Рішення

від 21.09.2017 по справі 925/843/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа № 925/843/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

до приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК"

про стягнення 1265814 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1265814 грн. 75 коп., зокрема 1168337 грн. 90 коп. суми передоплати у зв'язку з непоставкою товару в установлений в договорі поставки № В19 від 27 січня 2017 року строк, 64146 грн. 55 коп. неустойки за прострочення поставки товару, 7490 грн. 17 коп. три проценти річних та 25840 грн. 13 коп. інфляційних втрат за прострочення повернення позивачу суми передоплати. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов вказаного Договору позивач перерахував на рахунок відповідача по платіжному дорученню № 138 від 01.02.2017 кошти в сумі 1548820,00 грн., що складає 100% передоплати за товар, однак відповідач своє зобов'язання за цим Договором не виконав та поставив позивачу вказаний у договорі товар лише на суму 380482,10 грн., а на суму 1168337,90 грн. товар в кількості 44,71 тонни позивачу не поставив в строк до 10 квітня 2017 року, як це передбачено Договором. У зв'язку з порушенням Відповідачем свого обов'язку в частині поставки товару позивач надіслав відповідачу претензію № 416 від 28.04.2017, в якій вказував на відмову від подальшого виконання цього договору та вимагав повернути суму передоплати за непоставлений товар у розмірі 1168337,90 грн. та сплатити неустойку. Вказана претензія отримана відповідачем 04.05.2017, проте залишена без відповіді та належного реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

У відзиві на позовну заяву та у Поясненні від 19.09.2017 відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав: позивачем прямо зазначено та надано суду докази, що договір поставки № В19 від 27.01.2017 в частині поставки товару загальною кількістю 44,71 тонн на загальну суму 380482,10 грн. виконано відповідачем у встановлені договором строки та прийнято позивачем як належне виконання договору. 27 квітня 2017 року позивачем направлено письмову вимогу № 416, якою повідомлено відповідача про часткову відмову від договору поставки № В19 від 27.01.2017, а отже, враховуючи положення статей 615, 651 ЦК України, цей договір поставки змінений, тобто, у відповідності до договору поставки № В19 від 27.01.2017 з урахуванням часткової відмови позивача висловленої у вимозі № 416 від 27.04.2017, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято оплаченого товару загальною кількістю 44.71 тонн на загальну суму 380482,10 грн., в іншій частині зобов'язання сторін були припинені 27 квітня 2017 року. Тому враховуючи положення статей 615, 651 ЦК України, цей Договір був припинений позивачем в односторонньому порядку. Таким чином, відповідач набув від позивача кошти в сумі 1168337,90 грн. не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором поставки № В19 від 27 січня 2017 року, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який підлягав поставці, що виключає застосування до відносин сторін норм зобов'язального права; зобов'язання стосовно повернення цих грошових коштів в розмірі 1168337,90 грн. за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (стаття 1212 ЦК України), тобто є окремим від зобов'язань, які виникають з договору поставки і заснованого на його умовах про попередню оплату вартості товару. Нарахування неустойки можливе тільки та виключно в період існування порушення зобов'язання, тобто за період з 11.04.2017 по дату фактичного припинення зобов'язання щодо поставки товару - 26.04.2017; правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних збитків відсутні.

В процесі розгляду спору 22.08.2017 позивач подав Заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 1168337,90 грн. суми передоплати за непоставлений товар та договірну пеню в сумі 64146,55 грн. 21.09.2017 позивач подав Заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд: - виключити з попередньої заяви про зменшення розміру позовних вимог по її тексту вимогу позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних; - стягнути з відповідача на користь позивача 1168337,90 грн. суми передоплати за непоставлений товар відповідно до договору поставки № В19 від 27 січня 2017 року, договірної пені в сумі 13507,90 грн.

До початку судового засідання 21.09.2017 позивач подав Заяву про часткову відмову від позову в частині нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, в якій просить прийняти часткову відмову від позову в частині вказаних вимог.

Право позивача на зменшення розміру позовних вимог та на часткову відмову від позову передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, тому заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову від позову підлягають прийняттю до розгляду у даній справі.

Також позивач подав у справу Клопотання про повернення з Державного бюджету України судового збору в сумі 759 грн. 57 коп. у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог

Відповідач не направив свого представника у судове засідання 21.09.2017 та не повідомив суду причини нез'явлення його представника у судове засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. У судовому засіданні 12.09.2017 представник відповідача ОСОБА_2 повідомлений про дату і час розгляду справи. Суду не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин нез'явлення представника у судове засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами. При цьому суд враховує, що 24.09.2017 закінчується встановлений статтею 69 ГПК України та продовжений за клопотанням сторін строк розгляду спору.

У судовому засіданні 12.09.2017 представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позову, подав клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", оскільки невиконання цим товариством своїх зобов'язань перед відповідачем по договору поставки ДГ-КАС012162 від 15.12.2016 стало причиною непоставки товару позивачу. Ухвалою від 12.09.2017 суд залишив вказане клопотання представника відповідача без задоволення у зв'язку з необгрунтованістю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у поясненні, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.09.2017, просив стягнути з відповідача 1168337 грн. 90 коп. суми передоплати за непоставлений товар, 13507 грн. 90 коп. пені за прострочення поставки товару, також просив повернути позивачу 759 грн. 57 коп. судового збору з Державного бюджету України у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог; просив прийняти рішення у даному судовому засіданні, оскільки строк вирішення спору у даній справі закінчився, а підстави для його продовження відсутні.

У судовому засіданні 21.09.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 27 січня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" (Покупець за договором, позивач у справі) та Приватне акціонерне товариство "УКРАГРО НПК" (Постачальник за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № В 19, далі - Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити в обумовлені Договором строки Покупцеві (одержувачу) товар, визначений в п. 1.2 цього договору, далі - Товар, а Покупець зобов'язався оплатити та прийняти цей Товар.

Пунктом 1.2 Договору сторони передбачили, що товар, що підлягає поставці згідно умов цього Договору, є КАС-32 в кількості 182 тонни по ціні 8510 грн. за одну тонну з ПДВ, загальною вартістю 1548820 грн. з урахуванням ПДВ.

В пункті 3.3 Договору вказано, що поставка Товару здійснюється повністю чи окремими партіями за вибором Постачальника в період з 06 лютого 2017 до 10 квітня 2017 року. Постачальник самостійно визначає дату поставки кожної партії товару в межах періоду поставки.

За умовами пункту 4.1 Договору Покупець зобов'язується сплатити попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості Товару за Договором в сумі 1548820,00 грн. до 03 лютого 2017 року.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки Товару Покупцю Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1548820,00 грн. по платіжному дорученню № 138 від 02.02.2017, що проведено установою банку в цей же день. Згідно з видатковими накладними № В148 від 06 березня 2017 року на суму 193091,90 грн. та № В191 від 10 березня 2017 року на суму 187390,20 грн. відповідач здійснив поставку товару позивачу у кількості 44,71 тонни на загальну суму 380482,10 грн. Отже, кількість недопоставленого товару складає 137,29 тонн на суму 1168337,90 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не поставив Товар у вказаному в Договорі об'ємі та термін, 28 квітня 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію № 416 від 27.04.2017, в якій повідомив, що відмовляється від договору поставки в частині недопоставленого Товару в кількості 137,29 тонни та вимагав повернути суму попередньої оплати за недопоставлений товар у розмірі 1168337,90 грн. і сплатити неустойку відповідно до статті 231 ГК України. Відповідно до рекомендованого повідомлення цю вимогу представник відповідача отримав 04.05.2017.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Спір, який виник між позивачем та відповідачем, стосується невиконання відповідачем умов Договору поставки № В19 від 27 січня 2017 року щодо поставки вказаного в ньому Товару в установлений в Договорі строк та в об'ємі, вказаному в цьому Договорі. Договір поставки підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду, спір щодо дійсності Договору між сторонами відсутній.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Та в статті 693 ЦК України вказано, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Договором передбачено обов'язок позивача як покупця Товару сплатити попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості Товару до 03 лютого 2017 року. Позивач виконав встановлене в Договорі зобов'язання та перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1548820,00 грн. по платіжному дорученню № 138 від 01.02.2017, що проведено установою банку 02.02.2017.

Факт отримання відповідачем вказаної суми коштів підтверджений у акті звіряння взаємних розрахунків, не заперечується відповідачем.

Згідно з видатковими накладними № В148 від 06 березня 2017 року на суму 193091,90 грн. та № В191 від 10 березня 2017 року на суму 187390,20 грн. відповідач здійснив поставку товару позивачу у кількості 44,71 тонни на загальну суму 380482,10 грн., непоставленою залишився Товар в кількості 137,29 тонн на суму 1168337,90 грн. Об'єм недопоставки Товару і його вартість також відповідачем не заперечується.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє зобов'язання за Договором не виконав, вказаний у Договорі Товар в кількості 137,29 тонн у встановлений строк - до 10 квітня 2017 року позивачу не поставив, тому позивач надіслав відповідачу претензію із вимогою про повернення суми передоплати в розмірі 1168337 грн. 90 коп. грн., яку відповідач отримав 04.05.2017.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки № В19 від 27 січня 2017 року.

Отже, відповідно до припису частини 2 статті 693 ЦК України вимога позивача про повернення передоплати в сумі 1168337 грн. 90 коп. є обґрунтованою і законною, підтвердженою належними доказами, тобто підлягає задоволенню.

Доводи та заперечення відповідача в цій частині суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи і не відповідають приписам чинного законодавства, виходячи з того, що із матеріалів чітко вбачається, що позивач перерахував відповідачу кошти як попередню оплату за Товар відповідно до Договору поставки № В19 від 27.01.2017; право позивача як покупця Товару, який в установлений строк Товар не отримав, вимагати повернення суми попередньої оплати передбачене в частині 2 статті 693 ЦК України і позивач цим правом скористався та чітко висловив свою вимогу про повернення грошових коштів в сумі 1168337 грн. 90 коп., сплачених відповідно до Договору поставки № В19 від 27.01.2017 в порядку попередньої оплати. Зазначення позивачем у цій вимозі про відмову від договору поставки в частині недопоставленого товару в кількості 137,29 тонн не може впливати на вказане вище право позивача вимагати повернення суми попередньої оплати та не змінює правової природи перерахованих позивачем коштів саме як передоплати за Договором поставки. Застосування в даному випадку статті 1212 ЦК України, на що вказує позивач, неможливе з огляду на те, що вказані кошти перераховані позивачем на виконання Договору поставки від 27.01.2017, що відповідач не спростував і не заперечив. Отже, суд приходить до висновку, що позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, яке підлягає захисту встановленим законом способом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як вказано вище, пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Позивач нарахував неустойку в сумі 13507 грн. 90 коп. відповідно до пункту 5.1. Договору за прострочення поставки Товару в період з 11.04.2017 по 26.04.2017. Вимога позивача про стягнення 13507 грн. 90 коп. неустойки ґрунтується на умовах Договору, період прострочення поставки, за який нараховується неустойка, визначений позивачем, що відповідає його праву, оскільки суму позову та період прострочення, за який нараховується неустойка, визначає позивач, і визначений позивачем період не є більшим дійсного періоду прострочення поставки Товару до моменту відмови позивача від такої поставки. Розрахунок неустойки у вказаний позивачем період виконаний вірно. Те, що позивач називає неустойку пенею не впливає на обґрунтованість його вимог, оскільки пеня є різновидністю неустойки, розмір якої встановлений угодою сторін.

Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача неустойка в сумі 13507 грн. 90 коп.

У заяві про часткову відмову від позову позивач відмовився від стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Подання позивачем заяви про відмову від позову про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних не суперечить чинному законодавству. Доказів порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суду не подано. Заява належно оформлена, підписана представником позивача ОСОБА_1 на підставі повноважень, наданих йому позивачем на підставі довіреності № 26/06-2 від 06 червня 2017 року, тому ця заява підлягає прийняттю.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовляється від позову і відмову прийнято судом.

У зв'язку з прийняттям судом відмови позивача від позову провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 17727 грн. 69 коп. відповідно до стягнутої із нього на користь позивача суми.

Оскільки до прийняття рішення у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на загальну суму 50638,65 грн. інфляційних втрат та трьох процентів річних і суд прийняв цю заяву до розгляду та вимога про стягнення цієї суми боргу судом не розглядалася, тому клопотання позивача про повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог підлягає до задоволення відповідно до припису пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", за якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладене позивачу належить повернути із Державного бюджету України 759 грн. 57 коп. судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 22, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 7490,17 грн. три проценти річних та 25840,13 грн. інфляційних нарахувань.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" (19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 31961067) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (23545, Вінницька область, Шаргородський район, с. Джурин, вул. Смавзюка, 16, ідентифікаційний код 03729807) - 1168337 грн. 90 коп. (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч триста тридцять сім гривень 90 копійок) попередньої оплати, 13507 грн. 90 коп . (тринадцять тисяч п'ятсот сім гривень 90 копійок) пені, 17727 грн. 69 коп . (сімнадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень 69 копійок) витрат на сплату судового збору.

Повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія" із Державного бюджету України 759 грн. 57 коп. (сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 57 копійок) судового збору, сплаченого по платіжному дорученню № 636 від 04 липня 2017 року, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26.09.2017.

Суддя А.Д. Пащенко