Рішення

від 26.09.2017 по справі 904/7588/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2017 Справа № 904/7588/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112", м. Бровари Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 400000,00 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (далі - відповідач) про стягнення 400000,00 грн попередньої оплати за проведення ремонту підвісного моста за договором № 4 від 12.01.2017.

Представник позивача у призначене на 26.09.2017 судове засідання не з'явися без пояснення причин. У попередньому судовому засідання він також не був присутнім, обмежившись надісланням клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Від відповідача рекомендоване повідомлення повернулося на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення про отримання поштового відправлення.

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена у п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Враховуючи той факт, що суд обмежений двохмісячним строком розгляду справи, встановленим ст. 69 ГПК України, який добігає кінця 27.09.2017, відсутністю клопотань сторін про продовження строку розгляду справи на 15 днів, то подальше відкладення розгляду справи є неможливим.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (далі - відповідач, субпідрядник) було укладено договір № 4 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого, субпідрядник зобов'язується у 2017 році виконати роботи з Реконструкції підвісного мосту на вулиці Грабовського в парку культури та відпочинку ім. Газети "Правда" в м. Кривому Розі, згідно проектної та кошторисної документації, а підрядник прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість виконання робіт за цим договором складає 4071917,02 грн, в тому числі ПДВ 20% - 678652,84 грн.

Розрахунки проводяться поетапно шляхом попередньої оплати, після отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, яка здійснюється на підставі абзацу 2 підпунктів 3 пункту 1 Постанови кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами) в розмірі _____ грн (п. 4.1. договору).

Субпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати підтверджує використання цих коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили строк виконання робіт: до 31.07.2017.

21.11.2016 Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП 11416326262409.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу аванс в розмірі 400000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №383 від 20.02.2017.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем не було здійснено підтвердження використання перерахованих коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт в розмірі 400000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами (від 12.06.2017 за № 104 та від 22.06.2017 за № 120) про повернення коштів попередньої оплати у розмірі 400000,00 грн на рахунок позивача, які залишені останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір по справі є договором підряду (субпідряду), до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Частинами 1 та 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач був зобов'язаний протягом трьох місяців з дня надходження коштів попередньої оплати підтвердити використання цих коштів з гідно з проміжним актом виконаних робіт, але цього не зробив, - тобто він достеменно обізнаний з приводу того, що термін підтвердження використання коштів є таким, що настав.

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що у даному випадку сторони досягли домовленості про попередню оплату підрядником будівельних робіт після отримання дозволу на початок їх виконання, при цьому позивач фактично вчинив такі дії.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України визначено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З обставин справи відомо, що відповідач не підтвердив надходження грошових коштів згідно з проміжним актом виконаних робіт, хоча матеріалами справи підтверджено перерахування попередньої оплати у сумі 400000,00 грн на рахунок відповідача, та грошові кошти на користь позивача не повернув.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами усного договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку за договором, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

До того ж, слід врахувати, що сторони у судове засідання не забезпечили явку своїх представників та незважаючи на неодноразові вимоги суду, не вжили заходів до надання вичерпного переліку доказів, які б підтверджували їх доводи та заперечення. На вимогу позивача, суд в межах строків позовного провадження відкладав розгляд цієї справи та завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, повідомив сторін про день, час та місце наступного судового засідання, зобов'язавши останніх надати до суду необхідні для розгляду справи документи та попередивши про відповідальність у разі не виконання його вимог. Таким чином, сторони були обізнані про розгляд справи та мали достатньо часу для виконання вимог суду, що свідчить про ухилення сторін від виконання дій, покладених на них судом, чим навмисно затягують судовий процес, що призводить до порушення прав та інтересів один одного.

Обставини даної справи є такими, що для правильного вирішення спору доцільно отримати відзив відповідача та заперечення на відзив позивача стосовно предмета спору, оригінали документів, однак, не отримавши жодних документів, суд через закінчення строку розгляду справи змушений вирішувати спір за наявними в ній матеріалами без обгрунтованих доводів сторін, які б можливо допомогли більш детальніше з'ясувати обставини та зробити об'єктивні висновки по справі.

З огляду на що суд вважає необхідним застосувати до сторін згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України штраф у розмірі 510,00 грн на кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Грибоєдова, буд. 26; ідентифікаційний код 23650002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" (Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 2; ідентифікаційний код 22202218) попередню оплату у сумі 400000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 6000,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'я" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Грибоєдова, буд. 26; ідентифікаційний код 23650002) до держбюджету України (отримувач коштів: УК у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві ; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31110106700007; код класифікації доходів бюджету - 21081100) штраф у сумі 510,00 грн, видати наказ Покровському відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (50096, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 37-в).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівний загін № 112" (Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 2; ідентифікаційний код 22202218) до держбюджету України (отримувач коштів: УК у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві ; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31110106700007; код класифікації доходів бюджету - 21081100) штраф у сумі 510,00 грн, видати наказ Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 39, 4 поверх).

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.09.2017.

Суддя ОСОБА_1