Рішення

від 20.09.2017 по справі 910/15157/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017Справа №910/15157/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до Дочірнього підприємства "Екстрім Плюс"

Про стягнення 13 745,94 грн

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Іващенко О.В. (дов. №17072008 від 20.07.2017)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" до Дочірнього підприємства "Екстрім Плюс" про стягнення 13 745,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/15157/17, розгляд справи призначено на 20.09.2016.

В судове засідання, призначене на 20.09.2017, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 20.09.2017 представників не направив, вимоги ухвали про порушення провадження не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). Відповідно до положень п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Дочірнім підприємством "Екстрім Плюс" (абонент) було укладено договір №1311637 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Абонент відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно п. 2 додатку № 4 до Договору, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу" , як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

Згідно п. 3 додатку № 4 до Договору, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця, у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 03.12.2016 (пункт 8.1. Договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором, внаслідок чого, у останнього, за період з 01.10.2016 по 01.11.2016 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 10 849,63 грн основного боргу. Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 849,63 грн - основного боргу, 237,21 грн - 3 % річних, 1 180,45 грн - інфляційної складової боргу та 1 478,65 грн - пені.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судом встановлено, що в жовтні 2016 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на умовах, передбачених Договором на загальну суму 10 849,63 грн, що підтверджується долученою позивачем до позовної заяви обліковою карткою за вказаний період, що відображено у долученому позивачем до позовної заяви розрахунку ціни позову.

Відповідачем, в порушення умов Договору відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за вказаний період, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заперечень щодо заявлених позовних вимог суду на наддав.

Наявність та обсяг заборгованості Дочірнього підприємства "Екстрім Плюс" у розмірі 10 849,63 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Екстрім Плюс" суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 237,21 грн 3% річних, 1 180,45 грн інфляційної складової боргу та 1 478,65 грн пені.

Пунктом 7 Додатку №4 передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наведених заявником розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що останні є вірними та арифметично правильними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо оплати послуг за Договором, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Екстрім Плюс" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 18, літера В, код ЄДРПОУ 31113949) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 10 849,63 грн боргу за спожиту теплову енергію, 237,21 грн 3% річних, 1 180,45 грн інфляційної складової боргу, 1 478,65 грн пені та 1 600,00 грн витрат зі сплати судового збору

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.09.2017

Суддя М.О. Лиськов