Рішення

від 25.09.2017 по справі 163/2280/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2280/17

Провадження № 2/163/404/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно та права на завершення приватизації,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно та права на завершення приватизації.

Свій позов мотивує тим, що після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, який помер 06 липня 2015 року, відкрилась спадщина на нерухоме майно, що знаходяться по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області, зокрема, на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, при цьому 1/2 частина даних споруд належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя.

Позивач зазначає, що являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка- ОСОБА_2. Спадкоємець за законом - син померлого ОСОБА_3 від спадщини відмовився . Спадщину прийняла в порядку ст.1268 ЦК України . Вказує, що оформити свої спадкові права належним чином не має можливості, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Крім того, спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області. Рішеннями Любомльської міської ради № 230 від 24.03.1992 року та № 6/48 від 03.06.2014 року була виділена земельна ділянка у безстрокове користування для будівництва та обслуговування житлового будинку та була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, проте відомості щодо права власності на земельну ділянку по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області відсутні. Любомльська міська рада Волинської області у наданні дозволу на завершення процесу приватизації відмовила.

А тому, просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, а саме: на 1/2 частини нерухомого майна в порядку спадкування за законом, на 1/2 частини нерухомого майна, як на частку у спільній сумісній власності подружжя, що знаходяться по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області та визнати за нею право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області, кадастровий номер 0723310100:01:000:0272.

В судове засідання позивач не з'явилась, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Любомльської міської ради Волинської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що не заперечують проти задоволення позову.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України .

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З архівного витягу виданого державним архівом Волинської області 02.12.2013 року № 1799/01.20 з рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради народних депутатів Любомльського району № 230 від 24.03.1992 року вбачається, що ОСОБА_2 було виділено в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності по вул. Н.Ужвій, 30, квартал 38 в місті Любомль Волинської області (а.с.7).

Згідно рішення № 6/42 від 25.12.2002 року вулиця Н.Ужвій була перейменована на вулицю ОСОБА_4. (а.с.7).

З свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-ЕГ № 380584 від 17.02.1986 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 17.02.1986 року.

З копії техпаспорта вбачається, що нерухомі об'єкти, які знаходяться по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області були побудовані в 1992 році.

Відповідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 70 СК Украаїни у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тому ОСОБА_1належить 1/2 частина вище вказаного житлового будинку з господарськими будівлями на праві спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_2 помер 06 липня 2015 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №174771 (а.с.5).

Отже, після смерті останнього відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, які знаходяться по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області.

Спадкодавець ОСОБА_2 заповіту на випадок своєї смерті не залишив.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , відповідно як дружина спадкодавця. Даний факт стверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ЕГ № 380584 від 17.02.1986 року (а.с.6).

Крім неї, спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавця ОСОБА_3. Проте, як вбачається з матеріалів спадкової справи, останній від належної йому частки спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 відмовився (аркуш спадкової справи 2).

ОСОБА_1М фактично прийняла спадщину, в порядку ст. 1268 ЦК України, що вбачається з довідки виданої Любомльською міською радою від 26.01.2016 року № 290 (а.с.6). Проте постановою приватного нотаріуса від 17.08.2017 року № 412/02.14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області останній було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству стверджено факт відповідності нерухомого майна: житлового будинку, прибудови, сараю, вбиральні, які знаходяться по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області , та їх придатність до експлуатації, а будинку - для проживання.

Стаття 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке знаходиться по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області, а саме на 1/2 частину майна в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер 06 липня 2015 року, та на 1 / 2 частину майна, яке належить їй на праві спільній сумісній власності подружжя.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради народних депутатів Любомльського району № 230 від 24.03.1992 року ОСОБА_2 було виділено в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності по вул. Н.Ужвій, 30, (яка перейменована на вул. ОСОБА_4), квартал 38 в місті Любомль Волинської області (а.с.7).

Рішенням Любомльської міської ради Волинської області від 03.06.2014 року № 42/18 була затверджена технічна документація землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по вулиці (на місцевості) по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області , кадастровий номер 0723310100:000:0272, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд площею 0,1 га та передана у власність ОСОБА_6.

Таким чином, судом встановлено що спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -0700773392014, відомості щодо права власності на земельну ділянку по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області відсутні.

З листа Любомльської міської ради від 30.08.2017 року № М-560 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у завершенні процесу приватизації земельної ділянки по вулиці Р.Братуня , 30 в місті Любомль Волинської області, кадастровий номер 0723310100:000:0272.

У п.п.4.15 п.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5 визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті чоловіка, набула право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Тому, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 60,70 СК, ст.. 1218,1225,1296, 1261, 1269 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке знаходиться по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області, а саме на 1/2 частину майна в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер 06 липня 2015 року, та на 1/2 частину майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку по вулиці Р.Братуня, 30 в місті Любомль Волинської області, кадастровий номер 0723310100:01:000:0272 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.