Постанова

від 16.02.2017 по справі 804/506/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. Справа № 804/506/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі Степаненко В.В. Зоідзе Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Ростфудс про накладення арешту на кошти платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ростфудс про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 88859,90 грн., що обумовлено несплатою ним узгоджених грошових зобов'язань. Передбачені податковим законодавством заходи стягнення, що застосовувались до відповідача, не призвели до погашення заборгованості. Майна, яке могло б бути джерелом погашення боргу, податковим органом не встановлено. У зв'язку з цим, на підставі пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ Ростфудс , що знаходяться у банках на розрахункових рахунках відповідача.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на його адресу, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ростфудс перебуває на податковому обліку в ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та станом на 19.10.2016 р. має податковий борг в сумі 88859,90 грн. ( в т.ч. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 53994,17 грн., по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34865,73 грн.), що підтверджується довідкою про заборгованість.

Податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань по деклараціям № 9081367500 від 02.03.2015р. в сумі 1885,27 грн., № 9276182726 від 26.02.2016 р. в сумі 17802,00 грн., по акту перевірки №870/04-61-12- 04/33973166 від 18.03.2016р. згідно ППР (форма Ш ) № 0002181204 від 31.03.2016р. в сумі 530,00 грн. та ППР (форма Ш ) № 0002191204 від 31.03.2016р. в сумі 580,00 грн., по акту перевірки №1852/04-61-12-04/33973166 від 14.06.2016р. згідно ППР (форма Ш ) № 0007771204 від 24.06.2016р. в сумі 1769,69 грн., нарахованої пені з 12.03.2015р. по 05.10.2016р. в сумі 12298,77 грн.

Податковий борг по податку на додану вартість виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань по деклараціям № 9099030598 від 15.06.2016р. в сумі 1591,59 грн., № 9117353425 від 12.07.2016р. в сумі 12528,00 грн., № 9150265091 від 19.08.2016 р. в сумі 18866,00 грн., № 9171846231 від 19.09.2016 р. в сумі 19872,00 грн., нарахованої пені з 29.06.2016р. по 10.10.2016р. в сумі 1136,58 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу направлено поштою податкову вимогу №3570-25 від 30.07.2014 року про обов'язок сплатити суму податкового боргу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається ( не вручається).

Згідно із п.3 ст.59 ПК України, податкова вимога містить відомості про факти виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Не зважаючи на здійснені податковим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу в сумі 88859,99 грн. залишилась не сплаченою.

Відповідачем не надано активів для опису в податкову заставу. Згідно із довідкою отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ Ростфудс майно відсутнє. Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 року основні засоби у боржника відсутні.

Заступником начальника ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Портянніковим О.В. прийнято рішення № 56/04-61-17-34 від 13.10.2016р. про опис майна у податкову заставу Ростфудс (код ЄДРПОУ 33973166).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст. 94 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податкові органи в силу пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника майна достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Умовою застосування норми пiдпункту 20.1.33 пункту 20.1 статтi 20 Податкового кодексу України є вiдсутнiсть у платника податкiв майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Вiдповiдна обставина повинна бути пiдтверджена пiд час судового розгляду. При цьому суд повинен встановити вiдсутнiсть вiдповiдного майна не взагалi, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективнiсть реалiзацiї якого забезпечується спецiальними заходами, зокрема адмiнiстративним арештом майна, у тому числi коштiв. В iншому разi вимога про застосування арешту коштiв буде передчасною. Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013р. №642/12/13-13.

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 88859,99 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Таким чином, вимога щодо накладення арешту на кошти товариства з обмеженою відповідальністю Ростфудс , що знаходяться в банку та належать платнику податків в сумі 88859,90 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 88859,90 грн. відповідачем не надано.

При цьому, позивачем надано докази відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Ростфудс про накладення арешту на кошти платника податків - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках Товариства з обмеженою відповідальністю Ростфудс (код ЄДРПОУ 33973166), з метою погашення податкового боргу в сумі 88859,90 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко