Постанова

від 28.03.2012 по справі 239/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2012 р. № 2-а-239/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміної А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської

області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

1) Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної ДПІ Харківської області № НОМЕР_1 від 11.10.2011р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ Укрнафтогазресурс з податку на додану вартість в сумі 9000,00 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 6000,00 грн. та за штрафними санкціями 3000,00 грн.).

2) Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної ДПІ Харківської області № НОМЕР_2 від 14.02.2011р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ Укрнафтогазресурс з податку на додану вартість в сумі 7500,00 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 6000,00 грн. та за штрафними санкціями 1500,00 грн.)

В обґрунтування позову вказано, що відповідач при складанні акту перевірки вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав угоди, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами - з другої сторони, недійсними.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ Ресурс - Агро - ОСОБА_1 підприємствам - покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ Ресурс - Агро - ОСОБА_1 та покупцями здійснені без мети настання реальних нас лідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України є нік чемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Судом встановлено, що працівниками Красноградською МДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна переві рка ТОВ „Укрнафтогазресурс" (код ЄДРПОУ 35314646) щодо підтвердження відомостей, отри маних від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „Ресурс - ОСОБА_2 град" (код ЄДРПОУ 35192935) за листопад 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 26.09.11 № 960/23/35314646 яким встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за вищено податковий кредит на суму ПДВ у загальному розмірі 6 000,00 грн., що призвело до зани ження суми ПДВ у листопаді 2009 року у розмірі 6 000,00 грн. та ст.. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ Укрнафтогазресурс з ТОВ Ресурс-Агро-Кіровогрд

За результатами розгляду акту перевірки Красноградською МДШ податковим повідомлен ням - рішенням від 11.10.11 № НОМЕР_1 ТОВ Укрнафтогазресурс було збільшено суму гро шового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 9 000,00 грн. (основний платіж - 6 000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 3 000,00 грн).

Позивач не погодився з зазначеним вище рішенням та оскаржив його.

Листом ДПА у Харківській області лист від 02.02.2012 №510/10/25-203 Про надання інформації позивача було повідомлено, що у зв'язку з арифметичною помилкою у рішенні про результати розгляду скарги від 08.12.2011 №5542/10/25-203 внесено зміни до регулятивної частини рішення яким скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 11.10.2011 №0000402300 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафної (фінансової) санкції) у сумі 1500,00 грн., а в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

На підставі вище зазначеного рішення керівником Красноградської міжрайонної ДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.02.2011р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ Укрнафтогазресурс з податку на додану вартість в сумі 7500,00 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 6000,00 грн. та за штрафними санкціями 1500,00 грн.)

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є твердження відповідача викладене в акті перевірки, що у листопаді 2009 року ТОВ „Укрнафтогазре сурс" до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ у загальному розмірі 6 000,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ „Ресурс - ОСОБА_1" з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з актом Кіровоградської ОДПІ від 01.08.11 № 67/23-6/35192935 документальної невиїзної перевірки ТОВ „Ресурс - ОСОБА_1" з питань дотримання вимог податкового за конодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту де кларації з податку на додану вартість за період з 18.01.08 по 30.04.11, директором підприємства з 01.04. 10 є ОСОБА_3. Згідно з поясненнями ОСОБА_3 від 23.04.11 він ні якого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" не мав; жодну з декларацій чи розрахунків, звітів, фінансових звітів чи балансів тощо, які подаються до податкових органів чи інших контролюючих органів від ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1", не скла дав, не підписував та не подавав; жодних бухгалтерських та податкових документів щодо постав ки або придбання товарів (робіт, послуг), у т.ч. податкових накладних, накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, договорів (контрактів, рахунків-фактур), актів ви конаних робіт (наданих послуг), актів приймання - передачі товарів, договорів з компаніями - транспортувальниками товарів, договорів на відповідальне зберігання, а також аналогічних документів від імені ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" він не підписував та жодній особі не доручав під писувати; наміру займатись підприємницькою діяльністю він не мав. Підприємство не декларува ло амортизаційних відрахувань. Також, відсутня будь-яка інформація про наявні складські та ви робничі приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Починаючи з квітня 2010 року звітність за формою 1-ДФ до Кіровоградської ОДПІ не надавалась, що свідчить про відсутність працівників. За зазначеною в реєстраційних документах юридичною адресою підпри ємство не знаходиться. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ Ресурс - Агро - ОСОБА_1 підприємствам - покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ Ресурс - Агро - ОСОБА_1 та покупцями здійснені без мети настання реальних нас лідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України є нік чемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу № 1911-08 від 19.11.2009 року позивач придбав у ТОВ Ресурс-Агро-Красноград ящик зерно туковий СЗГ 00.2450-01 на загальну суму 3600 грн., в т.ч ПДВ 6000 грн..

Суд зазначає, що факт отримання товарів, розрахунку за отриманий товар від ТОВ Ресурс-Агро-Красноград та використання у власній господарській діяльності позивачем, відповідачем не заперечується та підтверджується видатковою накладною № РС-2511-08 від 25.11.2009 року., податковою накладною № 00156 від 25.11.2009 року та випискою банку від 20.11.2009 року .

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" на підписання договору тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача в акті перевірки на наявний факт порушення кримінальної справи №57-481 по обвинуваченню ОСОБА_4В та ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.212 КК України за фактом фіктивного підприємництва за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно; на пояснення керівника ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" (35192935) ОСОБА_6 від 23.04.2011р. відповідно до яких він фактично жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ „Ресурс-Агро ОСОБА_1" не мав, то вказані посилання суд вважає безпідставними оскільки як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні усі первинні документи по спірному правочину підписував ОСОБА_7 який згідно того ж самого акту перевірки був директором в період з 15.04.2008 ( рішення про призначення №3 від 15.04.2008 року) по 01.04.2010 року, а надавший пояснення ОСОБА_3 був директором у період значно пізніший ніж відбулися спірні правовідносини у період з 01.04.2010 (рішення про призначення №01/05 від 01.04.2010 року), а тому пояснення ОСОБА_3 який був директором ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 з 01.04.2010 року жодним чином не стосуються правовідносин які склались до 01.04.2010 року.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки, що ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 згідно бази даних АІС Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємства, які надавались ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 до Кіровоградської ОДПІ за період з 01.01. 2008 року по 30.04.2011 року підприємство не декларувало амортизаційних відрахувань, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже не декларування амортизаційних відрахувань ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та останнім правочинів.

Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України Про підприємства в Україні . Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 так і на час судового розгляду останній знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 на виконання договору є чинними оскільки ТОВ Ресурс-Агро ОСОБА_1 на час виконакння угод був платниками ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту."

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.02.2011 року винесено Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області з порушення норм чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог позивача, щодо скасування податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної ДПІ Харківської області № НОМЕР_1 від 11.10.2011р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ Укрнафтогазресурс з податку на додану вартість в сумі 9000,00 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 6000,00 грн. та за штрафними санкціями 3000,00 грн.). то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки як було встановлено судом під час розгляду справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення вже було скасовано відповідачем під час винесення нового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.02.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № НОМЕР_2 від 14.02.2011 року.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 квітня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.