Ухвала

від 27.09.2017 по справі 814/2154/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2154/16

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3 при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора Миколаївської області до Миколаївської обласної ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група , товариство з обмеженою відповідальністю Південний кар'єр , про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду з позовом до Миколаївської обласної ради з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської області ради від 10.06.2016 року Про надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр для родовища пісків Вознесенське-1 .

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що спірне рішення в порушення вимог законодавства приймалось без наявності належним чином затвердженого та погодженого проекту розробки родовищ корисних копалин, без наявності належним чином прийнятого рішення землекористувача земельної ділянки, на якій розміщено родовище пісків, про надання згоди ТОВ Південний кар'єр на розміщення кар'єру на цій земельній ділянці, а також без попереднього розгляду питання про надання ТОВ Південний кар'єр гірничого відводу на засіданні постійної комісії Миколаївської обласної ради.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, перший заступник прокурора Миколаївської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Південний кар'єр зареєстровано в якості юридичної особи 03.04.2008 року; основним видом діяльності цього товариства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глин і каоліну та інше.

20.08.2015 року ТОВ Південний кар'єр отримав в Державній службі геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами №6079 на видобування піску, придатного в якості піску-компонента в'яжучого для виробництва щільного силікатного бетону, для дорожнього будівництва та благоустрою, рекультивації та планування в межах родовища Вознесенське-1 площею 60,1 га, розташоване в 2,00 км на північний захід від м.Вознесенськ (т.1 а.с.176).

Також 20.08.2015 року ТОВ Південний кар'єр уклало з Державною службою геології та надр України угоду №6079 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, відповідно до якої Держгеонадра надали позивачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, яка розташована 2,0 км на північний захід від м. Вознесенську і за 1,5 км на схід від с.Бузьке, Вознесенського району, Миколаївська область (а.с.177).

20.11.2015 року ТОВ Південний кар'єр подало документи до Миколаївської обласної ради для отримання гірничого відводу для видобування корисних копалин з родовища пісків Вознесенське-1 в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Родовище Вознесенське-1 знаходиться на земельній ділянці державної власності, яка на підставі договору оренди від 26.04.2011 року була передана у користування (оренду) ТОВ Технологічна група строком на 40 років загальною площею 279,67 га з кадастровим номером 4822080800:07:000:0014 в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

10.06.2016 року Миколаївською обласною радою на п'ятий сесії сьомого скликання прийнято рішення №18 Про надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр для розробки родовища пісків Вознесенське-1 , відповідно до якого позивачу надано гірничий відвід загальною площею 60,1 га для розробки родовища пісків Вознесенське-1 - корисних копалин місцевого значення у межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (т.1 а.с.16).

09.12.2016 року Державна служба геології та надр України листом №22907/13/10-16 узгодила ТОВ Південний кар'єр проект розробки та гірничо-технічної рекультивації Вознесенського-1 родовища пісків у Вознесенському районі Миколаївської області (т.1 а.с.106).

18.01.2017 року Управління Держпраці у Миколаївській області узгодило проект розробки та гірничо-технічної рекультивації Вознесенського-1 родовища пісків у Вознесенському районі Миколаївської області (т.1 а.с.107).

27.04.2017 року Миколаївської обласною радою прийнято рішення №3 Про скасування рішення обласної ради сьомого скликання від 10.06.2016 року №18 , яким скасовано рішення обласної ради від 10.06.2016 року №18 Про надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр для розробки родовища пісків Вознесенське-1 (т.2 а.с.201).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції в своєму рішенні надав оцінку усім доводам прокурора, якими обґрунтовувались позовні вимоги, та дійшов висновку про їх відхилення як безпідставних.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою позовних вимог прокурора з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.9-1 Кодексу України про надра (надалі - Кодекс) до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року, до корисних копалин місцевого значення відноситься у тому числі і пісок (сировина піщано-гравійна).

Відповідно до ст.17 Кодексу гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються обласними радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №59 від27.05.1995 року (надалі - Положення) гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до п.13 Положення гірничий відвід на розробку родовища корисних копалин або його частини надається за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин (надалі - ДКЗ).

Пунктом 23 Положення передбачено, що для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає заявку місцевому органу державного гірничого нагляду або Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській чи Севастопольській міській Раді народних депутатів.

Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до додатка №2.

Відповідно до ч.2 ст.51 Кодексу правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Погоджуючись з доводами прокурора щодо необхідності погодження проекту розробки та гірничо-технічної рекультивації Вознесенського-1 родовища пісків Державною службою геології та надр України, а також органами Держпраці України, суд першої інстанції в той же час вірно зазначив, що стаття 51 Кодексу передбачає саме погодження проекту цими органами, а не затвердження.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що ст.51 Кодексу не містить вимог щодо того, що зазначені погодження повинні бути отриманні підприємством саме перед отриманням гірничого відводу, і з цього приводу відсутній будь-який підзаконний нормативно-правовий акт, який би розкривав механізм отримання зазначених погоджень, як у Державної служби геології та надр України, так і у Держпраці України. Наказ голови Держгеонадра України №96 від 22.02.2013 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження правил технічної експлуатації, проектів і планів розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини також не висуває вимог щодо того, на якому етапі повинно бути отримано погодження Держгеонадра України.

Відповідно до п.п.4, 13 Положення обов'язковими умовами видачі гірничого відводу є: 1) заявка підприємства; 2) спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр; 3) затверджений в установленому порядку проект розробки родовища корисних копалин; 4) експертиза і оцінка Державної комісії по запасах корисних копалин запасів корисних копалин родовища та компонентів.

Будь-яких інших документів для отримання гірничого відводу для розробки корисних копалин місцевого значення, Положення не вимагає.

Окрім цього, відповідно до додатку №2 до Положення про порядок надання гірничих відводів, затверджені Вимоги до проекту гірничого відводу, які визначають складові частини проекту (пояснювальна записка, графічні, топографічні матеріали, додатки до нього). В зазначених Вимогах відсутні погодження проекту, як його складові частини.

Відповідно до п.6 додатку 2 Положення, з урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються:

- копія спеціального дозволу на користування ділянкою надр (т.1 а.с.176);

- копія протоколу про затвердження проекту розробки родовища (т.1 а.с.185, 189);

- витяг з протоколу засідання ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин, їх кількості по об'єктах (т.1 а.с.193);

- висновок науково-дослідної організації стосовно технічної неможливості знешкодження та утилізації шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод, а також сумісності шкідливих речовин, відходів виробництва або стічних вод з породами, що їх містять, та пластовими водами горизонтів, де планується їх поховання або скидання; стосовно придатності відпрацьованих гірничих виробок для використання в цілях, передбачених проектом;

- документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу (т.1 а.с.21).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що найбільш логічною послідовністю дій було б погодження проекту розробки родовища в порядку ст.51 Кодексу з відповідними органами, а лише після цього його затвердження та отримання гірничого відводу, проте така логічна послідовність дій відсутня як нормативна вимога.

Саме тому відсутність такої нормативної вимоги не стала підставою для відмови Держгеонадрами України та Держпраці України у наданні ТОВ Південний кар'єр погоджень проекту розробки родовища вже після його затвердження та отримання гірничного відводу.

Зокрема, Державна служба геології та надр України листом від 09.12.2016 року. №22907/13/10-16 погодила ТОВ Південний кар'єр робочий проект розробки та гірничо-технічної рекультивації Вознесенського-1 родовища пісків у Вознесенському районі Миколаївської області (т.1 а.с.106), а 18.01.2017 року зазначений проект погодила також і Державна служба України з питань праці (т.1 а.с.107). Жодних зауважень від цих державних органів стосовно такої хронології погодження вказаного робочого проекту та отримання гірничного відводу до ТОВ Південний кар'єр не висувалось.

З огляду на існуюче правове регулювання механізму набуття права видобування корисних копалин місцевого значення, колегія суддів вважає, що надання Держгеонадрами України та Держпраці України погодження робочого проекту ТОВ Південний кар'єр з розробки та гірничо-технічної рекультивації родовища пісків Вознесенське-1 після отримання цим товариством гірничного відводу не може бути достатньою та безумовною підставою для визнання судом протиправним та скасування спірного рішення Миколаївської обласної ради.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прийняття Миколаївською обласною радою рішення про надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр для розробки родовища пісків Вознесенське-1 не є останнім етапом в процедурі набуття права видобування корисних копалин на цьому родовищі.

Так, відповідно до ст.18 Кодексу надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Згідно ст.19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до п.11 Положення земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

Тобто, питання виділення земельної ділянки вирішуються вже після отримання підприємством гірничого відводу.

Відповідно до п.6 додатку №2 до Положення про порядок надання гірничих відводів, до проекту гірничого відводу додається документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу.

ТОВ Південний кар'єр до своєї заявки долучило відповідні погодження від землекористувача - листи ТОВ Технологічна група від 10.10.2013 року та від 01.09.2015 року, про те, що зазначене товариство не заперечує про використання земельній ділянки площею 65 га, кадастровий номер 4822080800:07:000:0014, на якій розміщено родовище піску Вознесенське-1 площею 60,1 га, в межах Бузької сільської ради, для оформлення ТОВ Південний кар'єр гірничого відводу (т.1 а.с.21).

Щодо посилань позивача на заперечення одного з засновників цього землекористувача - ТОВ ВКФ Техком , які викладені в його листі в адрес голови Миколаївської обласної ради від 14.07.2016 року №5 (т.1 а.с.22) стосовно надання згоди на використання зазначеної земельної ділянки для видобутку корисних копалень, то, як вірно зазначив суд першої інстанції, ТОВ ВКФ Техком свої листом від 30.01.2017 року зняло свої претензії щодо правомірності надання ТОВ Технологічна група згоди на використання ТОВ Південний кар'єр вищевказаної земельної ділянки (т.2 а.с.202).

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що оскаржуване рішення Миколаївської обласної ради прийнято на підставі згоди землекористувача, яка не була підписана уповноваженою особою, про що свідчить лист ТОВ ВКФ Техком №5 від 14.07.2016 року в адрес голови Миколаївської обласної ради (т.1 а.с.22), що на думку прокурора свідчить про порушення вимог Порядку в частині відсутності належного (законного) погодження землекористувача.

Колегія суддів такі доводи апелянта відхиляє, оскільки на момент прийняття спірного рішення 10.06.2016 року в розпорядженні Миколаївської обласної ради не було вищевказаних заперечень ТОВ ВКФ Техком , які б свідчили про відсутність у директора ТОВ Технологічна група повноважень надавати відповідні погодження, і у відповідача не було обов'язку перевіряти наявність або відсутність у директора ТОВ Технологічна група обмежень на надання такого погодження.

Слід погодитися з доводами суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ Технологічна група та ТОВ ВКФ Техком внаслідок прийняття спірного рішення за захистом своїх прав та інтересів до суду не звертались, і будь-якої зацікавленості у розгляді цієї справи не проявили, що вказує на відсутність порушення їх прав внаслідок прийняття спірного рішення, і за якими зберігається можливість захистити свої права, навіть після надання ТОВ Південний кар'єр гірничого відводу.

Відхиляючи доводи прокурора про прийняття спірного рішення з порушенням Регламенту Миколаївської обласної ради без попереднього розгляду питання про надання гірничого відводу на засіданні постійної комісії, суд першої інстанції зазначив, що, по-перше, такі доводи не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі документами та поясненнями свідків, а по-друге - законодавство не обмежує право відповідача приймати рішення, віднесенні до його компетенції, без висновків постійної комісії, а тому порушення відповідачем власного регламенту, навіть у разі доведеності цього факту, не може бути достатньою підставою для визнання незаконним ухваленого акту.

Такі висновки суду першої інстанції на думку колегії суддів є правильними та ґрунтуються на наступному.

Відповідно до ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

До матеріалів справи долучено Протокол засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів №3 від 03.03.2016 року (т.2 а.с.136), за змістом якого перед початком засідання депутат обласної ради ОСОБА_5 запропонував внести до порядку денного засідання постійної комісії обласної ради питання щодо надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр для розробки родовища піску Вознесенське-1 . За включення цього питання до порядку денного рішення прийнято одноголосно. У протоколі питання №42 Про надання гірничого відводу ТОВ «Південний кар'єр для розробки родовища піску Вознесенське-1 було проголосовано з підсумком - одноголосно.

В матеріалах справи міститься відповідь голови постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів ОСОБА_6 від 04.11.2016 року №2272-18-05-16 (т.1 а.с.81) на адвокатський запит представника третьої особи, з якої слідує, що матеріали ТОВ Південний кар'єр про надання гірничого відводу надійшли до постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів 02.02.2016 року; на час вивчення та розгляду заяви ТОВ Південний кар'єр про надання гірничого відводу були наявні усі документи, передбачені Положенням про порядок надання гірничих відводів; за результатами розгляду 03.03.2016 року постійною комісію був прийнятий позитивний висновок (т.1 а.с.82).

Крім того, факт розгляду питання надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр на засіданні постійної комісії обласної ради підтвердив у своєму листі від 02.11.2016 року №2271-18-05-15 також і голова Миколаївської обласної ради (т.1 а.с.79).

З метою перевірки наведених прокурором заперечень факту розгляду вказаного питання на засіданні постійної комісії обласної ради, судом першої інстанції були викликані в суд в якості свідків всі члени зазначеної вище постійної комісії обласної ради, з яких з'явились та були допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Ці свідки пояснили, що дійсно 03.03.2016 року відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів, на якому вони були присутні; питання надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр розглядалось на постійній комісії та було ухвалено рішення підтримати проект рішення та внести питання на розгляд сесії.

З приводу посилання апелянта на отримання під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420161500000132 інших пояснень від свідків, які не підтверджують розгляд вказаного питання на засіданні постійної комісії, колегія суддів зазначає, що такі пояснення підлягають обов'язковій перевірці судом виключно під час розгляду зазначеного кримінального провадження, і лише вирок суду у цьому кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.72 КАС України може бути доказом при розгляді адміністративної справи в питаннях, чи мало місце те чи інше діяння та чи було воно вчинене тією чи іншою особою.

Однак вироку суду у кримінальному провадженні №420161500000132 позивачем не надано.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.161, 163 КАС України не прийняв до уваги надані прокурором докази, тобто пояснення свідків у кримінальному провадженні №420161500000132, та не вжив заходів, направлених на усунення виявлених протиріч, колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на наступне. По - перше - суд першої інстанції навів мотиви, з яких він не враховує пояснення свідків у вищевказаному кримінальному проваджені з посиланням на ч.4 ст.72 КАС України. По-друге - крім посилань на інші пояснення свідків у кримінальному провадженні №420161500000132, прокурор не надав суду жодного доказу, який би підтвердив сам факт надання таких пояснень у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, копії протоколів допитів, а також відповідне рішенням слідчого, в провадженні якого перебуває ця кримінальна справа, про можливість використання пояснень свідків та копій їх протоколів допитів поза межами вказаного кримінального провадження.

Слід зазначити, що відповідно до ст.222 Кримінально-процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже, посилаючись на певні відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні №420161500000132, прокурор повинен підтвердити законність використання таких відомостей поза межами кримінального провадження відповідним рішенням слідчого, і лише при наявності такого рішення суд під час розгляду даної адміністративної справи може вирішувати питання про належність та допустимість цих відомостей як доказів.

Однак у даній справі прокурором не надано підтверджень правомірності використання відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №420161500000132.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вчинив достатній обсяг заходів, направлених на перевірки факту розгляду питання про надання гірничого відводу ТОВ Південний кар'єр на засіданні постійної комісії обласної ради, та дійшов цілком обґрунтованого висновку про підтвердження цього факту.

Окрім цього, колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що законодавство не обмежує відповідача в праві приймати рішення, віднесенні до його компетенції, без висновків постійної комісії.

Так, відповідно до ст.43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні обласна рада вирішує питання, віднесенні до її компетенції на пленарних засіданнях.

Статтею 59 цього Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вірно зазначив суд, постійні комісії є органами попереднього розгляду і підготовки питань, які полегшують організацію роботи обласної ради, і лише порушення обласною радою власного регламенту у вигляді прийняття рішення без попередніх висновків постійної комісії, не може бути достатньою підставою для визнання незаконним ухваленого обласною радою колегіального рішення.

По даній справі всі аргументи позивача стосуються процедурних порушень, які, на думку позивача, мали місце під час підготовки та прийняття відповідачем спірного рішення.

Жодних аргументів стосовно того, що ухвалене відповідачем рішення не входило в його повноваження, чи існувала якась легітимна заборона на розпорядження цим родовищем корисних копалин, чи особа, яка набула прав на підставі спірного рішення, не може бути носієм цих прав, позивачем не надано.

Також слід погодитися з правильністю посилання у рішенні суду першої інстанції на правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року Рисовський проти України стосовно дотримання суб'єктами владних повноважень у своїй діяльності принципів юридичної визначеності та належного урядування зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи, а потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2017 року.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3