Рішення

від 22.09.2017 по справі 357/8588/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8588/17

2/357/3139/17

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м.Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачі є його рідними сестрою та братом. 16.05.2009 року помер їх батько ОСОБА_4, який на момент смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому на праві власності належала земельна ділянка, площею 4,510 га., розташована на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2004року. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його діти - сторони по справі. Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На частину спадкового майна він отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, а відносно земельної ділянки площею 4,510 га., нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Позивач звернулись до суду мотивуючи тим, що державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку був виданий Михайлівською сільською радою Білоцерківського району на ім я їх матері ОСОБА_5, яка померла 06.07.2003 року, а ОСОБА_4 прийняв цю спадщину, але не оформляв державного акту на право власності на земельну ділянку, тому іншим шляхом вирішити це питання не представляється можливим. Посилаючись на зазначені обставини, а також на статті 1218, 1225 ЦК України, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з явились, подали заяви, кожен окремо, в яких заявлені позовні вимоги визнали у повному обсязі.

З'ясувавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4, померлого 16.05.2009 р.

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 06.05.2004 року, виданого державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1836 чоловік померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 отримав спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка, площею 4,510га, розташована на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Михайлівською сільською радою 03.04.2001року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 67. Батько позивача - ОСОБА_4 помер, не встигши за життя зареєструвати на себе право власності на спірну земельну ділянку.

Також, згідно з довідкою сільського голови Михайлівської сільської ради від 18.03.2015 року № 91 Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради 03.04.2001 року під № 67 був зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 4,510 га на ім я ОСОБА_5, номер державного акту КВ № 006102.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,510га, розташована на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 006102, входить до складу спадщини, з підстав ч.1 ст. 1218 ЦК України, якою передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та посвідчується державним актом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1223 ЦК України - право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Аналізуючи зазначені норми законодавства та з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, щодо виникнення права власності на зазначену земельну ділянку у спадкодавця ОСОБА_5 в установленому законом порядку, який діяв на час виникнення правовідносин, а також обставин щодо спадкування ОСОБА_4 цієї земельної ділянки шляхом прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори за № 1836, а тому, суд вважає, що в даному випадку є законні підстави джля визнання за позивачами права на спадкове майно в порядку спадкування.

При цьому, суд враховує постанову державного нотаріуса Узинської міської державної нотаріальної контори від 01 лютого 2017 року, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,510 га. на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району за відсутності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім позивача, спадкоємцями ОСОБА_4 є відповідачі по справі. 04 серпня 2015 року ОСОБА_2 і 14.08.2015 року ОСОБА_3 зареєстрували свої права на спірну земельну ділянку, що підтверджується відповідним витягом. Реалізація останніми своїх спадкових прав стала можлива на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2015 року у справі №357/170/15-ц, 2/357/947/15 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-я особа Управління Держземагенства у Білоцерківському районі про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування. Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було задоволено, визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 16..05.2009 року, по 1/ 3 частині за кожним на земельну ділянку, площею 4,510га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказане рішення набрало законної сили 07 квітня 2015 року.

З врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає до задоволення, оскільки позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату.

Керуючись ст.ст. 15,60,174,212-215,223 ЦПК України, ст.ст. 1217,1218,1223.1225 ЦК України, ст.ст. 125,126 ЗК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 16.05.2009 року, на 1/3 частину земельної ділянки, площею 4,510 га., кадастровий номер: 3220483700:02:015:0047, розташовану на території Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6