Ухвала

від 26.09.2017 по справі 826/9275/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9275/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Райдужний район до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Райдужний район (далі - Позивач, ОК ЖБК Райдужний район ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, Департамент архбудконтролю міста Києва) про:

- визнання недійсним та скасування наказу від 07.07.2017 року №223 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ;

- зобов'язання Відповідача подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступну зареєстровану декларацію: декларація про початок виконання будівельних робіт №КВ 083163192229 від 14.11.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2017 року відкрито провадження у справі.

Крім того, 15.08.2017 року Позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного наказу Департаменту архбудконтролю міста Києва Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.07.2017 року №223;

- заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо зупинення будівельних робіт житлового будинку за адресою: вул. Райдужна, 56, 58, 60 у Дніпровському районі м. Києва;

- зобов'язання до набрання постановою суду законної сили Департамент архбудконтролю міста Києва подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступну зареєстровану декларацію: декларація про початок виконання будівельних робіт №КВ 083163192229 від 14.11.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 року клопотання ОК ЖБК Райдужний район було задоволено частково - зупинено дію наказу Департаменту архбудконтролю міста Києва від 07.07.2017 року №223 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт . В іншій частині у задоволенні заявленого клопотання відмовлено.

При цьому, задовольняючи вимоги клопотання в частині суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ позбавляє права здійснювати будь-які будівельні роботи, що, у свою чергу, відкладає термін завершення будівництва та може вплинути на виконання зобов'язань перед інвесторами, а відновлення попереднього становища потребуватиме значних зусиль та втрат.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини вимог клопотання суд вказав на відсутність доказів наявності у Відповідача наміру зупинити будівельні роботи та на те, що серед способів забезпечення адміністративного позову відсутні приписи щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити. При цьому наголошує на тому, що судом було залишено поза увагою ненадання Позивачем жодних об'єктивних обставин та не надано жодних належних і допустимих доказів, які свідчили б про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та свободам останнього. Крім того, вказує, що постановлення оскаржуваної ухвали є за своїм змістом вирішенням справи по суті. Крім іншого, підкреслює, що судом не обґрунтовано існування очевидної протиправності оскаржуваного наказу.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що захист прав та інтересів ОК ЖБК Райдужний район неможливий без вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки існує ризик заподіяння шкоди таким правам та інтересам, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

З таким рішенням суду не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписи ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства визначають, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України викладених у постанові від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

На переконання судової колегії, суд першої інстанції вірно зазначив, що у розумінні положень ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакціях, що діяли як на момент реєстрації, так і на момент розгляду питання про забезпечення позову, декларація про початок виконання будівельних робіт є документом, з яким законодавець пов'язує можливість замовника здійснювати будівельні роботи на об'єкті.

Такий висновок також узгоджується з приписами п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , згідно якого зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Отже, в випадку прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт замовник втрачає право на здійснення будь-яких будівельних робіт на об'єкті будівництва, у тому числі, під загрозою передбачених ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності штрафних санкцій.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно підкреслив, що зупинення будівельних робіт на об'єкті зумовить збільшення терміну завершення його будівництва, наслідком чого може бути порушення виконання зобов'язань перед інвесторами що, відповідно, може зумовити необхідність виплати компенсацій замовником будівництва за неналежне виконання зобов'язань за інвестиційними договорами.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що, встановлюючи стислі процесуальні строки для вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову, законодавець прямо передбачив визначений у статті 117 КАС України перелік підстав, за наявності принаймні однієї з яких можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Наведеним, на переконання судової колегії, спростовується твердження Апелянта про те, що зупинення дії оскаржуваного наказу є за своєю суттю задоволення позовних вимог до вирішення справи по суті.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про неможливість прийняття судом оскаржуваного рішення з тих підстав, що Позивачем не доведено існування обставин та не надано доказів існування очевидної небезпеки порушень його прав та свобод, є безпідставними з огляду на те, що на етапі вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову справа по суті не розглядалася, а відтак оцінка належності та допустимості доказів не надавалася.

Відтак, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що існує ризик завдання шкоди майновим правам та інтересам ОК ЖБК Райдужний район , для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 117 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про необхідність забезпечення захисту прав та інтересів Позивача шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 року, є необхідним та достатнім способом захисту прав особи у межах, визначених ст. 117 КАС України.

Посилання Апелянта на те, що судом першої інстанції не було наведено жодної ознаки очевидної протиправності оскаржуваного наказу, є, на переконання судової колегії обґрунтованим, оскільки у своєму рішенні Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що підстави стверджувати про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу без розгляду справи по суті відсутні.

Відповідно до ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 117, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Райдужний район до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.