Постанова

від 12.09.2017 по справі 808/1878/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року о/об 09:20 хв. Справа № 808/1878/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участі секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмедтехніка" про стягнення податкового боргу, -

за участі представників: від позивача – не прибув; від відповідача – не прибув;

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмедтехніка" (далі – відповідач, ТОВ "Азовмедтехніка"), в якому позивач просить суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмедтехніка" кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 18792,83 грн., які зарахувати на: р/р 33212812700011, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/, код платежу - 18010600, призначення платежу - орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 18792,83 грн., який складається з орендної плати з юридичних осіб та виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 12 вересня 2017 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою “через не запит”. Згідно з частиною 11 статті 35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмедтехніка" зареєстроване, як юридична особа 10 грудня 1992 року, код ЄДРПОУ 13635832.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Азовмедтехніка" має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 19792,83 грн.

Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю №9017553749 від 15 лютого 2016 року, згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 30997,92 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по грудень – по 2583,16 грн. та №1700017327 від 14 лютого 2017 року, згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 17327,35 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 1443,95 грн., та за грудень – 1443,90 грн.

Відповідачем не сплачено суми податкових зобов'язань по декларації №9017553749 від 15 лютого 2016 року з вересня по грудень 2016 року, на суму 10332,64 грн. та по декларації №1700017327 від 14 лютого 2017 року за період з січня по березень 2017 року, на суму 4331,95 грн. у зв'язку з чим вказана сума набула статусу податкового боргу.

Суми самостійно визначених податкових зобов'язань за вказаними податковими деклараціями не були сплачені у встановлені законодавством строки, у зв'язку з чим набули статусу податкового боргу.

Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню в сумі 4128,34 грн.

Сума податкового зобов'язання не сплачена та набула статусу податкового боргу та з урахуванням нарахованої пені в сумі 4128,34 грн. становить 18792,83 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України податковим органом 09 лютого 2015 року сформована податкова вимога №105-23 на суму 1171,11 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання не була сплачена у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 3079,26 грн. надав: податкові декларації, податкову вимогу, інтегровану картку, довідку про заборгованість.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 41, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмедтехніка" (код ЄДРПОУ 13635832) у банках, обслуговуючих такого платника податків з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 18792 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто дві) гривні 83 копійки, перерахувавши на р/р 33212812700011, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/, код платежу - 18010600, призначення платежу - орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя                                                                                                     Д.В. Татаринов