому на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 24 Закону України «Про страхування» як страховику, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страховик має до особи, відповідальної за завдані збитки - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106".

Позовною заявою у даній справі позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", суму 318 414 грн. 48 коп. сплаченого страхового відшкодування.

Підставами позову Страховою компанією визначено ст. ст. 623, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про страхування", ст. ст. 1, 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю виходячи з наступного.

Правовідносини, які випливають з договору міжнародного перевезення вантажу, врегульовані Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу від 19.05.1956 року (далі - Конвенція CMR).

Факт пожежі на передній вісі причепу автомобіля, яким здійснювалось перевезення вантажу є доведеним.

Конвенцією CMR передбачена відповідальність перевізника за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (ч. 1 ст. 17).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених приписів законодавства, до позивача у даній справі - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з моменту виплати страхового відшкодування у межах фактичних витрат ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" перейшло право вимоги на стягнення сплаченого страхового відшкодування з відповідача у даній справі - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", як до особи відповідальної за завдані збитки у зв'язку з пошкодженням вантажу під час його транспортування.

Наведене підтверджує правомірність вимог про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" суми 318 414 грн. 48 коп. сплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими.

Заперечення відповідача, що ґрунтуються на відсутності у матеріалах справи будь - яких доказів набуття права регресу вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна", похідним від якого є право суброгації у позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Не приймаються до уваги судом і заперечення відповідача щодо неправомірності покликання позивача у позовній заяві на норми ст. 1191 Цивільного кодексу України, оскільки зазначення цієї статті, чи обґрунтування позовних вимог з покликанням на вказану статтю, у тексті позовної заяви відсутні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поданим суду відзивом на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 02.5.1.-11/2293/17 від 20.02.2017 року) відповідач просить в порядку ч. 3 ст. 925 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 315 Господарського кодексу України, пункту «а» ч. 1 ст. 32 Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення застосувати до позовних вимог у даній справі позовну давність.

Приписами статей 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу (ст. 258 Цивільного кодексу України). Аналогічна норма закріплена у ст. 925 Цивільного кодексу України.

Відповідно до правил визначення початку перебігу позовної давності, визначених у статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція CMR) термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається:

a) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки;

b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміну доставки, або, за відсутності такого терміну, - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення;

c) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується.

У відповідності до ч. 2 ст. 32 Конвенції CMR пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник у письмовій формі відхилив претензію і повернув додані до неї документи. У випадку часткового визнання претензії відлік терміну позовної давності відновляється лише стосовно тієї частини претензії, яка залишається предметом спору. Тягар доказу факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, лежить на стороні, яка посилається на ці факти. Відлік терміну позовної давності не призупиняється внаслідок пред'явлення подальших претензій на тій ж підставі.

Суд також зазначає, що перебіг строку позовної давності за відносин суброгації починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку, адже відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України зміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що зазначений вище страховий випадок відбувся 22.11.2013 року, настання якого підтверджується »Офіційним засвідченням факту пожежі» , виданим Департаментом з надзвичайних ситуацій Комітату Пешт Ерд 28.11.2013 року.

10.10.2014 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" звернулося з претензією про відшкодування збитків, завданих при перевезенні вантажу до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", реорганізоване у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", яка в подальшому була передана до страхової компанії, в якій була застрахована його відповідальність як автомобільного перевізника, - до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанії «УНІКА» .

29.12.2014 року претензія ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЖЕФКО Україна" розглянута ОСОБА_1 акціонерним товариством «Страхова компанії «УНІКА» за наслідками чого здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 353 163 грн. 31 коп.

За таких обставин, строк позовної давності припинився з 10.10.2014 року та відновив свій відлік 30.12.2014 року.

З огляду на звернення позивача з позовною заявою у даній справі 17.02.2017 року (згідно відмітки на поштовому конверті), суд констатує пропуск позивачем встановленого строку позовної давності.

З урахуванням наявності письмової заяви відповідача про застосування до позовних вимог позовної давності, в задоволенні позовних вимог у даній справі щодо стягнення 353 163 грн. 31 коп. страхового відшкодування слід відмовити внаслідок спливу позовної давності.

Заперечення позивача проти застосування строку позовної давності з покликанням на положення ч. 1 ст. 32 Конвенції CMR, яка передбачає збільшений строк позовної давності протягом трьох років у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, судом до уваги не приймається, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження умисності вчинення певною особою дій, що призвели до виникнення пожежі, та як наслідок - пошкодження вантажу при його транспортуванні.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування правомірності заявлених позовних вимог чи їх розміру суду не подав, позивачем же не подано суду належних доказів на підтвердження факту звернення з позовною заявою у даній справі в межах строку позовної давності, а також підтвердження обставин, з якими пов'язуєтеся збільшення строку позовної давності.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 4 776 грн. 22 коп.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.09.2017 року

Головуючий суддя Пригара Л.І.

Суддя Васьковський О.В.

Суддя Ремецькі О.Ф.