Ухвала

від 07.09.2017 по справі 804/8365/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2017 рокусправа № 804/8365/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - Омельченко Г.Г. (дов.від 04.01.2017 року)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 р. у справі № 804/8365/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро"

до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Солома", Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена - Буд", Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙН"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"29" листопада 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2016 року №0000112203, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, у зв'язку з завищенням від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 516531 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу оскільки останні ґрунтуються на припущеннях, в той час як реальність господарської діяльності позивача, та правомірність формування податкового кредиту за її наслідками підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 р. у справі № 804/8365/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солома", Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена - Буд", Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙН", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами податкової перевірки контролюючий орган дійшов висновку про протиправне завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду, у зв'язку з неправомірним формування податкового кредиту. Згідно до наданих сторонами доказів, судом встановлено, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ Агро-Лайн за результатами виконання угод постачання макухи соняшника. На підставі дослідження первинної документації, та з врахуванням приписів чинного податкового законодавства, суд дійшов висновку що надані позивачем первинні документи повністю підтверджують ланцюг руху товару, від його придбання, транспортування, переробки та подальшого використання в господарській діяльності ТОВ Агропромислова компанія Дніпроагро , що свідчить про обґрунтоване формування податкового кредиту за даними відносинами. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 р. у справі № 804/8365/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що недоліки заповнення ТТН наданих позивачем, не дають змоги підтвердити фактичний рух товару, а отже реальний характер придбання ТМЦ.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, посадовими особами ДПІ у Соборному районі м. Дніпра проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АПК Дніпроагро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ Агро-Лайн за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки 25 жовтня 2016 року складений акт №3154/04-63-14-02/36161054, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог податкового законодавства, зокрема порушення підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ АПК Дніпроагро завищено податковий кредит на загальну суму 516531 грн., у тому числі у грудні 2015 року на 516531,26 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 516531 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 516531 грн.

На підставі акту перевірки від 25 жовтня 2016 року №3154/04-63-14-02/36161054 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 10.11.2016 року форми В4 №0000112203, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, у зв'язку з завищенням від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 516 531 грн.

Не погодившись з позицією податкового органу вважаючи її необґрунтованою та такою, що порушує права та законні інтереси платника податків, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши обставини по справі колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу щодо протиправного завищення позивачем податкового кредиту обґрунтовані тим, що Товариством не підтверджено реальний характер здійснення господарських відносин з ТОВ Агро-Лайн .

Відповідно до пояснень представника позивача, 01.12.2015 року між ТОВ Агропромислова компанія Дніпроагро (покупець) та ТОВ Агро-Лайн (постачальник) укладено договір поставки №13, згідно умов якого постачальник зобов'язується на протязі усього строку дії цього договору за завданням покупця в порядку та на умовах, визначених цим договором, передавати у власність покупцю товар (макуху соняшника), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти у власність товар та сплатити за нього грошову суму в порядку та на умовах ,передбачених цим договором.

ТОВ Агро-Лайн поставлено на адресу ТОВ АПК Дніпроагро макуху соняшника у загальній кількості 722,67 т на загальну суму 3099187 грн., в тому числі ПДВ 516531,26 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, специфікаціями на соняшникову макуху, товарно-транспортними накладними; розрахунки між сторонами підтверджено платіжними дорученнями; формування податкового кредиту відбулось на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних; факт подальшого використання придбаного товару підтверджено договорами на переробку придбаної макухи та іншою первинною документацією (акти-передачі давальницької сировини, договір на переробку давальницької сировини, сертифікати якості тощо).

Доводи податкового органу щодо не підтвердження реального характеру здійснення даної господарської операції ґрунтуються недоліках оформлення транспортної документації (не заповнено розділ вантажних робіт, не повно зазначено місце розвантаження), що на думку контролюючого органу не може підтвердити рух товару, й відповідно свідчить про безтоварність господарської операції та відсутність у платника податків права на формування податкового кредиту за її результатами.

Колегія суддів не може погодитись з наступними висновками податкового органу з огляду на наступне.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи обставини здійснення господарських операцій ТОВ Агропромислова компанія Дніпроагро з ТОВ Агро-Лайн , та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, для встановлення правильності формування податкового кредиту, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладеної між позивачем та зазначеним контрагентом угоди поставки.

Як вбачається зі змісту даного договору, він вчинений в письмовій формі, підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлюють для сторін права та обов'язки, що з них випливають. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в їх достовірності, відповідачем суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не надано.

Щодо доводів скаржника про те, що сторонами вказаних договорів не дотримувались їх умови щодо порядку прийняття продукції, то на думку колегії суддів, вказані обставини не мають значення для вирішення вказаної адміністративної справи, оскільки суд не розглядає господарський спір між сторонами щодо порушення зобов'язань, що випливають з вказаного договору, а досліджує лише факт товарності операції по вказаному договору для правильності визначення об'єкту оподаткування.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності надавались необхідні первинні документи, а саме: копії угод постачання та оренди, додатки та специфікації до них, акти приймання об'єкту нерухомості, акти приймання виконаних робіт, видаткові накладні, довіреності на отримання товару в якості доказів на підтвердження фактичного постачання товару; податкові накладні, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, платіжні доручення, копії оборотно-сальдових відомостей та виписки по рахунку, що доводять факт повної сплати за придбані товари та послуги, підтверджують рух коштів на рахунках платника податків внаслідок здійснюваної господарської діяльності тощо.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання зобов'язання за договором у повному обсязі підтверджено документально.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Так, наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а отже безпідставним є і посилання контролюючого органу на складення товарно-транспортних накладних з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.

З приводу доводів контролюючого органу, що пункт навантаження товарно-матеріальних цінностей, вказаний у товарно-транспортних накладних, не співпадає з адресою контрагента позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не містить обмежень щодо того, з яких саме пунктів може відвантажуватися товар, у тому числі не вимагає, щоб навантаження здійснювалося за юридичною адресою постачальника.

Господарські операції позивача щодо придбання та реалізації товару підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, які в сукупності повністю відповідають поняттю первинні документи , що визначені у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , а отже є підставою для формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про вмотивованість та правомірність оскаржуваного судового рішення першої інстанції яким задоволено адміністративний позов ТОВ Агропромислова компанія Дніпроагро . Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повному обсягу встановлено обставини по справі та надано їм ґрунтовну юридичну оцінку, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин. В межах доводів апеляційної скарги, підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 р. у справі № 804/8365/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 р. у справі № 804/8365/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко