Рішення

від 25.09.2017 по справі 906/629/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" вересня 2017 р. Справа № 906/629/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: ОСОБА_1- дов. № 14/772 від 16.08.2017

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство"

до Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)"

про стягнення 84396,90 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 54321,80 грн. основного боргу, 5432,00 грн. штрафу, 1563,00 грн. 3 % річних, 14558,03 грн. пені та 8522,07 грн. інфляційних.

Ухвалою від 21.07.2017 суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 17.08.2017.

Ухвалою від 17.08..2017 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача: 54321,80 грн. основного боргу, 5432,00 грн. штрафу, 1563,00 грн. - 3 % річних,7997,84 грн. пені та 8522,07 грн. інфляційних.

Даною ухвалою суд продовжив строк вирішення спору по 05.10.17 та відклав розгляд справи на 25.09.2017.

25.09.2017 на адресу суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача та первинні документи в підтвердження поставки товару (а.с.45-55).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44 ).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 між ДП "підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (покупець, відповідач) та ДП "Бердичівське лісове господарство" (продавець, позивач) укладено договір № 4 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію визначену договором.

Згідно п. 1.2 договору, асортимент та ціна продукції, за якою продавець зобов'язується її передати покупцю в межах даного договору, зазначаються у видаткових документах, які після їх заповнення стають невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість продукції, яку продавець зобов'язується передати покупцеві згідно даного Договору становить 200 м.куб.

За умовами п. 3.1 договору, для отримання продукції покупець зобов'язується провести попередню оплату протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

За даними позивача, згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТГ № 630002 від 13.05.2016 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 11186,08 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 252616 від 27.07.2016 поставлено товар на суму 9224,83грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 220836 від 11.07.2016 поставлено товар на суму 2815,30грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 220869 від 27.07.2016 поставлено товар на суму 1287,99 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 252108 від 24.02.2016 поставлено товар на суму 8092,02 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 252063 від 16.02.2016 поставлено товар на суму 8094,90 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 220810 від 24.06.2016 поставлено товар на суму 2563,14 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 220809 від 24.06.2016 поставлено товар на суму 2602,34 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 220612 від 23.03.2016 поставлено товар на суму 9915,38грн.

Таким чином позивачем відповідачу відпущено товар на загальну суму 55781,58 грн. (а.с. 47-55).

Позивач вказав, що оплата товару відповідачем здійснена частково на загальну суму 1459,78 грн.

Таким чином у відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань з оплати товару рахується заборгованість в сумі 54321,80 грн.

16.05.2017 позивач за № 14/465 надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлену лісопродукцію в розмірі 54321,80 грн. (а.с. 10).

У відповідь на вищезазаначену претензію, відповідач своїм листом від 06.06.2017 № 4-2115 повідомив позивача, що не може розрахуватись за отриману лісопродукцію в зв'язку з відсутністю коштів. Повідомив, що в разі надходження коштів на рахунок підприємства заборгованість буде погашено (а.с 11).

Приписами п. 5.1 договору визначено, що у разі порушення строків (прострочення) оплати отриманої продукції, передбачених у п.3.1. даного Договору покупець сплачує продавцеві пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення зобов'язання, від вартості продукції, з якої допущено прострочення понад тридцять днів покупець додатково сплачує "продавцеві штраф у розмірі 10% вартості продукції, з якої допущено прострочення.

На підставі вищевказаного пункту договору за несвоєчасну оплату продукції позивачем нараховано відповідачу 7997,84 грн. пені та 5432,18 грн. штрафу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1563,00 грн. 3 % річних та 8522,07 грн. інфляційних.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.

Відповідач у своїх письмових поясненнях від 14.08.2017 визнав заборгованість перед позивачем в сумі 54321,80 грн. та заперечив проти нарахування штрафних санкцій (а.с. 25).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 04.01.2016.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України, частиною 1 якої визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

Як встановлено судом, за умовами п. 3.1 договору, поставка товару мала здійснюватись на умовах передплати, здійсненої протягом 3-ох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем виставлялись рахунки на попередню оплату товару та не містять доказів здійснення відповідачем такої оплати.

Однак, незважаючи на те, що відповідачем не здійснено попередньої оплати, позивач поставив відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи, на загальну суму 55781,58 грн.

Оскільки умовами договору не передбачено строків проведення розрахунків за товар, поставлений без проведення попередньої оплати, то в даному випадку щодо строків проведення розрахунків слід керуватись нормами ст. 692 ЦК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою, яка регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб'єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як наголошувалось вище факт поставки товару на склад покупця має місце, отже виходячи з норм ст. 692 ЦК України відповідач повинен провести оплату отриманого товару на наступний день після його отримання, тобто відповідач мав провести розрахунки за товар у наступні строки:

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТГ № 630002 від 13.05.2016 на суму 11186,08 грн. - 14.05.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 252616 від 27.07.2016 на суму 9224,83грн. - 28.07.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 220836 від 11.07.2016 на суму 2815,30грн.- 12.07.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 220869 від 27.07.2016 на суму 1287,99 грн. - 28.07.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 252108 від 24.02.2016 на суму 8092,02 грн. - 25.02.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 252063 від 16.02.2016 на суму 8094,90 грн. - 17.02.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 220810 від 24.06.2016 на суму 2563,14 грн. - 25.06.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 220809 від 24.06.2016 на суму 2602,34 грн. - 25.06.2016;

- за товарно-транспортною накладною серії ЖТА № 220612 від 23.03.2016 на суму 9915,38грн. - 24.03.2016.

За даними позивача, відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару на суму 1459,78 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді, в результаті неналежного виконання покупцем свого обов'язку, має місце заборгованість перед продавцем в сумі 54321,80 грн., що зокрема підтверджується довідкою позивача та не заперечується відповідачем.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем у вказаній сумі матеріали справи не містять.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 54321,80 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7997,84 грн. пені, 5432,18 грн. 10% штрафу, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов договору сторонами у 5.1 визначено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені та 10 % штрафу.

При цьому умовою сплати відповідачем на користь позивача пені та 10% штрафу, є порушення строків ( прострочення) оплати отриманої продукції, передбачених у п.3.1. Пунктом 3.1 сторонами передбачеено, що поставка продукції мала здійснюватись за умовах попередньої оплати.

Однак, як вже встановлено судом, незважаючи на те, що відповідач не здійснював попередньої оплати позивач здійснив поставку товару.

Таким чином, сторони відійшли від умов договору щодо поставки товару на умовах попередньої оплати, і тим самим набули сили зобов'язання відповідача щодо проведення розрахунків наступного дня після отримання товару, на підставі ст. 692 ЦК України.

Разом з цим, сторони договору взагалі не визначили відповідальність відповідача за несвоєчасно проведені розрахунки за товар, поставлений у такий спосіб.

За таких обставин, позивачем неправомірно заявлено до стягнення з відповідача 7997,84 грн. пені та 5432,18 грн. штрафу на підставі п. 5.1 договору, оскільки така відповідальність для покупця передбачалась лише за неналежне виконання зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати за товар на підставі виставленого продавцем рахунку.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7997,84 грн. пені та 5432,18 грн. штрафу як таких, що заявлені без належної правової підстави.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 1563,00 грн. 3 % річних та 8522,07 грн. інфляційних, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 16), 3% річних останнім нараховано за період з 01.08.2016 по 17.07.2017 на суму простроченої заборгованості 54321,80 грн., які становлять 1563,00 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період, суд встановив, що розрахунок є арифметично вірним, вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З розрахунку інфляційних (а.с. 15) вбачається, що їх позивач нараховує за період з серпня 2016 року по червень 2017 року на суму простроченої заборгованості 54321,00грн., які становлять 8522,07грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних, судом встановлено, що розрахунок здійснено арифметично вірно, вимогу заявлено у відповідності до норм чинного законодавства, тому вимога про стягнення з відповідача 8522,07 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на загальну суму 64406,87 грн., з яких: 54321,80 грн. основний борг, 8522,07 грн. інфляційні, 1563,00грн. 3 % річних.

В частині стягнення 7997,84 грн. пені та 5432,18 грн. штрафу суд відмовляє.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (13333, Житомирська область, Бердичівський р-н, с. Райки, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 08680000)

на користь Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" (13327, с. Хмелище, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00991806)

- 54321,80 грн. основного боргу;

- 8522,07 грн. втрат від інфляції;

- 1563,00 грн. - 3% річних;

- 1221,03 грн. судового збору

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.09.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (м.Бердичів, вул. М.Грушевського,9) (рек. з повід)

3- відповідачу (рек. з повід.)