Постанова

від 26.09.2017 по справі 916/1287/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р.Справа № 916/1287/17 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

Секретар судового засідання: Молодов В.С.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 11 липня 2017 року

по справі № 916/1287/17

за позовом Болградського районного центру зайнятості Одеської області

до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області

про стягнення 6 625, 45 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року Болградський районний центр зайнятості Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просив стягнути з останнього на свою користь грошові кошти в сумі 6 625, 45 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що допомога по безробіттю, у період після призначення пенсії, тобто після 13.09.2010р., була виплачена ОСОБА_2 всупереч вимогам Закону України Про зайнятість населення через неправомірні дії Управління пенсійного фонду України в Болградському районі. В результаті неправомірних дій Болградському районному центру зайнятості Одеської області завдано матеріальну шкоду (збитки) у розмірі отриманої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю з 08.06.2011р. по 29.02.2012р. в сумі 6 625, 45 грн., які підлягають стягненню на підставі ст.ст. 1166, 1173 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області 11 липня 2017 року по справі № 916/1287/17 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь Болградського районного центру зайнятості грошові кошти в сумі 6 625, 45 грн.; стягнуто з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 600 грн.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодився з доводами позивача, оскільки саме Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено стягнення заявлених грошових коштів з роботодавця.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням , Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, а тому просить скасувати його повністю та постановити нове про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що заявлена до стягнення сума була сплачена Болградським районним центром зайнятості Одеської області добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю (матеріальне забезпечення) у зв'язку з наданням ОСОБА_2 статусу безробітного, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів, перерахованих ОСОБА_2 в якості допомоги по безробіттю.

Крім того, апелянт посилається на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виплатами ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6 625, 45 грн., що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу Болградський районний центр зайнятості Одеської області просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31 липня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26 вересня 2017 року.

У судове засідання, яке призначене на 26 вересня 2017 року, представник Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області не з'явився, не скористався наданими їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаного представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду у Болградському районі Одеської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком згідно п. В ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Рішенням Управління Пенсійного фонду у Болградському районі Одеської області від 22 жовтня 2010 року відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії.

Між тим, в період з 01.06.2011р. по 29.02.2012р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований як такий, що шукає роботу, з відкриттям персональної картки № 150901611060100001, перебував на обліку як безробітний в Болградському районному центрі зайнятості (а.с. 18-19).

08 червня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Болградського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, при цьому вказавши у заяві, що станом на дату звернення пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугою (а.с. 20).

З Витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2, ПК № 150901611060100001, від 29.02.2012р. вбачається, що (а.с. 21):

- Наказом від 08.06.2011р. за № НТ110608 з 08.06.2011р. надано статус безробітного на загальних підставах;

- Наказом від 08.06.2011р. за № НТ110608 призначено допомогу по безробіттю з 08.06.2011р. по 01.06.2012р.;

- Наказом від 08.06.2011р. за № НТ110608 розпочато виплату по безробіттю з 08.06.2011р.;

- Наказом від 29.02.2012р. за № НТ120229 припинено виплату по безробіттю з 29.02.2012р. у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ.

В подальшому, ОСОБА_2 16 вересня 2011 року звернувся до Болградського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області про визнання дій відповідача неправомірними, скасування рішення та зобов'язання призначити йому пенсію на пільгових умовах.

Постановою Болградського районного суду Одеської області від 08.11.2011р. по справі № 2-а-3391/11, яке набрало законної сили 13 березня 2013 року, скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_2 у підтвердженні стажу роботи трактористом-машиністом; визнано за ОСОБА_2 право на пенсію за віком на пільгових умовах, як за особою, яка мала на час звернення за призначенням пенсії стаж роботи трактористом-машиністом достатній для призначення такої пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області з часу звернення за нарахуванням пенсії , нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пільгову пенсію за віком як особі, що мала на час звернення за такою пенсією відповідний стаж роботи трактористом-машиністом (а.с. 25-26).

На виконання цього рішення, ОСОБА_2 призначено пенсію на пільгових умовах з 13 вересня 2010 року .

Відповідно до довідки розрахунку виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2, складеної Болградським районним центром зайнятості за період з 08 червня 2011 року по 29 лютого 2012 року виплачено 6 625, 45 грн. допомоги по безробіттю (а.с. 24).

Листом від 25.10.2016р. № 517/15/02 позивач просив відповідача надати інформацію щодо призначення пенсії ОСОБА_2.

Відповіддю від 01.11.2016р. № 10396/03 відповідач повідомив позивачу про те, що з 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. В ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на підставі постановою Болградського районного суду Одеської області від 08.11.2011р. (а.с. 14).

Актом № 19 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення від 24.03.2017р. позивач дійшов висновку, що неправомірними діями Управління Пенсійного Фонду України в Болградському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Болградському районному центру зайнятості - виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття завдано матеріальну шкоду (збитки) у розмірі отриманої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю за період з 08.06.2011р. по 29.02.2012р. в сумі 6 625, 45 грн., яка підлягає поверненню (а.с. 16-17).

24 березня 2017 року Болградський районний центр зайнятості Одеської області надіслав до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області претензію за № 162/15/02 про відшкодування коштів, виплачених за період з 08.06.2011р. по 29.02.2012р. як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в розмірі 6 625, 45 грн. (а.с. 29-31).

Оскільки Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області відмовляється у добровільному порядку відшкодувати кошти, сплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2, Болградський районний центр зайнятості Одеської області звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, судова колегія звертає увагу на те, що відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою .

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 справі № 2/121-30/118).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості); відшкодування завданих збитків у повному обсязі. При цьому, даними нормами законодавства передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, котрі б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між відповідачем та позивачем, порушення його цивільного права.

Судовою колегією встановлено, що заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю (матеріальне забезпечення) у зв'язку з наданням ОСОБА_2 статусу безробітного, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів, перерахованих ОСОБА_2 як допомоги по безробіттю.

Крім того, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виплатами ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6 625, 45 грн., що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Вищезазначене вказує на відсутність вини з боку відповідача в заподіяння ним збитків, зумовленої відмовою у призначенні пенсії, тому відсутні підстави для задоволення позову про відшкодування шкоди в розмірі 6 625, 45 грн.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідач перебував у спірних правовідносинах з громадянином 6 625, 45 грн. щодо призначення пенсії, які регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення .

Таким чином, в силу ст. 33 ГПК України позивачем не доведено, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, а отже відсутні підстави для стягнення з нього заявлених позивачем в якості шкоди грошових коштів в сумі 6 625, 45 грн.

До аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов й Вищий господарський суд України, які викладені у постанові від 19.08.2014р. у справі № 902/122/14 та у постанові від 11.04.2017р. у справі № 916/2081/16.

Положеннями ст. 104 ч. 1 п. 2 ГПК України передбачено, що недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є підставою для скасування судового рішення, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Оскільки висновок суду про те, що стягнення заявлених грошових коштів з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області передбачено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , зроблено за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, рішення господарського суду підлягає скасуванню.

При прийнятті нового рішення, судова колегія на підставі вищезгаданого відмовляє у задоволенні позову Болградського районного центру зайнятості Одеської області до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про стягнення 6 625, 45 грн.

Внаслідок цього, апеляційна скарга Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, судова колегія звертає увагу суду про порушення норм ст. 84 п. 1 ГПК України при викладенні судового рішення у вступній частині рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 ч. 1 п. 2, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11 липня 2017 року по справі № 916/1287/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

Відмовити у задоволенні позову Болградського районного центру зайнятості Одеської області до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про стягнення 6 625, 45 грн. .

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 28.09.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва

Суддя А.І. Ярош