Постанова

від 29.09.2017 по справі 826/6972/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 вересня 2017 року                      № 826/6972/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю  "БІЗНЕС К І Т" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 18978,24 грн. , В С Т А Н О В И В: Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "БІЗНЕС К І Т"  про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2016 рік у розмірі 18  650,00 грн. і пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 328,24 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі даних, зазначених відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма №10-ПІ) відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено суму адміністративно-господарських санкцій у наведеному розмірі за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з обмеженими можливостями, однак, жодна така особа на товаристві не працевлаштована). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС К І Т»  (код ЄДРПОУ 25642277) є юридичною особою та перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Відповідачем подано звіт про зайнятість інвалідів за формою № 10-ПІ за 2016 рік, в якому зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2016 році становила 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу. Середня річна заробітна плата штатного працівника становить 37  300,00 грн. Таким чином, оскільки у відповідачем не працевлаштовано жодного  інваліда замість необхідного 1, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 18  650,00 грн. Також на відповідача накладено пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 328,24 грн. Позивач вказує, що відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу призначеного для працевлаштування інвалідів у відповідності до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме не працевлаштовано жодного  інваліда, у той час коли, в силу норм закону необхідно 1 особу. У абз.2 ст.4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (надалі – Закон №875-XII) зазначено, що соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду. Згідно абз.5 ст.4 Закону №875-XII Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню прав інвалідів щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами. Відповідно до ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз.2 ст.17 Закону №875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда. Згідно ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Відповідно до абз.1 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Відповідно до абз.2 та абз.3 ст.20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Відповідно до абз.4 ст.20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач при зверненні до суду наполягав на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 18  650,00 грн., а також пеню в сумі 328,24 грн. за порушення строків сплати санкцій. Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту несплати відповідачем станом на час розгляду справи по суті адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18  650,00 грн. і пені в сумі 328,24 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ “БІЗНЕС К І Т” вказаної суми підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС К І Т” (код за ЄДРПОУ 25642277, адреса: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 19) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104, код за ЄДРПОУ 22869098) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 18  650,00 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 коп.) і пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 328,24 грн. (триста двадцять вісім гривень 24 коп.), всього на суму 18  978,24 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 24 коп.). Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                А.С. Мазур