Рішення

від 20.09.2017 по справі 905/1514/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2017 Справа № 905/1514/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 411 584 грн. 30 коп., з яких: 367 131 грн. 74 коп. - основна заборгованість, 44 452 грн. 56 коп. - пеня, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.09.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольська міська рада, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 411 584 грн. 30 коп., з яких: 367 131 грн. 74 коп. - основна заборгованість, 44 452 грн. 56 коп. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди земельної ділянки від 19.09.2007р., у зв'язку з чим виникла стягувана заборгованість.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.13, 15, 24 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 129.4, 270, 288 Податкового кодексу України та ст. ст. 258, 525, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 06.07.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 14.08.2017р. Ухвалою суду від 14.08.2017р. було відкладено розгляд справи на 28.08.2017р.

Ухвалою суду від 28.08.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 20.09.2017р. та відкладено розгляд справи на 20.09.2017р.

13.09.2017р. на електронну адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі № 23.5-53839-23.5.2. від 13.09.2017р., в яких зазначено, що заборгованість по сплаті за землю зазначена в обґрунтованих розрахунках договірних обов'язків по орендній платі за землю станом на 07.09.2017р. та виникла з березня 2014р., копія яких долучена до вказаних пояснень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 08.08.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2007р. між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець згідно до рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2008, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: по проспекту Карпова, 19 (дев'ятнадцять) в Іллічівському районі міста Маріуполя.

В оренду передається земельна ділянка площею: 0,8627 га (п. 2.1. договору).

Згідно розділу 3 договору договір укладено терміном на 10 (десять) років (до 19.06.2017 року).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для складування та функціонування автомобільного транспорту (організація відкритого майданчику для зберігання будматеріалів, стоянки будівельної техніки та автотранспорту підприємства) (п. 5.1. договору).

Згідно п. 4.3. договору (в редакції додаткового договору від 30.01.2009р. до договору від 19.09.2007р.) орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33215812700053, код 13050200, отримувач - місцевий бюджет Іллічівського району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694.

За період з 01.01.2008р. до дня державної реєстрації додаткового договору орендна плата сплачується без нарахування пені.

Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 4.4. договору).

Відповідно до п.4.5. договору розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Пунктом 4.11. договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більш ніж 120 % річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше.

Згідно п. 13.2. договору цей договір набуває чинності на підставі ст. 18 Закону України «Про оренду землі» після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» .

Даний договір зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного Земельного кадастру» , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №04.07.162.00428. від 25.09.2007р.

Також 19.09.2007р. зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № к-3429.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з березня 2014р. по березень 2017р. за договором оренди земельної ділянки від 19.09.2007р., позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 411 584 грн. 30 коп., з яких: 367 131 грн. 74 коп. - основна заборгованість, 44 452 грн. 56 коп. - пеня.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України «Про оренду землі» та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконуються умови договору оренди земельної ділянки від 19.09.2007 р., а саме, в обумовлені договором строки останнім не перераховується орендна плата, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 367 131 грн. 74 коп. за період з березня 2014р. по березень 2017р.

Разом із тим, Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції від 02.09.2014): під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно д ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 6 означеного закону відносно звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де знаходиться орендована земельна ділянка та проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» № 1365-VIII від 17.05.2016, який набрав чинності 08.06.2016р., внесено зміни до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та викладено в такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону» .

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, серед яких відсутнє м. Маріуполь.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, вбачається правомірним нарахування позивачем заборгованості з орендної плати за період з березня 2014р. по 13.04.2014р. та з 08.06.2016р. по березень 2017р.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, орендна плата за квітень 2014 року становить 7037 грн. 26 коп., а за червень 2016р. - 12 595 грн. 42 коп. Таким чином господарський суд дійшов висновку, що орендна плата за квітень 2014 року повинна була бути сплачена в сумі 7037 грн. 26 коп., що за 13 днів квітня становить 3049,48 грн. (7037,26 /30днів х 13 днів), а орендна плата за червень 2016 року повинна була бути сплачена в сумі 12 595 грн. 42 коп., що за 23 дні червня становить 9656 грн. 49 коп. (12595,42/30днів х 23 днів).

Отже сума заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 135 369 грн. 20 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 135 369 грн. 20 коп. перед позивачем відповідачем не надано.

Щодо стягнення пені у розмірі 44 452 грн. 56 коп. за період з 06.05.2016р. по 05.05.2017р., господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно до положень ст. 549 ЦК України, ст.230 Господарського кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Як вже зазначалося, згідно п. 4.11. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більш ніж 120 % річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати за період з 14.04.2014р. по 07.06.2016р. судом перерахована сума пені, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов договору. Згідно здійсненого судом перерахунку сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1458 грн.93 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 230, 231, ч. 6 ст. 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 13, 21, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 1, 4, 6, 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , ст. 58 Конституції України, ст.ст.1 -3, 4, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 411 584 грн. 30 коп., з яких: 367 131 грн. 74 коп. - основна заборгованість, 44 452 грн. 56 коп. - пеня задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» (87540, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Карпова В.Ф., буд. 19, код ЄДРПОУ 22002979) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 135 369 грн. 20 коп. та пеню в сумі 1458 грн.93 коп., перерахувавши кошти на рахунок 33212815700053, код 18010900, отримувач - ОСОБА_1. УК/Кальміуський (Іллічівський) район, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 33852448.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ-ПЛЮС» (87540, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Карпова В.Ф., буд. 19, код ЄДРПОУ 22002979) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) судовий збір в сумі 2052 грн. 42 коп., перерахувавши кошти на рахунок 31413544700051 код 24060300, отримувач - ОСОБА_1. УК/м. Маріуполь/24060300 ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 20.09.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко