ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017р.                                                              Справа № 914/1372/17

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ Кава», м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Галицька районна адміністрація м. Львова, м. Львів

про стягнення 15 978, 37 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін присутнім у судових засіданнях роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ Кава» за участю третьої особи на стороні позивача: Галицька районна адміністрація м. Львова про стягнення 15 978, 37 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 24.07.2017 року.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2017 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи, та поясненнях наданих в судовому засіданні. Свої позовні вимоги обґрунтував не виконанням відповідачем договірних зобов’язань зокрема в частині використання більшої площі ніж фактично надано, відповідно до чого проведено донарахування орендної плати за фактично використану площу, що стало підставою звернення з даним позовом. Проти застосування строку позовної давності заперечує.

Відповідач в судовому засіданні 25.09.2017 року явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи. Однак, проти позову заперечує та зазначає, що позивачем порушено строки звернення до суду за стягненням даної неустойки і просить застосувати строк позовної давності (вх. 31681/17 від 19.09.2017 р.).

Представник третьої особи в судове засідання 25.09.2017 р. не з’явився. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 25.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.05.2012 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСМ Кава» (надалі Орендар) було укладено договір № О-26(Д№267)-12(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об’єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Відповідно до п. 2.1.1 предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремим конструктивним елементом благоустрою комунальної власності площею 21,0 кв.м. (тротуар, газон,тощо) за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 (фактично у Проїзді ОСОБА_2).

Пунктом 2.2.2 Договору визначено обов’язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об’єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Згідно п. 3.2 договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування об’єктом площею 21,0 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 300,06 грн. у т.ч. ПДВ 50,01 грн.

Відповідно до розділу 7 Договору термін дії договору встановлено з 01.04.2012 р. до 31.10.2014 р. (3 сезони).

Згідно погодженого проекту майданчика за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, замовник ТзОВ «АСМ Кава», передбачено встановлення відкритого літнього майданчика площею 21,0 квм на існуючому мощенні тротуарною плиткою, тобто без влаштування настилів/подіумів, із огорожею із збірно-розбірних дерев’яних конструкцій.

Відповідно до актів обстеження відкритого літнього майданчика проведено обстеження 27.06.2014 р., 24.07.2014 р., 30.10.2014 р. та 06.11.2014 р., якими встановлено невідповідність відкритого літнього майданчик ТзОВ «АСМ Кава» на вул. Січових Стрільців, 3, паспорту, а фактично становить 32,1 кв.м.

Як стверджує позивач, Галицькою районною адміністрацією м. Львова на адресу ТзОВ «АСМ Кава» скеровувались листи з актами про проведення обстеження, якими встановлено невиконання вимоги привести зазначений майданчик до погодженого проекту. Однак, даної вимоги ним не виконано.

На підставі скерованих адміністрацією актів обстежень відкритого літнього майданчика розміщеного ТзОВ «АСМ Кава» за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради були здійсненні донарахування, а саме на підставі: акту № 173 від 26.12.2014 р. за період з 24.07.2014р. до 30.10.2014 р. у розмірі 9 514,22 грн., за період з 27.06.2014 р. до 24.07.2014 р. в сумі 2731,28грн.; акту № 182 від 30.12.2014 р. за період з 19.05.2014 р. до 27.06.2014 р. в сумі 3970,73 грн., за період з 30.10.2014 р. до 31.10.2014 р. в сумі 194,17 грн. Всього донарахувань було проведено в грудні 2017 року на загальну суму 16410,40 грн.

Як вбачається з наданої довідки позивача про заборгованість № 4-2302-353 від 21.03.2017р. заборгованість ТзОВ «АСМ Кава» відповідно до здійснених позивачем донарахувань, складає 15 978,37 грн., що стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вже зазначалося раніше, 11.05.2012 року укладено договір № О-26(Д№267)-12(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об’єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення, згідно умов якого відповідач отримав права на тимчасове користування площу 21,0 кв.м. (тротуар, газон,тощо) за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 та зобов’язувався сплачувати позивачу плату за користування даним об’єктом щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Даний договір укладено на строк з 01.04.2012 р. до 31.10.2014 р. (3 сезони).

Як стверджує позивач, відповідачем не належно виконувались умови договору в частині належного використання наданого йому майданчика відповідно до призначення та площі, що стало причиною донарахування орендної плати на підставі: акту № 173 від 26.12.2014 р. за період з 24.07.2014р. до 30.10.2014 р. у розмірі 9 514,22 грн., за період з 27.06.2014 р. до 24.07.2014 р. в сумі 2731,28грн.; акту № 182 від 30.12.2014 р. за період з 19.05.2014 р. до 27.06.2014 р. в сумі 3970,73 грн., за період з 30.10.2014 р. до 31.10.2014 р. в сумі 194,17 грн., всього на загальну суму 16410,40 грн. та просить стягнути з відповідача 15 978,37 грн.

В обґрунтування суми заборгованості позивачем долучено до позовної заяви Довідку №4-2302-353 від 21.03.2017 р.

В ході аналізу долученої позивачем в обґрунтування розміру позовних вимог Довідки судом було встановлено, що на протязі 2012 - 2014 років відповідачем належно сплачувалась орендна плата, а в грудні 2014 року позивачем нарахована сума 16410,40 грн. що ніяк не відповідає встановленому у п. 3.2 Договору розміру орендної плати і нарахована вже після закінчення терміну дії договору (який діяв до 31.10.2014 року)

Як стверджує позивач, що зазначені в Довідці суми є донарахуваннями, здійсненими на підставі актів обстеження літнього майданчика, якими зафіксовано, що відкритий літній майданчик не відповідає погодженому проекту а саме фактично використовувана площа перевищувала погоджену при укладенні договору площу користування, що відповідно до п.4.2 Договору є підставою для збільшення ставки орендної плати у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення.

В обґрунтування своїх доводів позивачем долучено до справи копії актів проведення обстежень (а.с. 15-18) та копії актів комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова (а.с. 20-26).

Як вбачається із ОСОБА_3 обстеження літнього майданчика від 27.06.2014 р., 24.07.2014 р., 30.10.2014 р. та 06.11.2014 р. (а.с. 15-18) складеними в односторонньому порядку працівниками Галицької районної адміністрації без участі представника Орендаря, ними зафіксовано невідповідність погодженому проекту літнього майданчика. ОСОБА_3 встановлено, що «вимогу привести зазначений літній майданчик у відповідність до погодженого проекту суб’єктом підприємницької діяльності не виконано».

В ході розгляду справи по суті судом з’ясовувалось у позивача чи направлялись зазначені акти обстеження з вимогами усунути порушення відповідачу з метою усунення зафіксованих в них порушень та суд просив надати докази направлення. Доказів направлення такої вимоги відповідачу з актами проведених обстежень позивач суду не надав.

Також згідно Акту № 173 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 26.12.2014 року відповідачу здійснено донарахування орендної плати за період з 24.07.2014р. до 30.10.2014 р. у розмірі 9 514,22 грн., за період з 27.06.2014 р. до 24.07.2014 р. в сумі 2731,28грн., які позивачем включені в орендні платежі за грудень 2014 року. Як вбачається із зазначеного Акту (а.с.20-23), підставою здійснених донарахувань стало скерування Галицькою районною адміністрацією відповідачу листом від 14.11.2014 року №4-31-1864 ( після закінчення терміну дії договору) акту обстеження відкритого літнього майданчика від 30.10.2014 року (а.с. 17), яким встановлено невідповідність його погодженому проекту. Доказів надіслання відповідачу ОСОБА_4 №173 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 26.12.2014 року про донарахування орендної плати за зазначений вище період позивач суду не надав, як і не надав доказів повідомлення відповідача про здійснені донарахування і не визначив порядок його сплати.

В обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми позовних вимог позивачем долучено до справи ще один Акт № 182 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 30.12.2014 року відповідачу здійснено донарахування орендної плати за період з 19.05.2014 р. до 27.06.2014 р. в сумі 3970,73 грн., за період з 30.10.2014 р. до 31.10.2014 р. в сумі 194,17 грн., які позивачем включені в орендні платежі за грудень 2014 року. Як вбачається із зазначеного Акту (а.с. 24-26), підставою здійснених донарахувань стало скерування Галицькою районною адміністрацією відповідачу листом від 08.12.2014 року №4-31-2010 ( після закінчення терміну дії договору) акту обстеження відкритого літнього майданчика від 06.11.2014 року (а.с.18), яким встановлено невідповідність його погодженому проекту. Доказів надіслання відповідачу ОСОБА_4 №182 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 30.12.2014 року про донарахування орендної плати за зазначений вище період позивач суду не надав, як і не надав доказів повідомлення відповідача про здійснені донарахування і не визначив порядок його сплати.

Подані позивачем докази в обґрунтування нарахованої суми донарахування в розмірі 15978,37 грн. орендних платежів за період з 01.04.2012 року до 01.12.2014 року, що, як стверджує позивач, складає 10 кратний розмір орендної ставки на підставі п.4.2 Договору, є неналежними доказами правомірності здійснення позивачем зазначених донарахувань з огляду на наступне:

Як вбачається із долученої до позовної заяви довідки, в період з 01.04.2012 року до 01.12.2014 року (згідно п.3.4 Договору) позивачу здійснювалось нарахування орендних платежів в розмірі визначеної договором орендної ставки – 300,06 грн. щомісяця, які коригувались на індекс інфляції і які сплачені відповідачем, що підтверджується довідкою та не заперечується позивачем (а.с. 13).

Як вбачається з тексту позовної заяви та доданої до позовної заяви Довідки, здійснені позивачем донарахування орендної плати в період з 01.04.2012 року до 01.12.2014 року є необґрунтованими, оскільки:

по перше – перевищують десятикратний розмір орендної ставки з врахуванням вже нарахованих та сплачених у спірному періоді платежів і нараховані додатково ще раз в десятикратному розмірі;

по друге – про здійснення такого донарахування заднім числом відповідач не був повідомлений жодним чином, доказів направлення відповідачу актів комісії про здійснені у спірному періоді донарахування позивач суду не надав;

по третє – відповідальність у формі збільшення орендної плати у десять разів при невідповідності встановленого об’єкта погодженому проекту на підставі п.4.2 Договору встановлюється на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення. Долучені позивачем ОСОБА_4 обстежень, якими встановлено невідповідність літнього майданчика погодженому проекту складені в односторонньому порядку без залучення відповідального представника відповідача. Доказів надсилання таких актів відповідачу та вимоги про усунення відхилень позивач суду не надав, як і не надав належних та допустимих доказів невідповідності літнього майданчика погодженому проекту (погоджений проект та дозвіл на розміщення і розмір орендованої площі позивачем до позовної заяви не доданий).

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем умов договору в частині встановлення об’єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту, то слід зазначити наступне:

Відповідно до п. п.4.2.1 -4.2.2 ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009 року №2452 «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об’єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» районні адміністрації здійснюють контроль відповідності фактично встановлених літніх майданчиків погодженим проектам, звертаються до суб’єктів підприємницької діяльності з вимогою щодо усунення порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги – вносять подання управлінню архітектури департаменту містобудування про скасування дозволу.

Положеннями п. 4.2.4 пункту 4.2 зазначеного Порядку встановлено, що всі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються суб’єктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представникам особисто і реєструються у відповідному журналі.

Як вже зазначалося раніше, доказів письмового направлення приписів та повідомлень відповідачу стосовно виявлених невідповідностей літнього майданчика погодженому проекту позивач суду не надав.

Аналогічне вбачається з Акту №173 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 26.12.2014 року, донарахування орендної плати здійснені відповідачу на підставі Акту обстеження літнього майданчика від 30.10.2014 року яким зафіксоване порушення, який листом від 14.11.2014 року №4-31-1864 Галицької районної адміністрації скерований відповідачу для усунення порушень (а.с.22). Хоча доказів надсилання в листопаді 2014 року припису про усунення виявлених порушень позивач суду не надав.

Враховуючи умови ч.7 Договору № О-26 (Д№267)-12(П) від 11.05.2012 року термін дії договору оренди встановлений до 31.10.2014 року, а відтак необґрунтованими є посилання в Акті №182 комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова від 30.12.2014 року, яким відповідачу здійснено донарахування орендної плати на підставі Акту обстеження від 06.11.2014 року (після закінчення терміну дії договору), як зазначено в Акті скерованого листом від 08.12.2014 року №4-31-2010 Галицької районної адміністрації скерований відповідачу для усунення порушень. Ні зазначеного припису – повідомлення, ні доказів направлення акту позивач суду не надав.

Також відповідно до положень п. п. 4.2.9 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об’єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 року №2452, у разі встановлення невідповідності об’єкта погодженому проекту (про що складається відповідний акт з переліком всіх відхилень) дія дозволу на встановлення відкритого літнього майданчика призупиняється на термін до 1 місяця. Протягом цього терміну суб’єкт господарювання зобов’язаний усунути всі відхилення від погодженого проекту. У разі не приведення об’єкт у відповідність до погодженого проекту впродовж терміну призупинення дозволу він анулюється.

Як стверджує позивач, невідповідність літнього майданчика погодженому проекту була виявлена 27.06.2014 року і не усунута відповідачем до 06.11.2014 року, проте жодних доказів призупинення дії дозволу чи його анулювання позивач суду не надав.

Що стосується здійснених донарахувань на підставі п.4.2 Договору яким передбачено збільшення ставки орендної плати у десять разів при невідповідності встановленого об’єкта соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення погодженому проекту, то слід зазначити наступне:

Відповідно до п.3.3 Договору «у разі зміни розрахункових ставок та розмірів орендованої площі, внесення плати Орендарем здійснюється у розмірі нових ставок з дати набрання ними чинності . Орендар зобов’язаний не пізніше 3-х днів з цієї дати підписати з Орендодавцем зміни до цього Договору. Відсутність або не підписання змін Орендарем не звільняє його від внесення плати у розмірі і за ставками згідно з цим пунктом, у тому числі за зміненими, як це встановлено цим абзацом».

Як стверджує позивач, порушення розмірів орендованої площі (збільшення) ним виявлено ще в червні 2014 року (під час дії договору) проте жодних доказів вжиття заходів щодо внесення змін в договір в частині розміру орендних ставок під час його дії позивач суду не надав, натомість здійснив нарахування орендної плати по збільшених ставках після закінчення терміну дії договору оренди тобто в грудні 2014 року. Доказів повідомлення відповідача про здійснення такого нарахування та порядок сплати позивач суду не надав, звернувшись з позовом про стягнення сум донарахування в судовому порядку по спливу майже трьох років.

Суд беручи до уваги матеріали справи всі доводи сторін, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення у зв’язку з їх безпідставністю.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 2.2, постанови № 10 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Однак, суд не приймає до уваги клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позивачу у задоволенні позовних вимог відмолено з підстав не обґрунтованості та фактичної відсутності заявлено до стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

           Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.09.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.

Зареєстровано 01.10.2017
Оприлюднено 01.10.2017
Дата набрання законної сили 25.09.2017

Судовий реєстр по справі 914/1372/17

Проскрольте таблицю вліво →
Судові справи, в яких компанія згадана у тексті
Рішення Суд Форма
Постанова від 06.12.2017 Львівський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 15.11.2017 Львівський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 13.10.2017 Львівський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 25.09.2017 Господарський суд Львівської області Господарське
Ухвала від 05.09.2017 Господарський суд Львівської області Господарське
Ухвала від 24.07.2017 Господарський суд Львівської області Господарське
Ухвала від 06.07.2017 Господарський суд Львівської області Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру