Ухвала

від 01.09.2017 по справі 638/12847/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12847/17

Номер провадження 2/638/4565/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2017 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Грищенко І. О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ультрасервіс плюс до фірми ОСОБА_1. - товариство з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок передачі недійсної вимоги,

установив:

Позивач ТОВ Ультрасервіс плюс звернулося 29.08.2017 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фірми ОСОБА_1. - ТОВ на користь ТОВ Ультрасервіс плюс збитки, завдані внаслідок передання недійсної вимоги в сумі 192497,35 грн. та 1446,74 грн. - реальних збитків. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Ультрасервіс плюс суму реальних збитків у розмірі 1446,74 грн.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно - правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по - перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь - яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по - друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по - перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по - друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

В п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам передбачено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі

спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. Згідно п. 14 зазначеної Постанови, якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Однак, відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, але відповідно до ч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (ст. ст. 1, 12), віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Саме про таке застосування положень ст. 16 та ст. 122 ЦПК України йде мова в постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 р. у справі № 6 - 1599 цс 15, від 24.02.2016 р. у справі № 6 - 1009 цс 15, від 17.02.2016 р. у справі № 6 - 1965 цс 15, від 02.03.2016 р. у справі № 6 - 2307 цс 15, від 02.03.2016 р. у справі № 6 - 224 цс 16, від 06.07.2016 р. у справі № 6 - 1047 цс 16, від 06.04.2016 р. у справі № 6 - 77 цс 16, від 07.09.2016 р. у справі № 6 - 1593 цс 16, від 26.10.2016 р. у справі № 6 - 1198 цс 16, від 12.04.2017 р. у справі № 6 - 2681 цс 16.

Ч. 1 ст. 543 ЦК України дійсно передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо. Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Саме до такого правового висновку дійшов Верховний суд України в постанові № 6 - 84 цс 11 від 19.12.2011 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

До Дзержинського районного суду м. Харкова з даним позовом звернулася юридична особа до юридичної особи та фізичної особи, оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, тому суддя доходить до висновку, що у відповідності до вимог ст. 12 ГПК України спір між ТОВ Ультрасервіс плюс та фірмою Т.М.М. - ТОВ підвідомчий господарським судам, у зв'язку з чим відмовляє у відкритті провадження, оскільки ця позовна вимога не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Одночасно суддя роз'яснює, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

На підставі постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , керуючись ст. ст. 15, 16, 122 ЦПК України, суддя

ухвалив:

У відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ультрасервіс плюс до фірми ОСОБА_1. - товариство з обмеженою відповідальністю про відшкодування збитків, завданих внаслідок передачі недійсної вимоги - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати позивачу разом із заявою й усіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: