Постанова

від 26.09.2017 по справі 817/464/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2017 р.Р і в н е 817/464/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т АН О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" №0000431400 від 26.10.2016.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюване рішення прийнято за наслідками проведення позапланової виїзної документальної перевірки під час якої контролюючим органом виявлено завищення платником податків від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого за вересень-жовтень 2015 на 630838,00 грн. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними. Зокрема, позивач посилається на те, що описані в акті перевірки господарські операції з контрагентами ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура" за спірний період призвели до фактичного руху активів підприємства, тобто, носили реальний характер. Позивач вказує, що до перевірки ним було надано усі необхідні первинні документи, а також документи бухгалтерського, фінансового та податкового обліку на підтвердження того, що поставка товарів від названих контрагентів та їх подальше використання у власній господарській діяльності платника податків дійсно мали місце. Твердження відповідача щодо наявності недоліків у наданих первинних документах, відсутності певних документів та недобросовісності контрагентів платника податків, на думку позивача, не знаходять свого підтвердження аргументованими доводами та спростовуються наданими для суду доказами. Тому, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

У судове засідання 05.09.2017 представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, на обґрунтування яких зазначає, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки позивача виявлено порушення останнім пп. 185.1 ст. 185, пп. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке полягало в завищенні ним податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2015 на загальну суму 630838,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення з цього податку. Відповідач посилається на ту обставину, що підставою вказаних порушень стала безтоварність господарський операцій позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура". Зокрема, відповідач вважає, що позивач, як платник податків, не надав контролюючому органу під час перевірки достатніх доказів фактичного вчинення господарських операцій, в тому числі щодо підтвердження транспортування товарів та оприбуткування їх на складах. Крім того, відповідач наголошує, що ланцюг постачання товарів в межах господарських операцій з названими контрагентами обривається, у зв'язку з чим неможливо дослідити усі дані щодо реалізації придбаних товарів. Тому, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 05.09.2017 представник відповідача не прибула, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

За приписами частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе здійснити її розгляд у порядку письмового провадження.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Сарненською об'єднаною державною податкової інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області 14.09.2016-22.09.2016 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (надалі - ПрАТ "Рокитнівський скляний завод") код ЄДРПОУ 00293462 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ерем" код ЄДРПОУ 39483982 за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, ТОВ "Гласс-ресурс" код ЄДРПОУ 37725882 за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, ТОВ "Союзарматура" код ЄДРПОУ 32341724 за період з 01.09.2015 по 31.10.2015, результати якої оформлені актом №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 (т. 1 а.с. 25-60).

Платником податків подані заперечення на акт перевірки від 07.10.2016 №01-03/3032, за наслідками розгляду яких контролюючим органом висновки акту залишені без змін, про що контролюючим органом прийнято рішення від 25.10.2016 №9609/17-14 (т. 1 а.с. 61-99).

Сарненською об'єднаною державною податкової інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.10.2016 №0000431400 про зменшення ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях за вересень 2015 від 20.10.2015 №6215605408 на 220375,00 грн., за жовтень 2015 від 20.11.2015 №9237741247, на 410463,00 грн., що загалом складає 630838,00 грн. (т. 1 а.с. 218-219).

В основу прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про порушення вимог пп. 185.1 ст. 185, пп. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке полягало в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2015 по взаємовідносинах з ТОВ "Ерем" на суму 234352,00 грн., за вересень-жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Союзарматура" на суму 355737,00 грн., за жовтень 2015 по взаємовідносинах з ТОВ "Гласс-ресурс" на суму 40748,05 грн., що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого за вересень-жовтень 2015 загалом на суму 630838,00 грн.

Платником податків оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками розгляду контролюючими органами вищого рівня скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, про що Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято рішення від 29.11.2016 №581/100/177-00-10-03/186, а Державною фіскальною службою України рішення від 10.03.2017 №4803/6/99-99-11-01-02-25 (т. 1 а.с. 100-149).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон України №996-XIV), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 9 Закону України №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Абзацом 11 статті 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану, як ознака фактичного здійснення господарської операції та необхідність фіксування такої зміни у первинних документах, кореспондує з нормами Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з даного податку.

Зокрема, відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

ОСОБА_1 з п. 188. 1 ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

ОСОБА_1 з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, платник податку має право на включення сум ПДВ, сплачених у вартості товарів, робіт чи послуг, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного податкового (звітного) періоду і, як наслідок, на його врахування при визначенні різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого періоду, лише за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів, робіт чи послуг, що підтверджується первинними та іншими документами, а також податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Ерем".

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2015 ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерем" (Продавець) було укладено договір №139, предметом якого стала поставка товару по мірі накопичення і згідно заявок Покупця (т. 1 а.с. 150-152).

З урахуванням умов укладених сторонами додаткових угод від 18.08.2015 №1, від 01.09.2015 №2, товаром за даним договором є склобій змішаний очищений за ціною 1600,00 грн./т та склобій коричневий очищений за ціною 1900,00 грн./т (т. 1 а.с. 153-154).

На виконання умов договору ТОВ "Ерем" передано у власність позивача товару на загальну суму 1406112,00 грн., в тому числі ПДВ 234352,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 08.10.2015 №174, №175, від 09.10.2015 №176, №177, від 10.10.2017 №178, №179, від 12.10.2015 №180, №181, від 13.10.2015 №184, від 15.10.2015 №185, від 16.10.2015 №187, від 17.10.2015 №188, від 18.10.2015 №191, №192, від 19.10.2015 №194, від 21.10.2015 №198, від 25.10.2015 №200, від 26.10.2015 №201, від 27.10.2015 №204, №205, від 28.10.2015 №206, №207, від 30.10.2015 №209.

Розрахунки за поставлений товар проведені між сторонами в повному обсязі на підставі платіжних доручень від 08.10.2015 №13540, від 23.10.2015 №13715, від 26.10.2015 №13728, від 27.10.2015 №13742, що визнається контролюючим органом в акті перевірки.

Транспортування товару до Покупця здійснювалось автомобільним транспортом із залученням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ-МАШ", про що складено товарно-транспортні накладні від 08.10.2015 №Р174, №Р175, від 09.10.2015 №Р176, №Р177, від 10.10.2015 №Р178, №Р179, від 12.10.2015 №Р180, №Р181, від 13.10.2015 №Р184, від 15.10.2015 №Р185, від 16.10.2015 №Р187, від 17.10.2015 №Р188, від 18.10.2015 №Р191, №Р192, від 19.10.2015 №Р194, №Р198, від 25.10.2015 №Р200, від 26.10.2015 №Р201, від 27.10.2015 №Р204, №Р205, від 28.10.2015 №Р206, №Р207, від 30.10.2015 №Р209. Прийняття товару на складах Покупця оформлене відповідними картками надходження товарно-матеріальних цінностей.

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності здійснювалося шляхом його використання у виробничому процесі, що підтверджується складськими накладними.

ТОВ "Ерем" виписано для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" податкові накладні: від 08.10.2015 №6, №7, від 09.10.2015 №8, №9, від 10.10.2015 №10, №11, від 12.10.2015 №12, №13, від 13.10.2015 №15, від 15.10.2015 №17, від 16.10.2015 №20, від 17.10.2015 №21, від 18.10.2015 №23, №24, від 19.10.2015 №26, від 21.10.2015 №30, від 25.10.2015 №32, від 26.10.2015 №33, від 27.10.2015 №36, від 27.10.2015 №37, від 28.10.2015 №38, №39, від 30.10.2015 №41 на загальну суму ПДВ 234352,00 грн. (т. 1 а.с. 162-167, т. 2 а.с. 22-157).

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Ерем" є первинними в розумінні Закону України №996-XIV, Податкового кодексу України, відповідають необхідним вимогам, передбаченим законодавством, а виписані податкові накладні містять усі необхідні реквізити.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016, контролюючим органом встановлено, що у видаткових накладних зазначено місце складання м. Черкаси, а в графі "отримав" зазначено особу, що отримала даний товар, а саме "Начальник ЦПШ ОСОБА_2В.". До перевірки надано лист директору ТОВ "Ерем" від 06.07.2015 №67, де вказано перелік матеріально відповідальних осіб, яким доручено отримувати товарно-матеріальні цінності на підприємстві, серед яких ОСОБА_2 - начальник цеху приготування шихти (с. 6 акту перевірки).

Проте, договором від 06.07.2015 №139 передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок Постачальника, а приймання товару по кількості та якості проводиться на складі Покупця (Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18).

ОСОБА_1 (повідомлення) від 06.07.2015 №67, в зв'язку з тим, що постачання товарно-матеріальних цінностей за договором від 06.07.2015 №139 здійснюється за централізовано-кільцевими перевезеннями, ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" просить ТОВ "Ерем" здійснювати відпуск товарно-матеріальних цінностей без довіреності, на увесь термін дії вказаного договору із зазначенням переліку відповідальних осіб (зокрема, ОСОБА_2, начальника цеху приготування шихти), яким доручено приймання товарно-матеріальних цінностей із зразками їх підписів та із зазначенням зразків печатки та штампу, одним з яких матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті тощо) свій підпис про одержання товарно-матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 161).

Тому, викладене у зазначеному листі, що надавався платником податків як до перевірки, так і до заперечень на висновки акту перевірки, проте, не був взятий до уваги відповідачем, спростовує наведені вище твердження контролюючого органу.

Крім того, відповідач в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 посилається на те, що перевіркою виявлені суттєві розбіжності у первинних документах, наданих ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Так, у всіх без виключення товарно-транспортних накладних відсутні дані, щодо автомобільного перевізника ТОВ "ПРОМТЕХ-МАШ" без зазначення повної адреси інших необхідних реквізитів перевізника, в графі "пункт навантаження" зазначено м. Житомир вул. Корольова, 171 (юридична адреса м. Київ) в ДПІ відсутня будь-яка інформація про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, в графі "відпуск за довіреністю вантажоодержувача" відсутні номер, дата довіреностей та посада, прізвище особи, яка отримує вантаж.

У тих випадках, коли немає змоги перерахувати в товарно-транспортній накладній всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках у товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без чого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником. Отже, отримання і реалізація цінностей зі складу при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися відповідними накладними на відпускання цінностей, та товарно-транспортними накладними (с.с. 9-10 акту перевірки).

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року №128/2568 (надалі - Правила), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 цих Правил передбачено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, і її форму наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Форма товарно-транспортної накладної наведеної у Додатку 7 до Правил, в графі "автомобільний перевізник" не передбачає внесення повної адреси та інших реквізитів перевізника.

Судом також досліджено, що позивач надав до перевірки усі товарно-транспортні накладні, за формою, визначеною у Додатку 7 до Правил, які є належним доказом транспортування товару, що не заперечується відповідачем та визнається в акті перевірки.

Стосовно стверджуваної контролюючим органом необхідності заповнення реквізитів "відомості про вантаж" у випадку відсутності можливості вказати усі найменування вантажів, то, останнім безпідставно не взято до уваги той факт, що у всіх без виключення наданих платником податків до перевірки товарно-транспортних накладних зазначається лише одне найменування вантажу "склобій змішаний очищений", а отже, відсутня необхідність оформлення відповідних накладних на відпускання цінностей довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж, так як всі відомості про вантаж зазначені в самих товарно-транспортних накладних.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Союзарматура".

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2015 ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзарматура" (Постачальник) було укладено договір №5, предметом якого стала поставка товару по мірі накопичення і згідно заявок Покупця (т. 1 а.с. 168-170).

З урахуванням умов укладених сторонами додаткової угоди від 12.08.2015 №2, товаром за даним договором є склобій змішаний очищений за ціною 1500,00 грн. (т. 1 а.с. 173).

На виконання умов договору ТОВ "Союзарматура" передано у власність позивача товару на загальну суму 2134425,00 грн., в тому числі ПДВ 355737,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 22.09.2015 №202, №203, №204, №205, від 29.09.2015 №211, №212, №213, №214, №215, №216, №217, №218, №219, від 02.10.2015 №225, від 03.10.2015 №227, №228, №229, №230, №231, від 04.10.2015 №232, від 16.10.2015 №240.

Розрахунки за поставлений товар проведені між сторонами в повному обсязі на підставі платіжних доручень від 28.09.2015 №157, від 06.10.2015 №172, від 07.10.2015 №13515, від 08.10.2015 №13539, від 13.10.2015 №190, від 30.10.2015 №13820, що визнається контролюючим органом в акті перевірки.

Транспортування товару до Покупця здійснювалось залізничним транспортом, про що складено залізничні накладні від 22.09.2015 №47573266, №47573225, №47573217, №47573290, від 29.09.2015 №47808290, №47808308, №47808282, №47827985, №47828017, №47828025, №47827993, №47828033, №47827977, від 02.10.2015 №47933973, від 03.10.2015 №47964739, №47964747, №47964762, №47964770, №47964713, від 04.10.2015 №47991302, від 16.10.2015 №45427911. Прийняття товару на складах Покупця оформлене відповідними картками надходження товарно-матеріальних цінностей.

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності здійснювалося шляхом його використання у виробничому процесі, що підтверджується складськими накладними.

ТОВ "Союзарматура" виписано для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" податкові накладні: від 22.09.2015 №18, №19, №20, №21, від 29.09.2015 №27, №28, №30, №31, №32, №33, №34, №35, від 02.10.2015 №6, від 03.10.2015 №8, №9, №11, №12, від 04.10.2015 №13, від 16.10.2015 №21 на загальну суму ПДВ 355737,50 грн. (т. 1 а.с. 176-181, т. 2 а.с. 158-250, т. 3 а.с. 1-34).

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Союзарматура" є первинними в розумінні Закону України №996-XIV, Податкового кодексу України, відповідають вимогам, передбаченим законодавством, виписані податкові накладні містять усі необхідні реквізити.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016, контролюючим органом встановлено, що відповідно до видаткових накладних зазначено місце складання м. Дніпропетровськ, в графі "отримав" зазначено особу, що отримала товар, а саме: Нач.ЦПШ ОСОБА_2 Водночас, за даними залізничних накладних, відправником товару є ТОВ "Союзарматура", оплату перевезення здійснило ТОВ "Галицька транспортна компанія" (графа 13), згідно графи 51 повідомлення залізниці про прибуття вантажу та згідно відомостей графи 53 про прийняття вантажу дата не співпадає. Вантаж отримав за довіреністю №173 від 02.01.2015 НОМЕР_1 ОСОБА_3 (НОМЕР_2 ОСОБА_4, НОМЕР_2 ОСОБА_5В.), про що свідчить електронний цифровий підпис. Наявні поодинокі недоліки. Як слідує із доданих видаткових накладних товар надійшов від ТОВ "Союзарматура" та був прийнятий ОСОБА_2 - начальником цеху приготування шихти, прийняття товару відбувалося раніше його прибуття станцію призначення Рокитно-Волинське. Крім того, перевіркою виявлені суттєві розбіжності у первинних документах, наданих ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Так, у всіх без виключення залізничних накладних вказані інші особи, які прийняли товар від ТОВ "Союзарматура" і ці особи відмінні від тієї, яка зазначена у видаткових накладних: ОСОБА_2 - начальником цеху приготування шихти. В жодній із накладних не зазначено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначені в залізничних накладних та особисто здійснювали прийняття склобою від підприємства-постачальника ТОВ "Союзарматура" (с.с. 18-24 акту перевірки).

Умовами договору від 12.05.2015 №5 не передбачено направлення представників ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" у м. Дніпропетровськ для отримання товару, проте встановлено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється на складі Покупця (Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18) (пункт 4.1).

Пунктом 3.3. даного договору визначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом за рахунок Покупця на умовах поставки FCA - станція Вантажовідправника (Постачальника), згідно Міжнародних правил Інкотермс, 2010 року. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від станції Вантажовідправника (постачальника).

Отже, дата видаткової накладної може співпадати з датою відвантаження товару (передачі його перевізнику), в той час як приймання товару на складі Покупця здійснюється на дату його фактичного надходження. При цьому, у видатковій накладній не є обов'язковим зазначення саме дати фактичного отримання товару покупцем. Також, інформація щодо номеру та дати довіреності у видаткових накладних не є обов'язковим реквізитом, відповідно, відсутність її в цьому документі не є підставою для визнання такого документа недійсним чи таким, що оформлений з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Правил оформлення перевізних документів, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

ОСОБА_1 з додатком 3 "Пояснення щодо заповнення накладної" до цих Правил, у графі 51 "Календарний штемпель прибуття вантажу" вказуються відомості: календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття, що заповнюється залізницею. У графі 52 "Календарний штемпель видачі вантажу" вказуються відомості: календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі, що заповнюється залізницею. У графі 53 "Підтвердження одержання вантажу Вантаж одержав" вказуються відомості: дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис одержувача, що заповнюється одержувачем. У графі 56 "Календарний штемпель станції відправлення" вказуються відомості: календарний штемпель станції відправлення проставляється після приймання вантажу до перевезення станцією відправлення у паперовій накладній. В електронній накладній зазначається дата приймання вантажу до перевезення, що заповнюється залізницею.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування у залізниці будь-яких претензій з приводу заповнення залізничних накладних як до ТОВ "Союзарматура", так і до ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Акту загальної форми чи комерційного акту з цього приводу цього залізницею не складалося.

Суд вважає за необхідне зазначити, що залізнична накладна та видаткова накладна є різними за своїм змістом первинними документи які підтверджують різні по суті господарські операції. Зокрема, залізнична накладна підтверджує сам факт перевезення товару залізничним транспортом, у зв'язку з чим у ній проставляються дати відвантаження товару з станції відправника та дати прибуття на станцію одержувача і підписи посадових осіб, відповідальних за передачу вантажу для перевезення та, відповідно, одержання вантажу (вагонів) на станції отримувача. У видатковій накладній зазначається лише дата відвантаження товару зі складу продавця та зазначаються посадові особи, відповідальні за відвантаження товару зі складу продавця та особи відповідальні за отримання товару на складі покупця (що передбачено умовами договору).

Пунктами 1, 2 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5083, визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Пунктом 6 цих Правил встановлено, що для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність. Довіреність, яку видано на одержання вантажу на зазначений у ній термін, зберігається на станції протягом періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку. Довірений працівник, який одержує вантаж, зобов'язаний на вимогу станції пред'явити документ, що засвідчує його особу.

02.01.2015 ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" прийнято наказ, яким вирішено призначити відповідальним на 2015 рік по ст. Рокитне-Волинське за правильністю розміщення та кріплення вантажів у вагонах, оформлення перевізних документів, внесення належних даних в перевізні документи, збереження вагонного парку, очистку вагонів після вивантаження, а також перед навантаженням - начальника транспортного цеху ОСОБА_3, (паспорт: серія СР № 847557, виданий Рокитнівським РВУ МВС України в Рівненській області 17.07.2001).

ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" видано ОСОБА_3 довіреність від 02.01.2015 №173 на представництво інтересів товариства на станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці, для чого останньому надано усі права, які надані законодавством довірителю, зокрема, право проводити роботи пов'язані з отриманням від перевізника вантажів, які надійшли на адресу довірителя, отримувати від перевізника за довірителя та підписувати від імені довірителя всі необхідні документи (т. 1 а.с. 202-203).

ОСОБА_1 листа (повідомлення) від 12.05.2015 №21, в зв'язку з тим, що постачання товарно-матеріальних цінностей за Договором №5 від 12.05.2015 здійснюється за централізовано-кільцевими перевезеннями, ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" просить ТОВ "Союзарматура" здійснювати відпуск товарно-матеріальних цінностей без довіреності, на увесь термін дії вказаного договору із зазначенням переліку відповідальних осіб (зокрема, ОСОБА_2, начальника цеху приготування шихти), яким доручено приймання товарно-матеріальних цінностей із зразками їх підписів та із зазначенням зразків печатки та штампу, одним з яких матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті тощо) свій підпис про одержання товарно-матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 175).

Таким чином, вказаними документами підтверджується правомірність зазначення у залізничних та видаткових накладних наступних уповноважених осіб, а саме ОСОБА_3, як уповноважену особу приймати вантажі від станції Рокитне-Волинське і ОСОБА_2, як уповноважену особу приймати товару по кількості та якості на складі позивача.

Що стосується зазначення у залізничних накладних інших осіб окрім ОСОБА_3 (ОСОБА_5 та ОСОБА_4 чи А.М.), то як стверджує позивач, це технічна описка.

При цьому, окремі дефекти в документі не можуть свідчити про зміну суті самого документу та не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо його протиправності і, як наслідок до його скасування. Якщо з його змісту можна чітко встановити характер операції, яку він підтверджує, то такий документ може бути визнаний судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми. Запропонований підхід є універсальним принципом розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою (лист Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14).

Тому, висновки контролюючого органу щодо виявлених суттєвих розбіжностей у первинних документах є необґрунтованими та безпідставними.

В акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 контролюючим органом також зазначено, що при відвантаженні товару на склад ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" по під'їзній колії повинні бути оформлені перевізні документи, що у залізничних накладних відсутнє. Тобто, залізничними накладними, які були єдиним документом, який супроводжував товар від постачальника до покупця, факт поставки товару на склад позивача не підтверджено (с. 24 акту перевірки).

Відповідно до п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)". Самостійне переміщення ("своїм ходом") власного (орендованого) локомотива між станціями коліями загального користування оформлюється перевізними документами.

Судом досліджено, що у власності Позивача є під'їзна колія, яка примикає до станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці з'їздом №16-18 до колії №7 і яка обслуговується власним локомотивом.

Так, між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" було укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці №Л/ДЦ-З/12/3779/м/п від 29.12.2012, пунктом 6 якого передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії №3, 5, 7 станції Рокитне-Волинське. Здавання вагонів проводиться: на коліях №3, 5, 7 станції Рокитне-Волинське. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (т. 1 а.с. 201).

З огляду на це, позивач не здійснює самостійне переміщення ("своїм ходом") власного (орендованого) локомотива між станціями колії загального користування, а тому не зобов'язане оформляти перевізні документи, а твердження контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Гласс-Ресурс".

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2014 ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласс-ресурс" (Постачальник) було укладено договір №744, предметом якого стала поставка товару по мірі накопичення і згідно заявок Покупця (т. 1 а.с. 182-184).

З урахуванням умов укладених сторонами додаткових угод від 24.08.2015 №2, від 17.09.2014 №2, від 21.10.2014 №3, від 15.12.2014 №4, від 03.04.2015 №5, від 01.07.2015 №6, від 29.09.2015 №7, товаром за даним договором є склобій змішаний за ціною 1170,00 грн. (т. 1 а.с. 185-192).

На виконання умов договору ТОВ "Гласс-ресурс" передано у власність позивача товару на загальну суму 244488,33 грн., в тому числі ПДВ 40748,05 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 23.10.2015 №24, від 26.10.2015 №27, від 30.10.2015 №32.

Розрахунки за поставлений товар між сторонами станом на час проведення перевірки не проведено, про що зазначено в акті перевірки.

Транспортування товару до Покупця здійснювалось залізничним транспортом, про що складено залізничні накладні від 23.10.2015 №38877783, від 26.10.2015 №38918314, від 30.10.2015 №45939568. Прийняття товару на складах Покупця оформлене відповідними картками надходження товарно-матеріальних цінностей.

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності здійснювалося шляхом його використання у виробничому процесі, що підтверджується складськими накладними.

ТОВ "Гласс-ресурс" виписано для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" податкові накладні: від 23.10.2015 №19, від 26.10.2015 №21, від 30.10.2015 №25 на загальну суму ПДВ 40748,05 грн. (т. 1 а.с. 194-198, т. 2 а.с. 2-21).

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Союзарматура" є первинними в розумінні Закону України №996-XIV, Податкового кодексу України, відповідають вимогам, передбаченим законодавством, виписані податкові накладні містять усі необхідні реквізити.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016, під час її проведення платником податків не було надано підтверджуючі документи, які посвідчують факт перебування голови правління ПрАТ "Рокитнівський скляний завод", ОСОБА_7 03.01.2014 (дата заключення договору) у м. Києві (місце укладання договору) (с.с. 27-29 акту перевірки).

Проте, з наявного у матеріалах справи примірника договору слідує, що його укладено 03.02.2014, а місцем укладання договору вказано смт. Рокитне, а не м. Київ.

Відповідно до ст. 647 Цивільного кодексу України, договір укладається за місцем знаходження юридичної особи яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

ОСОБА_1 з ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Також, за змістом п. 7.2. договору від 03.02.2014 №744, даний Договір, додаткові угоди до даного Договору, повідомлення та інші документи, які направляються по факсу та/або через електронні засоби зв'язку (електронну пошту) іншій Стороні на виконання умов даного Договору або у зв'язку з даним Договором, мають юридичну силу до моменту підписання та отримання Сторонами оригіналів зазначених документів.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Тому, чинне законодавство не передбачає обов'язкового особистого прибуття посадових осіб сторін до місця складання договору для його підписання, як стверджує відповідач.

В акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 відповідач вказує, що відповідно до видаткових накладних зазначено місце складання місто Київ, в графі "отримав" зазначено особу, що отримала даний товар, а саме: Нач.ЦПШ ОСОБА_2 До перевірки надано документи, а саме: лист директору ТОВ "Гласс-ресурс" від 03.02.2014 №101, де вказано перелік матеріально-відповідальних осіб, яким доручено отримувати товарно-матеріальні цінності на підприємстві: ОСОБА_8 - завідуюча центральним матеріальним складом. За даними залізничних накладних відправником товару є ТОВ "УПІ-Магістраль" код ЄДРПОУ 36240675, оплату перевезення здійснило ГП "УТЛЦ" (графа 13), згідно графи 51 повідомлення залізниці про прибуття вантажу та згідно відомостей графи 53 про прийняття вантажу дата не співпадає. Вантаж отримав за довіреністю від 02.01.2015 №173 НОМЕР_1 ОСОБА_3, про що свідчить електронній цифровий підпис. Наявні поодинокі недоліки. Крім того, у видаткових накладних пред'явлено для оплати залізничний тариф (залізничні послуги), в той час, як у залізничних накладних визначено платником таких послуг ДП "УТЛЦ". Перевіркою виявлені суттєві розбіжності у первинних документах, наданих ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Так, у всіх без виключення залізничних накладних вказані інші особи, які прийняли товар від ТОВ "Гласс-ресурс" і ці особи відмінні від тієї, яка зазначена у видаткових накладних: ОСОБА_8 - завідуючої центральним складом. В жодній з накладних не зазначено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначені в залізничних накладних та особисто здійснювали прийняття склобою від підприємства-постачальника ТОВ "УПІ-Магістраль" (с.с. 30-33 акту перевірки).

У наданих до перевірки та для суду видаткових накладних в графі "отримав" зазначено особу, що отримала даний товар, а саме: ОСОБА_8 - завідуюча центральним матеріальним складом, а не "Нач.ЦПШ ОСОБА_2В.", як вказує контролюючий орган в акті перевірки вказує, що не відповідає дійсності, а умовами договору від 03.02.2014 №744 та додаткових угод до нього, не передбачено направлення представників Покупця у м. Київ для отримання товару.

Водночас, пунктом 3.2 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 17.09.2014 №2, визначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом за рахунок Покупця на умовах поставки FCA - станція Вантажовідправника (Постачальника), згідно Міжнародних правил Інкотермс, 2010 року. При поставці товару Покупець додатково сплачує, разом з оплатою відповідної партії товару, залізничний тариф до станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці, шляхом перерахування його вартості на поточний рахунок Постачальника згідно виставленого останнім рахунку.

Як вже зазначалось вище, 02.01.2015 ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" прийнято наказ, яким вирішено призначити відповідальним на 2015 рік по ст. Рокитне-Волинське за правильністю розміщення та кріплення вантажів у вагонах, оформлення перевізних документів, внесення належних даних в перевізні документи, збереження вагонного парку, очистку вагонів після вивантаження, а також перед навантаженням - начальника транспортного цеху ОСОБА_3, (паспорт: серія СР № 847557, виданий Рокитнівським РВУ МВС України в Рівненській області 17.07.2001).

ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" видано ОСОБА_3 довіреність від 02.01.2015 №173 на представництво інтересів товариства на станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці, для чого останньому надано усі права, які надані законодавством довірителю, зокрема, право проводити роботи пов'язані з отриманням від перевізника вантажів, які надійшли на адресу довірителя, отримувати від перевізника за довірителя та підписувати від імені довірителя всі необхідні документи (т. 1 а.с. 202-203).

ОСОБА_1 листа (повідомлення) від 03.02.2014 №101, в зв'язку з тим, що постачання товарно-матеріальних цінностей за Договором №744 від 03.02.2014 здійснюється за централізовано-кільцевими перевезеннями, ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" просить ТОВ "Гласс-ресурс" здійснювати відпуск товарно-матеріальних цінностей без довіреності, на увесь термін дії вказаного договору із зазначенням переліку відповідальних осіб (зокрема, ОСОБА_8, завідуючу центральним матеріальним складом), яким доручено приймання товарно-матеріальних цінностей із зразками їх підписів та із зазначенням зразків печатки та штампу, одним з яких матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті тощо) свій підпис про одержання товарно-матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 193).

Таким чином, вказаними документами підтверджується правомірність зазначення у залізничних та видаткових накладних наступних уповноважених осіб, а саме ОСОБА_3, як уповноважену особу приймати вантажі від станції Рокитне-Волинське, ОСОБА_8, як уповноважену особу приймати товару по кількості та якості на складі позивача.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування у залізниці будь-яких претензій з приводу заповнення залізничних накладних як до ТОВ "Союзарматура", так і до ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Акту загальної форми чи комерційного акту з цього приводу цього залізницею не складалося.

Також, до перевірки позивачем були надані листи від ТОВ "Гласс-ресурс": від 23.10.2015 року, від 26.10.2015 року, згідно яких ТОВ "Гласс-ресурс" підтверджує, що склобій у вагонах №67855262, №67844324 (Вантажовідправник - ТОВ "УПІ-Магістраль") є власністю ТОВ "Гласс-ресурс" (т. 1 а.с. 199-200).

Судом досліджено, що у власності Позивача є під'їзна колія, яка примикає до станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці з'їздом №16-18 до колії №7 і яка обслуговується власним локомотивом.

Так, між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" було укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці №Л/ДЦ-З/12/3779/м/п від 29.12.2012, пунктом 6 якого передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії №3, 5, 7 станції Рокитне-Волинське. Здавання вагонів проводиться: на коліях №3, 5, 7 станції Рокитне-Волинське. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (т. 1 а.с. 201).

З огляду на це, позивач не здійснює самостійне переміщення ("своїм ходом") власного (орендованого) локомотива між станціями колії загального користування, а тому не зобов'язане оформляти перевізні документи, а твердження контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи.

Стосовно посилання контролюючого органу в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 на те, що операції з придбання товарів ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" у контрагентів ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура" мають багатоступеневий ланцюг постачання, до якого входять постачальники, що здійснювали незаконну діяльність, проводили неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), з метою незаконного формування свого податкового кредиту та витрат, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток, то суд не може погодитись з такими твердженнями контролюючого органу.

Частиною 2 статті 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відтак, чинне законодавство покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не можуть мати безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу щодо безтоварності зазначених господарських операцій з огляду на відсутність підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту, оскільки сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару чи послуг, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету і в разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи (лист Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14).

Стосовно посилань в акті перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 на обмеженість (недостатність) у контрагентів людських і матеріально-технічних ресурсів, що на думку контролюючого органу, унеможливлює здійснення фінансово-господарської діяльності в тому числі і щодо укладення та реалізації договорів, підписаних з позивачем, то це не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених саме укладеними правочинами.

В той же час, контролюючим органом не спростовано законність дій платника податків, а лише зазначено в акті перевірки про нереальність господарських операцій з іншими контрагентами, що жодним чином не свідчить про недобросовісність позивача та/або безтоварність господарських операцій останнього.

В ОСОБА_6 перевірки № 183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 року містяться посилання на дані підсистеми АС "Податковий блок", "Перегляд результатів співставлення", "Архів електронної звітності", з яких неможливо встановити фактів придбання/продажу товарів (послуг) контрагентами позивача за спірний період з контрагентами.

Проте, суд зазначає, що податкова інформація, якою скористався відповідач при формуванні висновків акту перевірки, отримана з інформаційних податкових баз, не має статусу офіційних відомостей, не може визнаватись належним доказом, оскільки не належить ні до первинних, ні до інших документів бухгалтерського чи податкового обліку. Крім того, такі дані не можуть слугувати доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платником податків - позивачем.

Більше того, інформація, якою скористався контролюючий орган при формуванні висновків ОСОБА_6 перевірки №183/17-14/14/00293462 від 29.09.2016 року, не підтверджена відповідями на запити, що надсилалися до контролюючих органів для проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура".

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 06.06.2017, від відповідача витребовувались докази на підтвердження зазначених обставин, у тому числі відомості щодо наявності кримінальних проваджень, відкритих відносно контрагентів позивача та позивача, і актів зустрічних звірок контрагентів позивача, на які контролюючий орган посилається в акті перевірки і на обґрунтування своїх заперечень на адміністративний позов.

До закінчення встановленого судом строку для надання витребовуваних доказів, відповідач їх не надав, про причини неможливості їх надання суд не повідомив.

В силу приписів статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" надано суду постанову слідчого від 31.08.2016 про закриття кримінального провадження №32016180000000012, порушеного за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами позивача, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, у зв'язку із відсутністю у діях службових осіб складу кримінального правопорушення.

В основу даної постанови покладено те, що досудовим розслідуванням не виявлено обставин, що спростовують проведення ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" фінансово-господарських операцій з ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура" (т. 1 а.с. 204-206).

З огляду на наведене висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог пп. 185.1 ст. 185, пп. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок безтоварності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Ерем", ТОВ "Гласс-ресурс", ТОВ "Союзарматура" не знаходять свого підтвердження належними і допустимими доказами. У зв'язку з цим, твердження відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаних господарських операціях і, як наслідок, від'ємного значення сум цього податку, задекларованого за вересень-жовтень 2015 року на загальну суму 630838,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, оспорюване податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області форми "В4" №0000431400 від 26.10.2016 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 3 статті 2 КАС України, а тому підлягає визнанню неправомірним та скасуванню судом.

Як передбачено, частиною 4 статті 94 КАС України, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області форми "В4" №0000431400 від 26.10.2016.

Присудити на користь позивача - Приватного акціонерного товариствв "Рокитнівський скляний завод" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 9462 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 57 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.