Постанова

від 29.08.2017 по справі 826/13877/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 29 серпня 2017 року                     № 826/13877/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом                     Приватного підприємства «Інформ Постач» до                              Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у                      місті Києві про                           визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової звітності,             зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Інформ постач» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач), у якій просить суд: 1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №1 від 23.03.2016 року; 2) вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2016 року, що було доставлено до ДФС України 16.08.2016 року днем та часом їх фактичного отримання. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно розірвав договір про визнання електронних документів №1 від 23.03.2016 року та не прийняв податкові звітності. Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що підставою для розірвання договору про визнання електронних документів №1 від 23.03.2016 року стала зміна позивачем місцезнаходження. Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАСУ), перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Інформ Постач» зареєстровано 15.01.2016 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та з 15.01.2016 року перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві. 23.03.2016 року між приватним підприємством «Інформ Постач» та Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №1. Приватне підприємство «Інформ постач» засобами електронного зв'язку подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову звітність з податку на додану вартість за липень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2016 року, що було доставлено до ДФС України 16.08.2016 року. Від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надійшли квитанції №1, відповідно до яких податкова звітність не прийнята з підстави: можливо розірваний договір про визнання електронних документів. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 1 від 23.03.2016 року про визнання електронних документів та   з неприйняття податкової звітності, звернувся до суду з даним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних міркувань. Договір про визнання електронних документів укладено між сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних з порядком подання платником податків податкової звітності, а саме на підставі Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закон України "Про електронний цифровий підпис", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу" від 26.05.2004 року №680 і ";Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності" від 28.10.2004 року №1452, а також наказу ДПА України "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 року №233. Так, згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах. Згідно ст. 14 "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством. Відповідно до підпункту "в" п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Крім того, з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України). Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, п. 4 розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. Отже, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації. Відповідач в письмових запереченнях посилається на те, що 13.12.2016 року ним отримано відомості в електронному вигляді (номер запису 10681050003041695, дата запису 13.12.16) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП «Інформ Постач» на підставі зміни місцезнаходження (нова адреса: 41606, Сумська область, Шосткинський район, с. Ображаївка, вул. Вишнева, буд. 24). 20.01.2017 року у зв'язку зі зміною місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на виконання вимог п.п. 10.15 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України  від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011р. за № 1562/20300 надіслано облікову справу платника податків супровідним листом 943/7/26-50-08-01-24 від 20.01.2017 року до Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – контролюючому органу за основним місцем обліку вказаного платника. Оцінивши доводи представника відповідача, суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для розірвання договору, адже відповідач не надав суду жодних належних доказів щодо дійсної зміни місцезнаходження ПП «Інформ Постач» на момент виникнення спірних правовідносин. Разом з тим, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ПП «Інформ Постач» ( код ЄДРПОУ – 40219403) на момент виникнення спірних правовідносин було: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів підлягає задоволенню. Стосовно вимоги про необхідність вважати прийнятими та зареєстрованими  звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2016 року, що доставлені 16.08.2016 року днем та часом її фактичного отримання, суд зазначає наступне. Згідно з п. 16.1.3 ст. 16, п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п. 46.1 ст. 46, п. 49.3, п. 49.8 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Тобто, як вбачається з викладеного, під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Як передбачено абз. 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України, Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: -      тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); -      звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; -     звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); -   повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; -   код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; -   реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); -       місцезнаходження (місце проживання) платника податків; -       найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; -        дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); -     ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; -    підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. Згідно п.п.7.3-7.6 розділу ІІІ Інструкції №233, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Відповідно до п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня .2012 року №516, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома". Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. У листі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року №1486/12/13-13 зазначено, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати). Отже, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт неправомірності дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення другої вимоги позивача шляхом зобов'язання прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2016 року днем її фактичного отримання відповідачем, тобто 16.08.2016 року. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,- ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Приватного підприємства «Інформ Постач» задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №1 від 23.03.2016 року. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві      прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2016 року днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, тобто 16.08.2016 року. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Приватного підприємства «Інформ Постач» (код ЄДРПОУ 40219403) судові витрати в сумі 2 756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                І.В. Смолій