Ухвала

від 22.09.2017 по справі 513/1087/15-к

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1087/15-к

Провадження № 1-кп/513/8/17

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата кримінальне провадження на підставі обвинувального акту щодо: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, працюючої діловодом в СГВК "Победа" Саратського району, Одеської області, не судимої, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новоселівка Саратського району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, із середньою освітою, працюючого теслею в СГВК "Победа" Саратського району, Одеської області, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину за наступних обставин. Згідно наказу Одеського обласного центру зайнятості № 191-к від 02.09.2005 ОСОБА_5 призначено на досаду директора Саратського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20988443), розташованого за адресою: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вулиця Чкалова, 8.

Саратський районний центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на якій покладаються функції робочого органу: виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Саратському районі Одеської області та діє на підставі Положення про Саратський районний центр зайнятості, затвердженого 28.04.2011 директором Одеського обласного центру зайнятості.

Центр забезпечує реалізацію завдань, пов`язаних із соціальним захистом заселення від безробіття, сприянням громадянам у підборі підходящої роботи, наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, професійної орієнтації, наданням послуг роботодавцям щодо добору працівників та інформаційно-консультативних послуг, а також реалізацією інших завдань, визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загально обов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на території Саратського району Одеської області.

Центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади директором Одеського обласного центру зайнятості за погодженням з Державним центром зайнятості.

Згідно п. 8 Положення директор Центру:

- здійснює керівництво діяльністю Центру та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань та функцій, ефективну роботу Центру, цільове використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків, належне використання виділеного у розпорядження Центру майна і матеріальних цінностей тощо;

- у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання; відповідно до законодавства про працю та Закону України «Про державну службу» вносить на розгляд Одеського обласного центру зайнятості пропозиції щодо прийому і звільнення працівників Центру, заохочення і накладення на них стягнень;

- без доручення діє від імені Центру, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян тощо, укладає договори.

Однак, ОСОБА_5 порушила зазначені положення та стала на шлях скоєння злочину, використавши своє службове становище.

Так, згідно наказу Одеського обласного центру зайнятості № 235-к від 12.10.2009 на посаду водія Саратського районного центру зайнятості прийнято ОСОБА_6 з 12.10.2009 з посадовим окладом, згідно штатного розпису та згідно наказу № 360-к від 14.10.2014 ОСОБА_6 звільнено з 16.10.2014 за угодою сторін. Таким чином, ОСОБА_6 працював на посаді водія Саратського районного центру зайнятості в період з 12.10.2009 по 16.10.2014.

Відповідно до п. 1.2 Посадової інструкції водія автомобілю Саратського районного центру зайнятості, затвердженої 20.04.2007 директором Центру ОСОБА_5 , водій Центру безпосередньо підпорядковується директору та головному бухгалтеру.

Пунктом 1 Робочої інструкції водія автотранспортних засобів Саратського районного центру зайнятості, затвердженої 08.01.2014 директором Центру ОСОБА_5 передбачено, що у своїй роботі водій автотранспортних засобів керується чинним законодавством України, Правилами дорожнього руху, робочою інструкцією водія транспортних засобів СРЦЗ, нормативними та розпорядчими документами обласного центру зайнятості. Водій повинен знати порядок перевірки технічного стану автомобіля, приймання його перед виїздом, здавання після і поставлення на відведене місце, а також правила внутрішнього трудового розпорядку.

Наказом Одеського обласного центру зайнятості № 112-Н від 16.11.2009, на підставі подання директора Центру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 встановлена надбавка за складність, напруженість у роботі в розмірі 50% тарифної ставки (місячного окладу) та доплата за ненормований робочий день в розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час з 12.11.2009. Таким чином надбавка складає 75 % тарифної ставки. Та, відповідно до Положення про "преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Одеського обласного центру зайнятості, ОСОБА_6 нараховувались премії та матеріальна допомога.

За період з 12.10.2009 по 16.10.2014 водію Центру ОСОБА_6 нарахована заробітна плата у сумі 178472,83 грн., у тому числі відрахування 29467,51 гривень, загальна сума перерахованих на особовий рахунок ОСОБА_7 грошових коштів (заробітна плата, матеріальна допомога, премії, оплата відряджень тощо) складає 147633, 89 грн. При цьому розбіжностей між відомостями нарахування заробітної плати та табелями обліку робочого часу немає.

Однак, згідно інформації, наданої Державною прикордонною службою України шодо перетину кордону ОСОБА_6 , останній був відсутній на території України у періоди з 26.11.2009 по 30.11.2009; з 30.05.2010 по 05.07.2010; 04.06.2012; з 08.06.2012 по 25.07.2012; з 02.09.2012 по 29.09.2012; з 14.08.13 по 27.11.2013; з 21.01.2014 по 20.05.2014; з 10.06.2014 по 10.10.2014 : з 14.10.2014 по 15.10.2014.

В зазначені періоди, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, та відповідно не міг виконувати обов`язки водія Саратського районного центру зайнятості, директор Центру ОСОБА_5 , з метою заволодіння майном Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зловживаючи своїм службовим становищем, виписувала подорожні листи службового легкового автомобілю, в які вона вносила завідомо неправдиві відомості щодо використання службового автомобілю водієм ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 домовилась із ОСОБА_6 про те, що при поверненні на територію України останній буде підписувати вищевказані подорожні листи. В свою чергу ОСОБА_6 погодився сприяти ОСОБА_5 у скоєнні злочину, шляхом усування перешкод у подальшому безпідставному списанні бензину.

Таким чином, в період 2009 - 2014 років директор Саратського районного центру зайнятості ОСОБА_5 , за сприянням водія ОСОБА_6 , склала завідомо неправдиві подорожні листи службового легкового автомобілю ВАЗ 2107 державний знак НОМЕР_1 , а саме:

- в 2009 році - № 1388 від 26.11.2009; № 1389 від 27.11.2009; № 1390 від 30.11.2009;

в 2010 році - № 101 від 31.05.2010; № 102 від 01.06.2010; № 103 від 02.06.2010; № 104 від 03.06.2010; № 105 від 04.06.2010; № 106 від 07.06.2010; № 107 від 08.06.2010; № 108 від 09.06.2010; № 109 від 10.06.2010; № 110 від 11.06.2010; № 111 від 14.06.2010; № 112 від 15.06.2010; № 113 від 16.06.2010; №114 від 17.06.2010; № 115 від 18.06.2010; № 116 від 21.06.2010; № 117 від 22.06. 2010; № 118 від 23.06.2010; № 119 від 24.06.2010; № 120 від 25.06.2010; № 121 від 29.06.2010; № 122 від 30.06.2010; № 123 від 01.07.2010; № 124 від 02.07.2010;

= в 2012 році - № 107 від 26.06.2012; № 108 від 13.07.2012; № 109 від 16.07.2012; № 110 від 17.07.2012; № 111 від 18.07.2012; № 112 від 19.07.2012; № 113 від 20.07.2012; № 114 від 23.07.2012; № 115 від 24.07.2012; № 116 від 25.07.2012; № 143 від 03.09.2012; № 144 від 04.09.2012; № 145 від 05.09.2012; №146 від 06.09.2012; № 147 від 07.09.2012; № 148 від 10.09.2012; № 149 від 11.09.2012; № 150 від 12.09.2012; № 151 від 13.09.2012; № 152 від 14.09.2012; №153 від 17.09.2012; № 154 від 18.09.2012; № 155 від 19.09.2012; № 156 від 20.09.2012; № 157 від 21.09.2012; № 158 від 24.09.2012; № 159 від 25.09.2012; № 160 від 26.09.2012; № 161 від 27.09.2012; № 162 від 28.09.2012;

- в 2013 році - № 142 від 14.08.2013; № 143 від 15.08.2013; № 144 від 16.08.2013; № 145 від 19.08.2013; № 146 від 20.08.2013; № 147 від 21.08.2013; №148 від 22.08.2013; № 149 від 23.08.2013; № 150 від 27.08.2013; № 151 від 28.08..2013; № 152 від 29.08.2013; № 153 від 30.08.2013;№ 154 від 02.09.2013; №155 від 03.09.2013; № 156 від 04.09.2013; № 157 від 05.09.2013; № 158 від 06.09.2013; № 159 від 19.09.2013; № 160 від 20.09.2013; № 161 від 23.09.2013; №162 від 24.09.2013; № 163 від 25.09.2013; № 164 від 26.09.2013; № 165 від 27.09.2014, №166 30.09.2013; № 167 від 01.10.2013; № 168 від 02.10.2013;№ 169 від 03.10.2013; № 170 від 04.10.2013; № 171 від 07.10.2013; № 172 від 08.10.2013; №173 від 09.10.2013; № 174 від 10.10.2013; № 175 від 11.10.2013; №176 від 14.10.2013; № 177 від 15.10.2013; № 178 від 16.10.2013; № 179 від 17.10.2013; № 180 від 18.10.2013; № 181 від 21.10.2013; № 182 від 22.10.2013; № 183 від 23.10.2013; № 184 від 24.10.2013; № 185 від 25.10.2013; № 186 від 28.10.2013; № 187 від 29.10.2013; № 188 від 30.10.2013; № 189 від 31.10.2013; №190 від 01.11.2013; № 191 від 04.11.2013; № 192 від 05.11.2013; № 193 від 06.11.2013; № 194 від 07.11.2013; № 195 від 08.11.2013; № 196 від 11.11.2013; №197 від 12.11.2013; № 198 від 13.11.2013; № 199 від 14.11.2013; № 200 від I5.11.2013; № 201 від 18.11.2013; № 202 від 19.11.2013; № 203 від 20.11.2013; № 204 від 21.11.2013; № 205 від 22.11.2013; № 206 від 25.11.2013; № 207 від 26.11.2013; № 208 від 27.11.2013;

- в 2014 році - № 11 від 21.01.2014; № 12 від 22.01.2014; № 13 від 23.01.2014; № 14 від 24.01.2014; № 15 від 25.01.2014; № 16 від 27.01.2014; № 17 від 28.01.2014; № 18 від 29.01.2014; № 19 від 30.01.2014; № 20 від 31.01.2014; №21 від 03.02.2014; № 22 від 04.02.2014; № 23 від 05.02.2014; № 24 від 06.02.2014; № 25 від 07.02.2014; № 26 від 08.02.2014; № 27 від 10.02.2014; № 28 від 11.02.2014; № 29 від 12.02.2014; № 30 від 13.02.2014; № 31 від 17.02.2014; №32 від 18.02.2014; № 33 від 19.02.2014; № 34 від 20.02.2014; № 35 від 21.02.2014; № 36 від 24.02.2014; № 37 від 25.02.2014; № 38 від 26.02.2014; № 39 від 27.02.2014; № 40 від 28.02.2014; № 41 від 03.03.2014; № 42 від 04.03.2014; № 43 від 05.03.2014; № 44 від 06.03.2014; № 45 від 07.03.2014; № 46 від 11.03.2014; № 47 від 12.03.2014; № 48 від 13.03.2014; № 49 від 14.03.2014; № 50 від 17.03.2014; № 51 від 18.03.2014; № 52 від 19.03.2014; № 53 від 20.03.2014; №54 від 21.03.2014; № 55 від 24.03.2014; № 56 від 25.03.2014; № 57 від 26.03.2014; № 58 від 27.03.2014; № 59 від 28.03.2014; № 60 від 31.03.2014; № 61 від 01.04.2014; № 62 від 02.04.2014; № 63 від 03.04.2014; № 64 від 04.04.2014; № 65 від 07.04.2014; № 66 від 08.04.2014; № 67 від 09.04.2014; № 68 від 10.04.2014; №69 від 11.04.2014; № 70 від 14.04.2014; № 71 від 15.04.2014; № 72 від 16.04.2014; № 73 від 17.04.2014; № 74 від 18.04.2014; № 75 від 22.04.2014; № 76 від 23.04.2014; № 77 від 24.04.2014; № 78 від 25.04.2014; № 79 від 28.04.2014; № 80 від 29.04.2014; № 81 від 30.04.2014; № 82 від 05.05.2014; № 8306.05.2014; № 84 від 07.05.2014; № 85 від 08.05.2014; № 86 від 12.05.2014; №87 від 13.05.2014; № 88 від 14.05.2014; № 89 від 15.05.2014; № 90 від 16.05.2014; № 91 від 19.05.2014; № 92 від 20.05.2014; № 106 від 10.06.2014; № 107 від 11.06.2014; № 108 від 12.06.2014; № 109 від 13.06.2014; № 110 від 16.06.2014; № 111 від 17.06.2014; № 112 від 18.06.2014; № 113 від 19.06.2014; № 114 від 20.06.2014; № 115 від 16.07.2014; № 116 від 21.07.2014; № 117 від 22.07.2014; № 118 від 23.07.2014; № 119 від 24.07.2014; № 120 від 25.07.2014; №121 від 28.07.2014; № 122 від 29.07.2014; № 123 від 30.07.2014; № 124 від 31.07.2014; № 125 від 01.08.2014; № 126 від 04.08.2014; № 127 від 05.08.2014; №128 від 06.08.2014; № 129 від 07.08.2014; № 130 від 08.08.2014; № 131 від 11.08.2014; № 132 від 12.08.2014; № 133 від 13.08.2014; № 134 від 14.08.2014; № 135 від 15.08.2014; № 136 від 18.08.2014; № 137 від 19.08.2014; № 138 від 20.08.2014; № 139 від 21.08.2014; № 140 від 22.08.2014; № 141 від 26.08.2014; № 142 від 27.08.2014; № 143 від 28.08.2014; № 144 від 29.08.2014; № 145 від 01.09.2014; № 146 від 02.09.2014; № 147 від 03.09.2014; № 148 від 04.09.2014; №149 від 05.09.2014; № 150 від 08.09.2014; № 151 від 09.09.2014; № 152 від 10.09.2014; № 153 від 11.09.2014; № 154 від 12.09.2014; № 155 від 15.09.2014; №156 від 16.09.2014; № 157 від 17.09.2014; № 158 від 18.09.2014; № 159 від 19.09.2014; № 160 від 22.09.2014; № 161 від 23.09.2014; № 162 від 24.09.2014; № 163від 25.09.2014; № 164 від 26.09.2014; № 165 від 29.09.2014; № 166 від 30.09.2014; № 167 від 01.10.2014; № 168 від 02.10.2014; № 169 від 03.10.2014; № 170 від 06.10.2014; № 171 від 07.10.2014; № 172 від 08.10.2014; № 173 від 09.10.2014; №174 від 10.10.2014, в які внесені неправдиві відомості щодо використання автомобіля водієм ОСОБА_6 , та підписані директором ОСОБА_5 , та водієм ОСОБА_6 , після його повернення на територію України.

На підставі зазначених подорожних листів службового легкового автомобіля ВАЗ 2107 державний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 проводила списання бензину, в результаті чого безпідставно списано бензину А-95 на загальну суму 17914,17 гривень (з ПДВ)., в тому числі за 2009 рік на суму 17,56 гривень, за 2010 рік на суму 995,10 гривень, за 2011 рік на суму 4580,40 гривень, 2012 рік на суму 1528,09 гривень, за 2013 рік на суму 3136,92 гривень, за 2014 рік на суму 7656,10 гривень.

Крім того, у періоди, коли водій Саратського районного центру зайнятості ОСОБА_6 перебував поза межами України, директор Центру ОСОБА_5 , з метою заволодіння майном Фонду загальнообов`язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття, за сприянням ОСОБА_6 , який не повідомляв Одеський обласний центр зайнятості про відпустку та необхідність виїзду за кордон, вносила до офіційних документів, а саме до табелів обліку робочого часу, завідомо неправдиві відомості щодо знаходження водія ОСОБА_6 на роботі, коли останній фактично не виконував обов`язки водія Саратського районного центру зайнятості.

Так, в період з 26.11.2009 по 30.11.2009, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 затвердила табель обліку робочого часу за листопад 2009 року, до якого за її вказівкою були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що 26, 27 та 30 листопада 2009 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 30.05.2010 по 05.07.2010, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, затвердила табелі обліку робочого часу за травень, червень та липень 2010 року, до яких за її вказівкою були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що 31 травня 2010 року, 1,2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 29, 30 червня 2010 року та 1, 2 липня 2010 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 08.06.2012 по 25.07.2012, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до табеля обліку робочого часу за червень та липень 2012 року завідомо неправдиві відомості про те, що 8, 11, 12, 13, 14, 15 червня 2012 року та 13, 16,17, 18, 19, 20, 23, 24 липня 2012 року ОСОБА_6 заходився на роботі.

В період з 02.09.2012 по 29.09.2012, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України,

ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до обліку робочого часу за вересень 2012 року завідомо неправдиві відомості про те, що 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 26, 27, 28 вересня 2012 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 14.08.2013 по 27.11.2013, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до табелів обліку робочого часу за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року завідомо неправдиві відомості про те, що 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 27, 28, 29, 30 серпня 2013 року; 2, 3, 4, 5, 6, 19, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 30 вересня 2013 року, 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30, 31 жовтня 2013 року та 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27 листопада 2013 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 21.01.2014 по 20.05.2014, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до табелів обліку робочого часу за січень, лютий, березень, квітень та травень 2014 року завідомо неправдиві відомості про те, що 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31 січня 2014 року; 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19,20,21,24,25, 26, 27, 28 лютого 2014 року; 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 26, 27, 28, 31 березня 2014 року; 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30 квітня 2014 року та 5, 6, 7, 8, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20 травня 2014 року. ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 10.06.2014 по 10.10.2014, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до табелів обліку робочого часу за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2014 року завідомо неправдиві відомості про те, що 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20,23, 24, 25, 26, 27 червня 2014 року; 16, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30, 31 липня 2014 року; 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 29 серпня 2014 року; 1,2, 3,4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23,24, 25, 26, 29, 30 вересня 2014 року та 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 жовтня 2014 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

В період з 14.10.2014 по 15.10.2014, коли ОСОБА_6 був відсутній на території України, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, внесла до табелю обліку робочого часу за жовтень 2014 року завідомо неправдиві відомості про те, що 14 та 15 жовтня 2014 року ОСОБА_6 знаходився на роботі.

На підставі зазначених табелів обліку робочого часу водію Саратського районного центру зайнятості ОСОБА_6 здійснювалось нарахування та виплата заробітної плати за фактично невідпрацьований час у період його перебування поза межами України на загальну суму 62778,56 грн., в тому числі в 2009 році на суму 173,36 гривень, у 2010 році на суму 3787,78 гривень, у 2011 році на суму 10087,40 гривень, у 2012 році на суму 5006,55 гривень, у 2013 році 11430,94 гривень, у 2014 році на суму 32 292,53 гривень. Відповідно зайво перераховано внесків до державних цільових фондів у сумі 22953,84 гривень, в тому числі: у 2009 році на суму 57,56 гривень, у 2010 році на суму 1257,54 гривень, у 2011 році на суму 3708,12 гривень, у 2012 році на суму 1840,40 гривень, у 2013 році 4206,58 гривень, у 2014 році 11883,64 гривень.

Крім того, безпідставно здійснювалось преміювання водія ОСОБА_6 . Так, в порушення п. 2.3 Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Одеського обласного центру зайнятості, у жовтні 2009 року ОСОБА_6 нараховано та сплачено премію до дня соціального працівника на суму 650 гривень, тоді як його прийнято на посаду водія Центру з 12.10.2009 року, тобто здійснено преміювання до професійного свята працівника, який пропрацював менше одного місяця. В результаті чого, водію ОСОБА_6 зайво нараховано та сплачено грошових коштів у сумі 650,00 гривень та відповідно перераховано до державних цільових фондів у сумі 215,80 гривень.

У 2012, 2013 роках здійснено преміювання водія ОСОБА_6 за фактично невідпрацьований час у період його перебування поза межами України на загальну суму 3435,91 гривень, в тому числі за 2012 рік на суму 1360,39 гривень, за 2013 рік на суму 2075,52 гривень, та відповідно перераховано до державних цільових фондів у сумі 1263,87 гривень, в тому числі за 2012 рік на суму 500,08 гривень, за 2013 рік на суму 763,79 гривень.

Крім того, водію ОСОБА_6 зайво нараховано та виплачено відпускних на загальну суму 1204,72 гривень, в тому числі у 2010 році на суму 16,37 гривень, у 2011 році на суму 220,35 гривень, у 2012 році на суму 679,95 гривень, у 2013 році на суму 288,05 гривень. Відповідно зайво перераховано внесків до державних цільових фондів у сумі 442,38 гривень, в тому числі у 2010 році на суму 5,43 гривень, 2011 році на суму 81,00 гривень, у 2012 році на суму 249,95 гривень, у 2013 році на суму 106,00 гривень.

Також, водію ОСОБА_6 безпідставно відшкодовані витрати на відрядження в дні, коли він фактично перебував поза межами України, в результаті чого йому зайво сплачено грошових коштів на загальну суму 480,00 гривень, в тому числі у 2010 році на суму 90,00 гривень, у 2011 році на суму 180,00 гривень, у 2012 році на суму 60,00 гривень, у 2014 році на . суму 90,00 гривень.

Таким чином, у період з жовтня 2009 року по жовтень 2014 року директор Саратського районного центру зайнятості ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 фактично не працював на посаді водія, затверджувала табелі обліку його робочого часу та всупереч інтересам служби, діючи умисно на свою користь і користь третіх осіб, вносила завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме до подорожніх листів службового автомобіля та табелів обліку робочого часу, на підставі яких ОСОБА_6 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата та відпускні, здійснювалось преміювання, відшкодовувались витрати на відрядження, а також проводилось списання бензину, чим заподіяно збиток Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Одеського обласного центру зайнятості на загальну суму 111 339, 25 гривень.

Обвинувачені, у даному судовому засіданні провину визнали повністю, визнали обставини вчинення злочину, як вони пред`явлені в обвинуваченні, щиро розкаялись у вчиненому.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує: за ч.2 ст. 191 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч.1 ст. 366 КК України, за ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує: за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 191 КК України, за ознаками: пособництво в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України, за ознаками: пособництво в складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Під час судового розгляду до суду подано клопотання колектива СГВК «Победа», де на цей час процюють ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та передачі їх на поруки трудовому колективу.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, у зв`язку з передачею їх на поруки.

Обвинувачені та їх захисник підтримали клопотання трудового колективу СГВК «Победа», просили його задовольнити.

Представник потерпілого подав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинувачених, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених кримінальним кодексом України, здійснюється виключно судом.

Статею 47 КК України (в редакції закону № 1698-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 25 січня 2015 року) встановлено, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Згідно ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Злочини, за яких кваліфіковані діяння обвинувачених, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочини в період 12.10.2009 -15.10.2014 року, у вказаний період ОСОБА_5 була службовою особою.

Враховуючи на те, що обвинувачені вчинили злочини до набрання чинності законом № 1698-VII від 14.10.2014 року, раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, вперше вчинили злочини, які відносяться до категорії середньої тяжкості, щиро розкаялись у вчиненому, повністю відшкодували потерпілому завдані збитки, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу СГВК «Победа» Саратського району.

П.1 ч.2 ст. 284 КПК України встановлено, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 слід закрити.

Керуючись ст.ст. 5, 44, 47 КК України, п.1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 369-372, 392, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку з передачею на поруки.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 191, ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку з передачею на поруки.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 191, ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1