Ухвала

від 21.09.2017 по справі 808/2772/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 вересня 2017 року Справа № 808/2772/17

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Агрофірма «Зевс» до Державної фіскальної служби України про визнання нечинним та скасувати рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Агрофірма «Зевс» (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

-          скасувати рішення комісії ДФС України №80452/32597922, № 80454/32597922 та №70942/32597922 від 15 серпня 2017 року.

-          зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні № 15 від 18 липня 2017 року, № 16 від 17 липня 2017 року та розрахунок коригування № 1 від 03 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, з огляду на наступне.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Так, позивачем в позовній заяві, як відповідача зазначено Державну фіскальну службу України.

Так, процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія ДФС) визначає “Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” № 485 від 04 липня 2017 року.

За правилами пункту 5 порядку №485 від 04 липня 2017 року скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення комісія ДФС).

Таким чином, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймає комісія ДФС, то й відповідачем по справі повинна бути комісія ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (комісія ДФС).

Також суд звертає увагу позивача на те, що Державна фіскальна служба України може бути злучена до участі у справі у якості третьої особи, якщо за результатами розгляду справи рішення суду може вплинути на її права та обв'язки.

Таким чином позивачем при зверненні до суду невірно зазначено найменування відповідача, чим порушено вимоги пункту 3 частини 1 статті 106 КАС України.

Частиною 3 статті 106 КАС України, зокрема, встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду – далі Закон України №3674-VI).

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 рокуплатниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 статті 3 Закону України 3674-VI від 08 липня 2011 року).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень.

Так, позивачем в адміністративному позові визначено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до матеріалів адміністративного позову позивам сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Однак, позивачем при звернені до суду не дотримано вимог частини 3 статті 106 КАС України та не надано доказів про сплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1600,00 грн., як цього вимагає частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з частиною 1 статті 108 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Агрофірма «Зевс» до Державної фіскальної служби України про визнання нечинним та скасувати рішення – залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 25 жовтня 2017 року (з урахуванням поштового перебігу).

3. Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду: уточнений адміністративний позов для суду та відповідача з урахуванням вимог мотивувальної частини цієї ухвали; оригінал документу про сплату судового збору з урахуванням вимог мотивувальної частини цієї ухвали.

4. Роз'яснити, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Д.В. Татаринов