Постанова

від 13.09.2017 по справі 808/2540/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року о 14 год. 15 хв. Справа № 808/2540/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОМІЛ»

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач або ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОМІЛ» (далі – відповідач або ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ»), в якому просить суд стягнути з рахунків платника податків - ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ» у всіх банках, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя податковий борг з податку на прибуток в сумі 4913 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначає про наявність у відповідача заборгованості, яка виникла в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов'язання самостійно задекларованого платником податків шляхом подання декларацій з податку на прибуток приватних підприємств. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. Вказує, що на час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але 13.09.2017 надав до суду клопотання (вх. №24940) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, форми №119 (а.с.19). Заперечення проти адміністративного позову на адресу суду не надходили.

За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі доказами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ» (код ЄДРПОУ 39566230) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.12.2014 за № 11031020000037336.

28.02.2017 ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №1700017837 за 2016 рік, відповідно до якої підприємцем самостійно була визначена сума податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 4 913 грн.

Згідно із інтегрованою карткою платника податків у ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ» наявна заборгованість з податку на прибуток приватних підприємству розмірі 4 913 грн.

Судом встановлено, що контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 24.05.2017 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога форми «Ю» від 24.04.2017 №2167-17/828 на суму 4 913 грн., яка отримана 01.06.2017 уповноваженою особою підприємства (а.с.11).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків (пп. 9.1.1. п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Правові засади оподаткування, обліку та звітності, а також справляння податку на прибуток підприємств та елементи цього податку встановлюються розділом ІІІ ПК України.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України визначено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п. 136.1 ст. 136 ПК України).

За приписами п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «КОМІЛ» самостійно було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, проте самостійно визначені податкові зобов'язання відповідачем у повному обсязі сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи суд вбачає, що 24.05.2017 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога форми «Ю» від 24.04.2017 №2167-17/828 на суму 4 913 грн. та отримана безпосередньо уповноваженою особою підприємства.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до п. 95.1 – 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 913 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОМІЛ» (код ЄДРПОУ 39566230) у всіх банках, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на прибуток в сумі 4913 (чотирьох тисяч дев'ятисот тринадцяти) грн. (код платежу 11021000 на р/р 33118318700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова