Рішення

від 19.09.2017 по справі 910/12948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/12948/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція

"Т Е Л Е Г О Л Д"

про стягнення 18450 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Денисенко О.Г. - представник за довіреністю № 1/20 від 16.01.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" про стягнення 18450 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару вартістю 18450,00 грн., обсяг якого визначений рахунком №23/12 від 30.12.2015, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченої ним вартості товару у розмірі 18450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.08.2016 порушено провадження у справі № 910/12948/17 та справу призначено до розгляду на 19.09.2017.

18.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що рахунок №23/12 від 30.12.2015, реквізити якого містяться у платіжних дорученнях №1171 від 30.12.2015 та №7602 від 04.02.2017 було надіслано відповідачем на електронну адресу позивача 30.12.2015.

У судове засідання 19.09.2017 з'явився представник позивача, який підтримав позов та подав суду додаткові пояснення, згідно з якими строки та порядок постачання товару погоджувались сторонами шляхом обміну листами на електронну пошту. Оскільки предметом поставки були щоденники за 2016 рік, а відповідач не виконав зобов'язання з їх поставки в розумні строки, позивач втратив інтерес до отримання зазначеного товару.

Представник відповідача у судове засідання 19.09.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення №0103043098431.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 19.09.2017 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 19.09.2017 за відсутності представника відповідача, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

При цьому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 19.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" (відповідач) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі (позивач) рахунок №23/12 від 30.12.2015 на оплату товару - щоденники А5 у кількості 150 штук на суму 18450,00 грн.; розрахунковий рахунок на оплату - 26007474199000 (копія рахунку долучена до пояснень, поданих 18.09.2017).

Судом встановлено, що рахунок №23/12 від 30.12.2015 було виставлено позивачу шляхом направлення відповідачем на електронну пошту e.lyskovych@stalex.ua 30.12.2015, що підтверджується роздруківкою електронного листування, що подане 18.09.2017, а саме роздруківкою електронного листа відповідача від 30.12.2015 (тема: рахунок на щоденники, додатки - сталексрахунок.xls).

Судом встановлено, що у рахунку вказано строк його дії для оплати - 31.12.2015.

Судом встановлено, що рахунок №23/12 від 30.12.2015 на оплату товару - щоденники А5 у кількості 150 штук на суму 18450,00 грн., що було направлено як додаток до електронного листа, не підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д", однак містить вказівку на розрахунковий рахунок на оплату - 26007474199000.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" на розрахунковий рахунок 26007474199000 грошові кошти у розмірі 7380,00 грн. за платіжним дорученням №1171 від 30.12.2015 з призначенням платежу оплата за щоденники А5 згідно з рахунком №23/12 від 30.12.2015 (копія платіжного доручення долучена до позову).

Судом встановлено, що 03.02.2016 відповідачем було надіслано на електронну адресу представника позивача e.lyskovych@stalex.ua нові реквізити на оплату (розрахунковий рахунок 26001122650002), що підтверджується роздруківкою електронного листування, що подане позивачем 18.09.2017.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" на розрахунковий рахунок 26001122650002 грошові кошти у розмірі 11070,00 грн. за платіжним дорученням №7602 від 04.02.2016 з призначенням платежу оплата за щоденники А5 згідно з рахунком №23/12 від 30.12.2015 (копія платіжного доручення долучена до позову).

Відтак, суд зазначає, що виставлений відповідачем рахунок на оплату №23/12 від 30.12.2015 на суму 18450,00 грн. було в повному обсязі оплачено позивачем, однак фактично акцепт було здійснено із запізненням з огляду на ті обставини, що у рахунку вказано строк його дії для оплати - 31.12.2015, тоді-як повна оплата вартості товару за цим рахунком була здійснена 04.02.2016.

За змістом ч. 3 ст. 645 Цивільного кодексу України, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

За наведених обставин, оскільки з електронного листування сторін вбачається погодження відповідача з умовами сплати позивачем вартості товару за рахунком №23/12 від 30.12.2015 після 31.12.2015, що виразилось, зокрема, у листі від 03.02.2016 з новими реквізитами для сплати другої частини ціни товару, та враховуючи, що здійснена позивачем оплата була прийнята (не була повернута відповідачем), суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні зобов'язання з поставки товару за рахунком №23/12 від 30.12.2015.

При цьому, судом в сукупності з іншими поданими доказами оцінено як належний та допустимий доказ - подані позивачем роздруківки електронного листування на підтвердження виникнення між сторонами відповідних зобов'язань, тим більше що жодних заперечень щодо обставин, які випливають з таких доказів, відповідачем надано не було.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунку №23/12 від 30.12.2015 позивачеві та його оплати останнім, суд дійшов висновку про укладення сторонами у спрощений спосіб (шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень) договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.06.2017, у якій зазначив про оплату рахунку №23/12 від 30.12.2015 та про невиконання відповідачем зобов'язання з поставки 150 шт. щоденників А5 на суму 18450,00 грн. У зв'язку з наведеним, позивач запропонував відповідачу у добровільному порядку у строк до 08.06.2017 сплатити позивачу суму заборгованості у розмірі 18450,00 грн. на розрахунковий рахунок №26003000620501 (копія претензії та доказів отримання - повідомлення про вручення №0215604991419 (дата отримання відповідачем - 06.06.2017) долучена до позову).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару вартістю 18450,00 грн., обсяг якого визначений рахунком №23/12 від 30.12.2015, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченої ним вартості товару у розмірі 18450,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" (відповідач) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі (позивач) рахунок №23/12 від 30.12.2015 на оплату товару - щоденники А5 у кількості 150 штук на суму 18450,00 грн.; розрахунковий рахунок на оплату - 26007474199000 (копія рахунку долучена до пояснень, поданих 18.09.2017).

Як встановлено судом, рахунок №23/12 від 30.12.2015 було виставлено позивачу шляхом направлення відповідачем на електронну пошту e.lyskovych@stalex.ua 30.12.2015, що підтверджується роздруківкою електронного листування, що подане 18.09.2017, а саме роздруківкою електронного листа відповідача від 30.12.2015 (тема: рахунок на щоденники, додатки - сталексрахунок.xls).

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" на розрахунковий рахунок 26007474199000 грошові кошти у розмірі 7380,00 грн. за платіжним дорученням №1171 від 30.12.2015 з призначенням платежу оплата за щоденники А5 згідно з рахунком №23/12 від 30.12.2015 (копія платіжного доручення долучена до позову).

Як встановлено судом, 03.02.2016 відповідачем було надіслано на електронну адресу представника позивача e.lyskovych@stalex.ua нові реквізити на оплату (розрахунковий рахунок 26001122650002), що підтверджується роздруківкою електронного листування, що подане позивачем 18.09.2017.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" на розрахунковий рахунок 26001122650002 грошові кошти у розмірі 11070,00 грн. за платіжним дорученням №7602 від 04.02.2016 з призначенням платежу оплата за щоденники А5 згідно з рахунком №23/12 від 30.12.2015 (копія платіжного доручення долучена до позову).

За змістом п. 22.6. ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

З огляду на наведене, оскільки банком при проведенні операцій з перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, зазначений у рахунку №23/12 та на розрахунковий рахунок, реквізити якого було надіслано електронним листом від 03.02.2016, здійснювалась перевірка відповідності номера рахунка отримувача та коду юридичної особи, суд доходить висновку про доведеність обставин виставлення рахунку №23/12 саме Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" (з урахуванням того, що сплачені позивачем грошові кошти не були повернуті відповідачем як такі, що сплачені помилково тощо).

Відтак, суд зазначає, що виставлений відповідачем рахунок на оплату №23/12 від 30.12.2015 на суму 18450,00 грн. було в повному обсязі оплачено позивачем, з урахуванням змінених реквізитів на оплату що, з огляду на висновки суду щодо виникнення між сторонами правовідносин з поставки вказаного в рахунку №23/12 від 30.12.2015 товару (в порядку ст. 645 Цивільного кодексу України - за наслідками погодження відповідача з умовами поставки, відповідь про прийняття пропозиції за якою одержано із запізненням), свідчить про виникнення у відповідача обов'язку з поставки такого товару.

З поданих позивачем 18.09.2017 роздруківок електронного листування між сторонами з приводу здійснення відповідачем поставки товару за рахунком №23/12 від 30.12.2015 вбачається, що електронним листом, направленим на електронну адресу позивача e.lyskovych@stalex.ua 25.02.2016, відповідач вказував, що доставка товару запланована на наступний день. Відтак, суд доходить висновку, що строк виконання зобов'язання з поставки 150 щоденників А5, що виникло за рахунком №23/12 від 30.12.2015, був погоджений сторонами в електронних листах та встановлений датою 26.02.2016.

В той же час, будь-яких доказів виконання відповідачем обов'язку з поставки товару - 150 щоденників А5 за оплаченим позивачем рахунком №23/12 від 30.12.2015 на суму 18450,00 грн. сторонами надано не було, факт невиконання відповідачем такого обов'язку ним не спростовано.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.06.2017, у якій зазначив про оплату рахунку №23/12 від 30.12.2015 та про невиконання відповідачем зобов'язання з поставки 150 шт. щоденників А5 на суму 18450,00 грн. У зв'язку з наведеним, позивач запропонував відповідачу у добровільному порядку у строк до 08.06.2017 сплатити позивачу суму заборгованості у розмірі 18450,00 грн. на розрахунковий рахунок №26003000620501 (копія претензії та доказів отримання - повідомлення про вручення №0215604991419 (дата отримання відповідачем - 06.06.2017) долучена до позову).

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки (зобов'язання за рахунком-фактурою №23/12 від 30.12.2015 на суму 18450,00 грн.) через невиконання продавцем обов'язку з поставки обумовленого сторонами товару, що отримало вираз у претензії позивача від 01.06.2017, такий договір (зобов'язання щодо поставки 150 шт. щоденників А5 на суму 18450,00 грн.) в силу ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваним, а зобов'язання сторін з цього моменту в цій частині є припиненими.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, однак відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов'язку - доказів повернення позивачу грошових коштів вказаній сумі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Т Е Л Е Г О Л Д" про стягнення 18450 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору за подання даного позову, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Т Е Л Е Г О Л Д (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, корпус Б; ідентифікаційний код: 38551918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сталекс Профі (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3; ідентифікаційний код: 38316724) грошові кошти у розмірі 18450 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 26.09.2017

Суддя І.М. Отрош