Рішення

від 25.09.2017 по справі 914/1694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017р.                                                   Справа № 914/1694/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард А», м. Дніпро

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Марком», м. Пустомити, Львівська область

про стягнення 111 893 грн. 84 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард А», м. Дніпро звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Марком», м. Пустомити, Львівська область про стягнення 111 893 грн. 84 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.08.2017 р. призначив розгляд справи на 13.09.2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість становить 83 587 грн. 20 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано пеню с сумі 12 975 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 2 507 грн. 61 коп., інфляційні в сумі 12 823 грн. 54 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 111 893 грн. 84 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

10 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард А» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марком» (покупець) було укладено договір поставки №МФ-05/16.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався в обумовлений даним договором строк поставити і передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар у відповідності з умовами даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №РН-0000277 від 11.05.2016, №РН-0000297 від 16.05.2016, №РН-0000318 від 23.05.2016 (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 83 587 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу 14 календарних днів.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 83 587 грн. 20 коп. основного боргу, 12 975 грн. 49 коп. пені, 2 507 грн. 61 коп. 3% річних, 12 823 грн. 54 коп. інфляційних.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.3. договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності з п. 4.3. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у періоді, за який нараховується пеню, від простроченої суми за кожен день прострочки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню с сумі 12 975 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 2 507 грн. 61 коп., інфляційні в сумі 12 823 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 83 587 грн. 20 коп. основного боргу, 12 975 грн. 49 коп. пені, 2 507 грн. 61 коп. 3% річних, 12 823 грн. 54 коп. інфляційних.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0954, видане 14.09.2002 р., договір про надання правової допомоги від 03.07.2017 р., акт про надання послуг від 25.07.2017, платіжне доручення №1546 від 09.08.2017 про здійснення оплати вартості послуг адвоката у розмірі 11 189 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком», м. Пустомити, вул. Шевченка, 181, Львівська область (ідентифікаційний код 31730195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард А», м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 2/52 (ідентифікаційний код 38836530) 83 587 грн. 20 коп. основного боргу, 12 975 грн. 49 коп. пені, 2 507 грн. 61 коп. 3% річних, 12 823 грн. 54 коп. інфляційних, 1 678 грн. 00 коп. судового збору, 11 189 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком», м. Пустомити, вул. Шевченка, 181, Львівська область (ідентифікаційний код 31730195) в користь Державного бюджету України 41 коп. судового збору.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 25.09.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.09.2017 р.

Суддя                     Мазовіта А.Б.