Постанова

від 20.09.2017 по справі 820/1208/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2017 р.                                                                                 № 820/1208/17

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудес Компані" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чудес Компані" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд: скасувати рішення відповідача від 28.02.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішення від 28.02.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість винесене відповідачем всупереч нормам чинного законодавства та фактичним обставинам діяльності платника податків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, представником надано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Відповідачу було направлено судову повістку засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №52 від 28.02.2017 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав податкові декларації та подавав декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

ТОВ «Чудес Компані» не погоджуючись з вищевказаним рішенням від 28.02.2017р. контролюючого органу звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Порядок та випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість закріплений в статті 184 Податкового Кодексу України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130 (далі - Положення).

Відповідно до Положення "Про реєстрацію платників податку на додану вартість" реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Згідно із п. 5.5 розд. 5 Положення "Про реєстрацію платників податку на додану вартість" контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтверджених документів (відомостей). Одним з таких відомостей, зокрема, коли особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення.

Приписами п. 5.7 Положення встановлено, що протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Пунктом 5.8 Положення встановлено, що якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику податків примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Примірник рішення, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податків чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення до контролюючого органу, де зберігається облікова справа платника податків.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів направлення рішення №52 від 28.02.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивачу або отримання ним даного рішення.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

При цьому, такі обставини мають підтверджуватися як самими деклараціями з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що комісією встановлено, що платник зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість.

З пояснень позивача вбачається, що податковим органом розірвано з ТОВ «Чудес Компані» договір про визнання електронних документів в одностороньому порядку.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, в визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація          подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених          податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Пунктами 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. А саме форма звіту про контрольовані операції затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за №2190/24722.

Правовідносини щодо укладення договорів про визнання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законом України "Про електронний цифровий підпис", Указом Президента України від 28.12.2006 р. № 1154 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 15.12.2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно вимог ст. 14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів встановлених цивільним законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про надання електронної податкової звітності' (далі по тексту - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 233 закріплено, що платник податків» здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Порядок укладення таких договорів встановлений "Інструкцією з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку", затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011.

Саме на підставу цього договору і повинно здійснюватись подання податкових документів в електронному вигляді.

У пункті 4 Розділу 6 договору зазначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Тобто, визначено лише дві підстави одностороннього розірвання договору. При цьому чинним законодавством не передбачено інших, ніж визначено у затвердженому Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку договорі підстав для розірвання договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів.

Згідно з п. 1-4 розділу ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з п. 7 розділу II Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

-           відповідність затвердженому формату (стандарту);

-           підтвердження електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі, за умов встановлених ст. З Закону України Про електронний цифровий підпис;

-           чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

Відповідно до пп. 7.4 розділу III Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність.

Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідачем не доведено того, що у момент подання податкової звітності в електронному вигляді у ТОВ «Чудес Компані» посилений сертифікат відкритого ключа був не чинним.

Крім цього, з метою дотримання вимог податкового законодавства, недопущення порушення прав платників податків та уникнення неправомірного тиску на платників податків міністром фінансів України підписано окреме доручення № 26010-04/216, яким зобов'язано забезпечити недопущення безпідставного розірвання в односторонньому порядку договорів про визнання електронних документів, необхідних для подання платника податків податкових документів до органів ДФС в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до умов договору про визнання електронних документів, а саме розділу 3 пункту 3 підпункту 3.1., ДПІ як сторона договору зобов'язана забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не скористався свої правом на заперечення проти адміністративного позову, отже і не надав належних доказів правомірності прийнятого ним рішення від 28.02.2017 року №52 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тому рішення від 28.02.2017 року №52 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин та того, що відповідач не надав суду доказів правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудес Компані" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №52 від 28.02.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м.Київ, вул.. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудес Компані" (61013, м. Харків, вул. Азовська, буд. 65, код ЄДРПОУ 40154645) судовий збір у розмірі 1600 грн. (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 О.М. Тітов