Ухвала

від 26.09.2017 по справі 461/728/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/728/17

Провадження № 1-кс/461/6405/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Покликаючись на те, що у провадженні старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015140000000224 від 12.05.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 2299 КК України. На підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2017 року працівниками слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області проведено обшук в адміністративних, складських, підсобних та інших нежитлових приміщеннях, за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку, було вилучено майно, яке зазначено в протоколі обшуку від 09.02.2017 року. Просить суд зняти арешт з предметів вилучених в ході обшуку, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 30.01.2017 року.

Захисник в судовому засіданні дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у скарзі. Просять скаргу задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні, скаргу заперечив з мотивів безпідставності. Просить відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, думку слідчого, дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Частиною 1 п. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2017 року працівниками слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області проведено обшук в адміністративних, складських, підсобних та інших нежитлових приміщеннях, за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку, було вилучено майно, яке зазначено в протоколі обшуку від 09.02.2017 року.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст.9 КПК України).

Також, в ході розгляду скарги встановлено, що 10.05.2017 року адвокат ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 звертався до старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою, у якій просили повернути безпідставно вилучене майно, однак вказана заява залишилась без виконання.

Відповідно до ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

24 лютого 2017 року старшим слідчим в ОВС СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 винесена постанова у кримінальному провадженні №12015140000000224 від 12.05.2015 року про визнання речовими доказами парфумерної продукції вилученої 09.02.2017 року піл час проведення обшуку та прилучено до вказаного кримінального провадження та зберігати в камері схову до рішення суду.

Крім того, старшим слідчим в ОВС СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову про призначення економічної експертизи об`єктів інтелектуальної власності та скеровано її на виконання у Львівський НДЕКЦ МВС України.

Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 9ст. 100 КПК Українипитання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Таким чином, оскільки слідчим винесена постанова про визнання речовими доказами парфумерної продукції вилученої 09.02.2017 року піл час проведення обшуку, питання щодо їх повернення на відповідальне зберігання вирішується слідчим, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження або судом під час розгляду кримінального провадження.

Як вбачається із п.4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст.303, 304,306,307, 318-380 КПК України,

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна - відмовити.

Повний текст ухвали оголошено 28 вересня 2017 року о 12 годині 00 хвилин.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1