Рішення

від 20.09.2017 по справі 910/12759/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 Справа №910/12759/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрукс-ЛТД"

про стягнення 31 351,92 євро, що еквівалентно 898 279,13 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача : Хитрова Л.В. по довіреності від 28.12.2016 № 7914-К-О

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрукс-ЛТД" про стягнення 31 351,92 євро, що еквівалентно 898 279,13 грн. за неналежне виконання умов договору про надання строкового кредиту № КА-219Е від 06.09.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 порушено провадження по справі № 910/12759/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.08.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

30.08.2017 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 30.08.2017 не з`явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 розгляд справи відкладено на 20.09.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2017 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання 20.09.2017 не з'явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином; відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 20.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.09.2007 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрукс-ЛТД" (Позичальник) укладено кредитний договір № КА-219Е (Договір).

Відповідно до п. А.2. Договору ліміт Договору 80 000 євро.

Згідно до п. 2.2.3. Договору Позичальник зобов'язується повернути кредит в порядку та в строки, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє в частині перерахунку коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

20.01.2009 сторонами підписано додаткову угоду № 1к до Договору.

09.12.2009 сторонами підписано додаткову угоду № 3к до Договору.

01.02.2011 сторонами підписано додаткову угоду № 4к до Договору.

19.06.2011 сторонами підписано додаткову угоду № 5к до Договору.

Залученими до матеріалів справи виписками Банку про рух коштів між ним та Позичальником, а також розрахунком заборгованості станом на 06.03.2017 підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу обумовлених кредитних коштів, та цими ж письмовими доказами підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується випискою по рахунку з 04.09.2007 по 29.08.2017 (копія якої міститься в матеріалах справи).

Разом, з тим відповідач, в порушення умов Договору, не виплатив кредит позивачу, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 31 351,92 євро, що еквівалентно 898 279,13 грн.

02.09.2016 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості.

Разом з тим, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 351,92 євро, що еквівалентно 898 279,13 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрукс-ЛТД" (03065, м. Київ, просп. Комарова, 17А, кв. 8; ідентифікаційний код: 19349716) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код: 14360570): 31 351,92 євро, що еквівалентно 898 279,13 грн. заборгованості та 13 640,21 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.09.2017р.

Суддя Трофименко Т.Ю.