Рішення

від 21.09.2017 по справі 904/7690/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2017 Справа № 904/7690/17

За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТ ЛТД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за надані послуги

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №1085 від 12.04.17р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2017р. Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТ ЛТД" про стягнення основного боргу в розмірі 18 788,55грн., пені у розмірі 44,88грн., 3% річних у розмірі 571,65грн., інфляційних у розмірі 2 435,71грн.

Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №1164 від 22.08.2007р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

19.09.2017р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 4 658,00грн., пеню у розмірі 604,93грн., 3% річних у розмірі 571,65грн., інфляційні у розмірі 2 435,71грн.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.85-87), що підтверджується повернутим конвертом (а.с.82-84), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

19.09.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2007р. між Комунальним підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАСТ ЛТД" (споживач) укладений договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №1164, за умовами якого постачальник зобов"язався здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання споживачу, за його об'єктами, розміщеними за адресами: вул. Чичеріна, 104 с.2 пом.VII від джерела теплопостачання: вул. Уральська, 19.

Відповідно до п.2.1. договору постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно додатку 1 до договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів (централізоване опалення протягом усього опалювального періоду; централізоване гаряче постачання протягом року).

За наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двосторонніх актах (п.2.3. договору).

Споживач, який має комерційні прилади обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії - не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (п.5.1. договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010р. (п.11.1. договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п.11.4. договору).

Відповідно до п.11.6. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї зі сторін.

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п.п.3.2.3. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового щомісячного нарахування (п.7.1. договору).

Згідно п.7.2. договору споживач зобов"язаний щомісячно, до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом безготівкового перерахування.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.10.2015р. по 31.03.2017р. на загальну суму 18 788,55грн.

Враховуючи часткову оплату відповідачем поставленої теплової енергії у розмірі 11 335,76грн. (за січень 2016р. частково, з лютого 2016р. по березень 2017р. повністю) та корегування від 31.07.2017р. на суму 2 794,79грн. (залишок за січень 2016р.), заборгованість відповідача перед позивачем за період з жовтня по грудень 2015р. складає 4 658,00грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.8.3. договору за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію - сплата пені у розмірі 1% від пред'явленої до оплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживача, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.11.2016р. по 06.07.2017р. у розмірі 604,93грн.

Враховуючи положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та не включаючи в періоди дні фактичної часткової/повної оплати суми заборгованості, господарський суд, перерахувавши пеню за загальний період з 22.11.2016р. по 06.07.2017р., встановив, що вона складає 593,38грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періодів для її нарахування.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.11.2015р. по 06.07.2017р. у розмірі 571,65грн., а також інфляційні з грудня 2015р. по травень 2017р. у розмірі 2 435,71грн.

Враховуючи положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та не включаючи в періоди дні фактичної часткової/повної оплати суми заборгованості, господарський суд, перерахувавши 3% річних за загальний період з 21.11.2015р. по 06.07.2017р., встановив, що вони складають 568,78грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періодів для їх нарахування.

Перевіривши розрахунок інфляційних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим інфляційні у розмірі у розмірі 2 435,71грн. підлягають до стягнення.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласт ЛТД" (49008, м. Дніпро, вул. Надії Олексєєнко, буд. 104, секція 2, ЄДРПОУ 20236093) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 37, ЄДРПОУ 32688148) заборгованість у розмірі 4 658,00грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім), пеню у розмірі 593,38грн. (п"ятсот дев"яносто три грн. 38коп.), 3% річних у розмірі 568,78грн. (п"ятсот шістдесят вісім грн. 78коп.), інфляційні у розмірі 2 435,71грн. (дві тисячі чотириста тридцять п'ять грн. 71коп.) та 1 597,21грн. (одна тисяча п"ятсот дев"яносто сім грн. 21коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2017р.

Суддя ОСОБА_2