Постанова

від 25.09.2017 по справі 904/8303/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017 року Справа № 904/8303/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання Дон О.Я.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №11-Д від 04.09.2017р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м.Дніпро

до відповідача-1: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД, м.Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_3 - Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм", м.Дніпро

про стягнення 761802,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" з позовними вимогами до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД і ОСОБА_3 - Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" про стягнення 761802,00 грн., з яких 236538 грн. 36 коп. - сума простроченого кредиту, 443333 грн. 30 коп. - сума поточного кредиту, 34653 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків, 3725 грн. 32 коп. - сума поточних відсотків, 2459 грн. 19 коп. - сума пені за порушення терміну сплати відсотків, 41091 грн. 81 коп. - сума пені за порушення терміну повернення кредиту.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 (суддя Кармазіна Л.П.) позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД та Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" суму простроченого кредиту у розмірі 236538 грн. 36 коп., суму 443333 грн. 30 коп. поточного кредиту, суму прострочених відсотків у розмірі 34653 грн. 85 коп., суму поточних відсотків у розмірі 3725 грн. 32 коп., суму пені за порушення терміну сплати відсотків у розмірі 2459 грн. 19 коп. та суму пені за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 40574 грн. 42 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" суму судового збору у розмірі 5709 грн. 63 коп.

Стягнуто з Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" суму судового збору у розмірі 5709 грн. 63 коп.

В решті позову відмовлено.

Означене рішення суду першої інстанції вмотивоване посиланням на встановлені судом факти неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014р., а відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки №761814/П-(772414) від 06.10.2014р., а тому, за висновком суду, обидва відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед позивачем з погашення спірної суми заборгованості.

Відповідач-1 (ТОВ фірма "МКТОН" ЛТД) не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що означене рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідачів тільки суму простроченої заборгованості 109871,66 грн. та поточної заборгованості в сумі 158333,35 грн., суму прострочених відсотків у розмірі 34653,85 грн., суму поточних відсотків у розмірі 3725,32 грн. та суму судового збору. Також просить відмовити позивачу в достроковому стягненні з відповідачів кредитної заборгованості в сумі 491794,99 грн. та в стягненні суми 2459,19 грн. пені за порушення терміну сплати відсотків, суми 40574,42 грн. пені за порушення терміну повернення кредиту - з підстав прострочення зобов'язань кредитора. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що починаючи з кінця 2012 року підприємство ТОВ "МКТОН" ЛТД неодноразово зверталося до керівництва правління ПАТ АКБ "Новий" з проханням змінити валюту зобов'язання з долара США на гривню України, оскільки торгівельні операції підприємства здійснювалися в національній валюті України - гривні. Крім цього, відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, за яких іноземний громадянин, який не володіє українською мовою, не тільки не зміг перекласти договір поруки, але й не отримав його в якості примірника від позивача. Також позивач не надав суду доказів про те, що на момент подання позову він має докази від відповідачів про наявність чи відсутність рухомого майна, яке надавалося відповідачем-2 в заставу, про фінансовий стан поручителя ОСОБА_3 - індійське ТОВ "МК "Магадфарм" та його змогу виконувати зобов'язання за договором поруки, цільове використання грошових коштів тощо. Відповідачі вважають, що постійне невиконання кредитором своїх зобов'язань за договором погіршувало фінансове становище боржника і ці дії кредитора були спрямовані на незаконне отримання предмету іпотеки шляхом звернення стягнення.

Позивач (ПАТ АКБ "Новий") у запереченнях на апеляційну скаргу вважає, що оскаржене рішення винесено без порушень норм матеріального та процесуального права, при винесенні рішення суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були надані в ході судового засідання. Позивач вважає обставини викладені в апеляційній скарзі надуманими та недоведеними. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 без змін.

Відповідач-2 (ОСОБА_3 - Індійське ТОВ "Медична компанія "Магадфарм") у відзиві на апеляційну скаргу підтримує та погоджується з позицією апелянта та вважає рішення суду першої інстанції незаконним, передчасним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що всі клопотання відповідача-1, спрямовані на витребування доказів щодо його заперечень, судом відхилялися або залишалися поза увагою. ОСОБА_1 твердженням відповідача-2, якщо б суд першої інстанції витребував всі належні докази, то було б зрозуміло, що відповідач-2 на момент укладання спірного кредитного договору з позивачем знаходився на межі банкрутства. Відповідапч-2 вважає, що можливо треба було продовжити термін розгляду справи, дочекатися ухвали суду про відкриття провадження по справі за позовом ТОВ фірма "МКТОН" ЛТД до ПАТ АКБ "Новий" про визнання кредитного договору недійсним, а вже потім стягувати або не стягувати заборгованість. Зазначає також, що в господарському суді Дніпропетровської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 - Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" до ПАТ АКБ "Новий" про визнання договору поруки недійсним. На думку відповідача-2, до з'ясування обставин цієї справи неможливо вирішити питання про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача-1 та відповідача-2.

22.01.2016р. до суду апеляційної інстанції подано клопотання від ТОВ фірма "МКТОН" ЛТД (відповідач-1) про зупинення провадження у справі №904/8303/15 в порядку ст. 79 ГПК України до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9681/15 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", третя особа: ОСОБА_3 - Індійське товариство з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" про визнання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. недійсним.

08.02.2016р. ОСОБА_3 - Індійське ТОВ "Медична компанія "Магадфарм" (відповідач-2) також подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі №904/8303/15 в порядку ст. 79 ГПК України до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9681/15 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", третя особа: ОСОБА_3 - Індійське товариство з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" про визнання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. недійсним.

В судовому засіданні 08.02.2016р. оголошувалась перерва до 15.02.2016р., розгляд клопотань відповідачів перенесений у наступне судове засідання.

15.02.2016р. до початку судового засідання відповідачем-2 подано повторне клопотання про зупинення провадження у справі №904/8303/15 в порядку ст. 79 ГПК України до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9681/15. Крім цього, відповідач-2 зазначав, що за позовом ОСОБА_3 - Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про визнання договору поруки недійсним ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2016р. було порушено провадження у справі №904/677/16, яку призначено до розгляду на 01.03.2016р. У зв'язку з чим вважав неможливим розглядати апеляційну скаргу відповідача-1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у даній справі.

В судовому засіданні 15.02.2016р. представники відповідача-1 та відповідача-2 наполягали на задоволенні своїх клопотань про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області інших пов'язаних із даною справ, а саме: №904/9681/15 та справи №904/677/16.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. було задоволено клопотання відповідачів - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД та Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" та зупинене провадження у даній справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області пов'язаних з нею інших справ: №904/9681/15 та №904/677/16.

01.03.2017р. від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (позивач) надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №904/8303/15 та додано до клопотання копії судових рішень по справам №904/9681/15 та №904/677/16.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. провадження у справі №904/8303/15 поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги на 10.04.2017р. о 11:30 год.

В судовому засіданні 10.04.2017р. з'ясовано, що господарська справа №904/677/16, до розгляду якої було зупинене провадження у даній справі, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" прийнята до провадження Дніпропетровським апеляційним господарським судом, розгляд якої також призначено на 10.04.2017р. о 12:15 год. Представник відповідача-2 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №904/677/16 апеляційним судом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2017р. клопотання Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" задоволено та зупинене провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом пов'язаною з нею справи №904/677/16.

07.07.2017р. від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (позивач) надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №904/8303/15 та додано до клопотання копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. по №904/677/16.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2017р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2017р. провадження у справі №904/8303/15 поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги на 26.07.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено за клопотанням відповідача-1 та відповідача-2 на 04.09.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судовому засіданні на 25.09.2017р.

У судовому засіданні 25.09.2017р. представник позивача заперечував на задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на не погашення відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором та не виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань поручителя.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 25.09.2017р. не з'явилися про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили. Враховуючи на наявні в матеріалах справи докази про належне повідомлення відповідачів про час і місце розгляду даної справи та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважала за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

ОСОБА_1 результатами перегляду даної справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий" (Кредитор, позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД (Позичальник відповідач-1) укладено договір №772414/К1 від 06.10.2014р. (кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії в національній валюті України на умовах забезпеченості. Повернення, строковості, відкличності, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом кредит. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші", зі сплатою процентів у розмірі 25% річних та комісій, в розмірі та у порядку визначеному кредитором на момент укладання цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 760000,00 грн., та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 06 жовтня 2016 року на умовах, визначених цим договором. Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору за користуванням кредитом проценти у розмірі 25% річних та повернути кредит у порядку та строки, визначені цим договором. Процентна ставка може бути змінена за згодою сторін.

Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 11.3. кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту позичальником - 06 жовтня 2016 року.

Пунктом 1.3. кредитного договору сторони погодили, що за надання кредиту Позичальник в день підписання цього договору сплачує Кредитору комісійні винагороди в наступних розмірах: - 1000,00 грн. - за оформлення документів при розгляді кредитної заявки на рахунок №20661300699002 в АКБ "Новий", без ПДВ.; - 200,00 грн. - за відкриття позичкового рахунку на рахунок №20661300699002 в АКБ "Новий", без ПДВ.

ОСОБА_1 надання кредиту (траншу) Позичальник в день надання кредиту (траншу) сплачує Кредитору комісійну винагороду в розмірі: - 0,1% - за дебетовий оборот за позичковим рахунком на рахунок №20661300699002 в АКБ "Новий", без ПДВ.

Комісія сплачується у національній валюті України Позичальником самостійно або шляхом списання Кредитором відповідної суми комісій меморіальним ордером з поточного рахунку Позичальника на користь Кредитора.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поточні цілі підприємства пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності: поповнення обігових коштів.

Для обліку заборгованості Позичальника за наданим кредитом Кредитор відкриває позичковий рахунок №20638300699002 в АКБ "Новий". Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів на поточний рахунок №26008300699001.980 Позичальника в АКБ "Новий" (пункт 2.2. договору).

Пунктом 2.4. кредитного договору встановлено, що моментом (днем) надання Кредитором кредиту (траншу) Позичальнику вважається день списання відповідної суми коштів меморіальним ордером з позичкового рахунку, вказаного у пункті 2.2. цього договору, на поточний рахунок №26008300699001.980 Позичальника в АКБ "Новий".

Моментом (днем) повернення кредиту (траншу) вважається день зарахування на рахунок, вказаний в пункті 2.2. кредитного договору, відповідної суми коштів. Повернення отриманого кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в пункті 2.2. цього договору, в сумах та в терміни, визначених графіком повернення кредиту, наведеному у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору (надалі - графік). Якщо останній день строку оплати кредиту в повному обсязі або частки кредиту, визначеного графіком, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства України, днем сплати кредиту є перший за ним банківський день (пункт 2.5. кредитного договору).

Пунктом 2.9. кредитного договору сторонами погоджено, що повернення отриманого кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в пункті 2.2. цього договору, не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, зазначеного в пункті 1.2. цього договору.

Відповідно до пункту 2.11. кредитного договору погашення заборгованості Позичальника за договором здійснюється в наступному порядку:

- витрати Кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами та пеня за порушення строків сплати процентів;

- строкова заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена комісія;

- прострочена заборгованість за кредитом та пеня за порушення строків повернення кредиту;

- строкова заборгованість за кредитом;

- штрафи.

Нарахування процентів за користування кредитом проводиться щомісяця, за фактичне використання коштів, за ставкою визначеною пунктом 1.1. цього договору, в останній робочий день місяця за поточний звітний місяць. При цьому, у розрахунок процентів включаються всі наступні календарні (вихідні та/або святкові) дні. Проценти нараховуються методом метод "факт-факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів у році. При розрахунку суми процентів враховується перший день надання кредиту та не враховується день погашення заборгованості за кредитом. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. Проценти сплачуються на рахунок обліку нарахованих процентів №20683300699002 в АКБ "Новий". Якщо останній день строку сплати нарахованих процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства України, днем закінчення строку сплати нарахованих процентів є перший за ним банківський день (пункти 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. кредитного договору).

Пункт 4.2. кредитного договору передбачає, що забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника перед Кредитором є:

- іпотека (нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 84-а, що належить на праві власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно договору іпотеки №761714/3-(772414) від 06 жовтня 2014 року (пункт 4.2.1. кредитного договору);

- застава рухомого майна (товари в обігу (медичні препарати), що належать на праві власності Українсько-Індійському товариству з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм", код ЄДРПОУ 30166078), згідно договору застави №761614/3-(772414) від 06 жовтня 2014 року (пункт 4.2.2. кредитного договору);

- порука Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм", код ЄДРПОУ 30166078, згідно договору поруки №761814/П- (772414) від 06 жовтня 2014 року (пункт 4.2.3. кредитного договору).

У пункті 5.1.4. кредитного договору обумовлено, що Кредитор має право тимчасово відмовити в наданні Позичальнику кредиту, а також вимагати дострокового повернення Позичальником заборгованості за цим договором в повному обсязі, зокрема, у таких випадках, як наявність простроченої іншої кредитної заборгованості в АКБ "Новий".

ОСОБА_1 умовами пункту 6.2. кредитного договору Позичальник зобов'язаний: використовувати кредит за цільовим призначенням й повернути кредит у строк, зазначений у пункті 1.2. цього договору; забезпечувати виконання умов цього договору; сплачувати Кредитору кредит, проценти та комісійну винагороду, в розмірах, строки та порядку, визначеними умовами цього договору.

Пунктом 6.2.10. кредитного договору сторони узгодили, що Позичальник зобов'язується повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений пунктом 1.2. цього договору.

10.07.2015р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014 року, а саме дострокового виконання зобов'язання зі сплати заборгованості в сумі 725902,38 грн. (а.с. 32 т.1).

Не виконання цих вимог відповідачем-1 стало приводом для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014р. в судовому порядку, який розглядається в даній справі.

Банківською випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "МКТОН" ЛТД №26008300699001.980 у АКБ "Новий" за період з 06.10.2014р. по 02.11.2015р. (а.с. 86-87 або 114 т.1) та меморіальним ордером №TR.167260.727.962 від 06.10.2014р. з призначенням платежу "видача кредиту згідно кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014" (а.с.30 т.1) підтверджується, що позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 760000,00 грн.

Як пояснив суду апеляційної інстанції відповідач-1, 06.10.2014р. означені кошти були перераховані на рахунок №26008300699001.980, з якого 08.10.2014р. перераховані на купівлю валюти для погашення кредиту за кредитним договором №1018612/К2 від 11.09.2012р. При цьому на вимогу банку заявка на придбання валюти була зроблена вже 06.10.2014р. в день укладання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. ОСОБА_1 твердженням відповідача-1 є очевидним те, що банк ще до укладання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. розумів його фіктивний характер і не збирався виконувати обов'язки кредитора за договором. ОСОБА_1 твердженням відповідача-1, таким чином, позивач (банк, кредитор) не виконав умови п. 1.4. кредитного договору, відповідно до якого передбачене цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів позичальника, та в порушення пункту 5.2.1. кредитного договору не виконав своїх обов'язків по здійсненню контролю за цільовим використанням кредиту. До того ж, вказує, що відповідач-1, як позичальник, надав позивачу відповідно до вимог статті 346 Господарського кодексу України необхідні для одержання банківського кредиту документи, проте позивач не зважив на невідповідний баланс відповідача-1, в якому річні обігові кошти підприємства складали близько 2000,00 грн. ОСОБА_1 твердженням відповідача-1 це свідчить про те, що банк не збирався видавати позичальникові кредит з метою поповнення обігових коштів підприємства, оскільки знав, що грошові кошти в сумі 760000,00 грн. нікуди з банку не вийдуть, тобто знав про фіктивність кредитного договору №772414/К2 від 06.10.2014р. Саме тому, на думку відповіача-1, позивач не виконав свої зобов'язання за цим договором (а.с. 103-105 т.1).

В матеріалах справи містяться копія кредитного договору №1018612/К2 від 11.09.2012р. (а.с. 63-64 т.1), копія платіжного доручення №46 від 06.10.2014р. на суму 711,62 долара США з призначенням платежу "сплата нарахованих відсотків за липень 2014 року по кредитній угоді №1018612/К2 від 11.09.2012р." (а.с. 117 т.1) та копія платіжного доручення №45 від 06.10.2014р. на суму 54000,00 долара США з призначенням платежу "погашення кредиту по кредитній угоді №1018612/К 2 від 11.09.2012р. (а.с. 118 т.1).

Банківська виписка по особовому рахунку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "МКТОН" ЛТД №20684300699001 в АКБ "Новий" за 08.10.2014р. підтверджує проведення розрахункових операцій з купівлі грошових коштів в сумі 54000,00 доларів США згідно реєстру 08.10.2014р., погашення кредиту по кредитній угоді №1018612/К2 від 11.09.2012 в сумі 54000,00 доларів США (платіжне доручення №45 від 06.10.2014р., еквівалент 699311,07 грн.) та сплату нарахованих % в сумі 711,62 долара США за липень 2014 року по кредитній угоді №1018612/К2 від 11.09.2012р. (платіжне доручення №46 від 06.10.2014р., еквівалент 9215,62 грн.) (а.с. 115 т.1).

Згідно банківської виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "МКТОН" ЛТД №26000201311835 в АКБ "Новий" за 08.10.2014р. відповідачем-1 були здійснені платежі в сумі 200,00 грн. за відкриття позичкового рахунку по кредитному договору №772414/К1 від 06.10.2014р., сплачено суму 760,00 грн. за дебетовий оборот за позичковим рахунком по кредитному договору №772414/К1 від 06.10.2014р. (1%), суму 1000,00 грн. за оформлення документів при розгляді кредитної заявки по кредитному договору №772414/К1 від 06.10.2014р., сплачено суму 3496,50 грн. збір (0,5%) до пенсійного фонду за купівлю валюти, сплачено суму 46570,99 грн. погашення кредиту по договору №772414/К1 від 06.10.2014р., здійснено повернення суми 50067,49 грн. надмірно перерахованих коштів на купівлю валюти згідно реєстру від 08.10.2014р. (а.с. 116 т.1).

Щодо заперечень апелянта, з приводу того, що укладений між сторонами кредитний договір містить ознаки фіктивного правочину, оскільки його укладено без наміру створити юридичні наслідки, дослідивши наведені вище докази, якими підтверджено дії позивача та відповідача-1 з використання кредитних коштів, колегія суддів доходить висновку, що вони не можуть свідчити про укладення фіктивного правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частини 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, тобто, укладаючи його знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При фіктивному правочині внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Укладення фіктивного правочину завжди відбувається з певною метою і умисно. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При розгляді таких справ суди мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла без наміру створення правових наслідків, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р."Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами даної справи, на виконання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. позивач перерахував відповідачу-1, а останній отримав на свій рахунок грошові кошти в сумі 760000,00 грн., що може вважатися операцією з поповнення обігових коштів. ОСОБА_1 заявкою відповідача-1 та на підставі його розпорядження означені грошові кошти були використані відповідачем-1, зокрема, на закупівлю валютних коштів з подальшим перерахуванням цих коштів на погашення заборгованості за іншим кредитним договором №1018612/К2 від 11.09.2012р. Такі дії сторін не суперечать чинному законодавству.

Таким чином, на виконання кредитного договору сторонами було вчинено дії з надання кредиту, а також з часткового повернення кредиту, підстави вважати даний правочин фіктивним у суду відсутні. Той факт, що позичальник не виконав договірного зобов'язання з своєчасного повернення кредиту, не може свідчити про фіктивність правочину. Крім того, зазначений договір не визнаний фіктивним у судовому порядку та станом на час розгляду справи є чинним та не припинив своєї дії.

Стосовно твердження апелянта, що директор ОСОБА_5 ОСОБА_6 є громадянином іншої держави - Індія й взагалі не володіє українською мовою та при підписанні вищезазначених договорів не міг розуміти їх значення та його волевиявлення при підписанні даних договорів не відповідало внутрішній волі підписанта, колегія суддів зазначила, що директор відповідача, підписуючи спірний договір, діяв в межах повноважень, наданих йому статутом, також суд приймає до уваги і той факт, що за вказаним кредитним договором відповідачем було здійснено часткові оплати заборгованості, що свідчить про те, що директор відповідача - ОСОБА_5 ОСОБА_6 діяв свідомо та мав необхідний обсяг цивільної дієздатності та повноваження на вчинення такого правочину. Крім того, ОСОБА_5 у листі від 04.09.2015р. Президенту України вказує, що він проживає на території України з 1991 року, веде підприємницьку діяльність з 1995 року, вважає Україну своєю другою Батьківщиною. Державною мовою України є українська мова, діловодство ведеться на українській мові. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 господарську діяльність веде як на російській, так і на українській мові.

Твердження відповідача-1 про те, що він не мав екземпляру договору, згідно якого погашав заборгованість, відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що спростовуються матеріалами даної справи, оскільки в платіжних дорученнях на перерахування кредитної заборгованості відповідач-1 в призначені платежу вказує про погашення кредиту по кредитному договору №772414/К1 від 06.10.2014р.

До того ж, провадження у даній справі було зупинене до вирішення господарським судом іншої пов'язаної справи за №904/9681/15, предметом розгляду в якій були позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірми "МКТОН" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", за участю третьої особи - Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм", про визнання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. недійсним.

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016р. у справі №904/9681/15, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016р., було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірми "МКТОН" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", за участю третьої особи - Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм", про визнання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. недійсним.

Відмовляючи в позові у справі №904/9681/15 суд дійшов висновку про недоведеність існування обставин, передбачених ст. 233 Цивільного кодексу України, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним.

Щодо правових наслідків, які настали внаслідок виконання кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р., то вони відповідають предмету цього договору, а саме: позивач (кредитор) надав відповідачу-1 (позичальнику) грошові кошти у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії, а у відповідача-1 виникло відповідне зобов'язання сплатити позивачеві проценти у розмірі 25% річних та повернути кредит у порядку та строки, визначені цим договором.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом у даній справі, за розрахунками позивача, які підтверджено відповідними банківськими виписками за період з 06.10.2014р. по 02.11.2015р. (а.с. 86-92 т.1) та платіжним дорученням №801 від 08.10.2014р. на суму 46570,99 грн. (а.с. 93 т.1), відповідач-1 частково сплатив кредит на суму 80128,34 грн., а також частково погасив відсотки у розмірі 121431,71 грн. Загальна сума платежів відповідача-1 становить 201560,05 грн.

Інших доказів сплати заборгованості за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014р. відповідачем-1 на час розгляду справи до суду не надано.

Заперечуючи розмір вказаної заборгованості, відповідач-1 вказує у апеляційній скарзі, що при перевірці суми простроченого кредиту ним було виявлено невідповідність розрахунків позовним вимогам позивача. Так, за твердженням відповідача-1, за позовною заявою відповідач-1 частково сплатив за рахунок власних коштів кредит в сумі 80128,34 грн. за період з 06.11.2015р. по 30.04.2015р., тобто за 6 місяців. Відповідно до графіку розрахунків відповідач-1 повинен був сплачувати кредитну заборгованість по 31666,67 грн. щомісяця. ОСОБА_1 вказаний період у 6 місяців позичальник повинен був сплатити 190000,00 грн., а сплатив 80128,34 грн., тому залишкова сума заборгованості за прострочений кредит складає 109871,66 грн., а не 236538,36 грн., як вказує позивач. Крім цього, не співпадає сума поточного кредит, оскільки з 30.04.2015р. по 14.09.2015р. сума поточного кредиту повинна складати: 31666,67 грн. х5 міс. = 158333,35 грн., а не 443333,30 грн. Таким чином, за твердженням відповідача-1, разом прострочений та поточний кредит на момент подання позивачем позовної заяви складав 268205,01 грн. Також відповідач-1 зазначає, що в позовних вимогах позивач вимагає дострокового повернення кредитних коштів. Залишок щодо дострокового повернення кредитних коштів складає 760000,00 грн. - 268205,01 грн. = 491794,99 грн., що не відповідає розрахункам позивача.

Зі своєї сторони позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що згідно графіку відповідач-1 повинен погашати з 01.11.2014р. по 31666,67 грн. сплатив відповідач-1 з 08.10.2014р. по 30.04.2015р. 80128,34 грн. - це не 6 місяців, а 2,5 місяці (за листопад, грудень 2014 року та частину січня 2015 року). З листопада 2014 року по серпень 2015 року по графіку за 10 місяців відповідач-1 повинен був сплатити 316666,70 грн. Так як відповідач-1 сплатив 80128,34 грн., то необхідно від 316666,70 грн. відняти 80128,34 грн., що дорівнює 236538,36 грн. Таким чином, 236538,36 грн. - це сума простроченого кредиту. Щодо розміру поточного кредиту, то від суми 760000,00 грн. слід відняти суму простроченого кредиту 236538,36 грн. та суму погашеного кредиту 80128,34 грн., що дорівнює 443333,30 грн., а не сумі 158333,35 грн., яку вказує відповідач-1.

Дослідивши умови кредитного договору та надані докази його виконання сторонами, з урахуванням наведених вище міркувань сторін, колегія суддів відхиляє, як помилкові, контррозрахунки відповідача-1 та одночасно погоджується з розрахунками позивача, згідно до яких розмір заборгованості на момент звернення позивача із позовом до суду становить: 236538,36 грн. - сума простроченого кредиту, 443333,30 грн. - сума поточного кредиту, 34653,85 грн. - сума прострочених відсотків, 3725,32 грн. - сума поточних відсотків.

Кредитні правовідносини, які виникли на підставі укладеного кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р. пов'язані із господарською та фінансовою діяльністю підприємства - поповнення обігових коштів, використання залучених коштів, виконання грошових зобов'язань, здійснення інших витрат пов'язаних із господарською діяльністю (оплата праці, сплата податків, оплата оренди, закупівлю товарів та ін.).

Господарська (підприємницька) діяльність позивача в розумінні ст. 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Наведені позивачем обставини, передусім, є наслідком його господарської діяльності, а також наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику, а не наслідком укладеного кредитного договору чи договору поруки.

ОСОБА_1 приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, де розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 Цивільного кодексу України також визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.4. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, зазначених у пункті 1.2. цього договору, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від неповерненої суми кредиту за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.4 кредитного договору позивач нарахував відповідачу-1 пеню у розмірі 41091 грн. 81 коп.

На підставі пункту 7.5. кредитного договору, яким передбачено, що за порушення строків оплати, процентів за користування кредитом, комісій за надання кредиту, зазначених у пунктах 1.3., 3.4. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від неповерненої у строк суми процентів або комісії, а надання кредиту за кожний день прострочення, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2459 грн. 19 коп.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з тим, що місцевим господарським судом правильно встановлено, що наданий позивачем розрахунок пені за порушення строків сплати кредиту, було здійснено позивачем без дотримання вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки за кредитними зобов'язаннями січня 2015 року та лютого 2015 року позивачем було здійснено нарахування суми пені на 185 та 193 дні прострочення зобов'язань. Тому є правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 41091,81 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 40574,42 грн. Суд першої інстанції також правильно, здійснивши перерахунок пені за прострочення строків сплати процентів, дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2459,36 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий" (Кредитор, позивач) та Українсько-Індійським товариством з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" (Поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №761814/П - (772414) від 06.10.2014р., за умовами п. 1.1. якого Поручитель у повному обсязі несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД (надалі - Боржник) зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Кредитором та Боржником, що визначає право Кредитора вимагати виконання зобов'язань у повному обсязі як від Боржника та Поручителя одночасно, так і від кожного з них окремо.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 09 жовтня 2018 року (пункт 5.1. договору).

Пункт 2.1. договору поруки - підстава зобов'язань, що забезпечені порукою за цим договором: кредитний договір №772414/К1 від 06 жовтня 2014 року, з усіма змінами та доповненнями до нього (надалі за текстом Кредитний договір або договір з якого випливає основне зобов'язання).

Пунктом 2.2. договору поруки встановлено, що предметом договору є: поновлювальна відклична кредитна лінія у розмірі 760000,00 гривень, терміном з 06 жовтня 2014 року по 06 жовтня 2016 року, із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі та у строки, передбачені кредитним договором та при повному погашенні кредиту, з оплатою комісій та штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором №772414/К1 від 06 жовтня 2014 року.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, вказаним у пункті 2.1. цього договору, включаючи нараховані за використання кредитними коштами проценти, передбачені кредитним договором, комісії та штрафні санкції, що нараховані у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань за кредитним договором (пункт 3.1. договору поруки).

Відповідно до пункту 4.1. договору поруки, у разі невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором у строк, що вказаний у кредитному договорі, Поручитель сплачує заборгованість Боржника не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання від Кредитора вимоги про оплату.

Пунктом 7.1.1. договору поруки сторони засвідчили, що Поручитель повністю ознайомлений з умовами кредитного договору з якого випливає основне зобов'язання, виконання якого забезпечено порукою за цим договором, всі умови кредитного договору йому зрозумілі. Копія кредитного договору Поручителю вручена.

Розгляд даної справи зупинявся також до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №904/677/16 за позовом Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магдафарм" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "МКТОН ЛТД" предметом спору в якій були вимоги про визнання недійсним договору поруки №761814/П-(772414) від 06.10.2014р. У своєму позові позивач - Українсько-Індійське товариство з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" просив суд визнати недійсним договір поруки №761814/П-(772414) від 06.10.2014р., як укладений з порушенням приписів чинного законодавства та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом припинення дії договору поруки №761814/П-(772414) від 06.10.2014р. В заяві про уточнення позовних вимог позивач посилався на те, що спірний правочин було укладено під впливом обману (ст. 230 Цивільного кодексу України).

Розглядаючи спір у справі №904/677/16 суд встановив, що на момент укладення договору поруки №761814/П-(772414) від 06.10.2014р. позивач був обізнаний зі всіма істотними умовами кредитного договору №772414/К1 від 06.10.2014р., а доводи позивача про те, що оспорюваний договір укладено під приливом обману зі сторони відповідача визнав такими, що спростовується матеріалами справи та фактами, які є преюдиційними.

Статтею 204 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ОСОБА_1 наслідками розгляду цього спору рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі №904/677/16 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. апеляційну скаргу Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магдафарм" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі №904/677/16 залишено без змін.

ОСОБА_1 приписами частини 1 статті 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

10.07.2015р. позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014р., якою просив сплатити суму заборгованості.

Відповідачем-2 відповіді на вимогу не надано та заборгованість не сплачено.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Відповідальність відповідача-2 перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором №772414/К1 від 06.10.2014р., забезпечується договором поруки.

Відповідачами доказів належного виконання зобов'язання не надано, тому колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості з простроченого кредиту у розмірі 236538,36 грн., заборгованості з поточного кредиту у розмірі 443333,30 грн., заборгованості з прострочених відсотків у розмірі 34653,85 грн., заборгованості з поточних відсотків у розмірі 3725,32 грн., пені за порушення терміну сплати відсотків у розмірі 2459,19 грн. та пені за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 40574,42 грн. з відповідача-1 та відповідача-2.

Наведені відповідачами доводи за апеляційною скаргою не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірма "МКТОН" ЛТД - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. у справі №904/8303/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складений та підписаний - 27.09.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.О. Чимбар