Рішення

від 26.09.2017 по справі 915/860/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 915/860/17

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (76018, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрізер Україна" (54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/1; ідентифікаційний код 38790842)

про: стягнення 52400,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 28 серпня 2017 року звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 21.08.2017 (вх. № 12186/17), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрізер Україна" 52400,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 20617 від 02.06.2017; платіжного доручення № 986 від 08.06.2017 про оплату 26200,00 грн.; квитанції № 0.0.785914162.1 від 15.06.2017 про оплату 26200,00 грн.; рахунку № 235 від 02.06.2017 на оплату 78600,00 грн.; норм статей 525, 526, 693 Цивільного кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки товару на проведену суму передплати.

Відповідач правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, у судове засідання 26.09.2017 не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 04.09.2017 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.0.2017 у справі № 915/860/17 а рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400131169236 (а. с. 15).

Отже, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

26.09.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2017 року між сторонами був укладений договір поставки № 20617, згідно з предметом якого відповідач, як постачальник, зобов'язався передати у власність покупця обладнання та/або запасні частини (надалі - товар) в кількості, асортименті та в строки на підставі замовлення покупця, погодженого постачальником, а позивач, як покупець, зобов'язався прийняти товар та оплатити за нього ціну, передбачену умовами даного договору (п. 1.1).

Перелік, кількість та асортимент товару: фрізер для виробництва морозива FREEZECREAM FC313 (п. 1.2).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до моменту виконання сторонами зобов'язань (п. 2.1).

Розділ 4 регулює порядок розрахунків, в які входить як сума передоплати в розмірі 26200,00 грн., так і подальші платежі.

Так, згідно з умовами п. 4.4 договору після підписання договору поставки та виставлення рахунку покупець протягом 3-х календарних днів вносить передоплату на рахунок постачальника, в розмірі 26200,00 (двадцять шість тисяч двісті) грн. Другий платіж у розмірі 26200, 00 (двадцять шість тисяч двісті) грн. покупець оплачує через 7 (сім) календарних днів після дати першого платежу. Третій платіж в розмірі 26200,00 (двадцять шість тисяч двісті) грн. покупець оплачує через 7 (сім) днів після дати другого платежу.

Загальна сума договору 78600,00 (сімдесят вісім тисяч шістсот) гривень (п. 4.1).

Зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту надходження повної суми, зазначеної в рахунку, на рахунок постачальника (п. 4.5).

Строк поставки товару складає 21 робочий день з дати надходження передоплати на рахунок постачальника (п. 5.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що вказаний договір є діючим на даний час.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору, позивач сплатив відповідачу передоплату в розмірі 26200,00 грн. згідно платіжного доручення № 986 від 02.06.2017.

15.06.2017 позивач, згідно рахунку № 235 від 02.06.2017, здійснив другий платіж у розмірі 26200,00 грн. згідно квитанції № 0.0.785914162.1.

Предметом даного спору виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача 52400,00 грн., які були сплачені відповідачу в рахунок оплати товару за договором поставки; підставою - умови договору поставки та застосування позивачем норм статті 693 Цивільного кодексу України.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

За загальними правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товари одразу після їх отримання з урахуванням умов розрахунків через банк, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до змісту ч. ч. 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З умов пунктів (у сукупності) 2.1, 4.4, 4.5 та 5.1 договору поставки № 20617 від 02.06.2017 вбачається, що розмір загальної, в т.ч. попередньої, оплати покупцем встановлено в сумі 78600,00 грн., яка і була визначена постачальником в рахунку № 235 від 02.06.2017.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач сплатив відповідачу всього 52400,00 грн. (з яких перший платіж 26200,00 грн. - передоплата), відповідач же зі свого боку протягом 21 дня з дати надходження передоплати, поставку товару не здійснив.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами договору поставки № 20617 від 02.06.2017 у позивача виникло грошове зобов'язання - сплатити грошові кошти відповідачу за рахунком № 235 від 02.06.2017, а у відповідача виникло зобов'язання - поставити товар на загальну суму 78600,00 грн.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на боці покупця дві правомочності, одну з яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої з названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання у такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч. 2 ст. 693 ЦК України і є правомірною.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивачем відповідачу не направлялося будь-яких листів з повідомленням про те, що покупець відмовляється від прийняття товару за договором та у зв'язку з цим вимагає від відповідача повернення суми оплати ( в т.ч. попередньої в розмірі 26200,00 грн.).

Враховуючи те, що умовами договору не встановлено строк повернення покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів, то відповідач зобов'язаний виконати таке грошове зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Оскільки така вимога до цього часу позивачем не пред'явлена, строк виконання зобов'язання з повернення відповідачем суми попередньої оплати за договором не настав.

З огляду на встановлені обставини справи, приписи чинного законодавства України, суд вважає, що позивачем (покупцем) на момент пред'явлення позову не доведене порушення відповідачем (продавцем) права покупця на отримання суми попередньої оплати.

Відсутність у відповідача грошових зобов'язань, в свою чергу, виключає і притягнення його до відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

За правилами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Фактично позивач не звернувшись до відповідача з вимогою, як то передбачено приписами ст. 693 ЦК України, односторонньо змінив умови договору (обов'язки постачальника), що не відповідає як приписам чинного законодавства, так і умовам діючого договору поставки, а отже не дає правових підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача заявлених грошових коштів.

Таким чином, позов про стягнення з відповідача грошових коштів, при умові чинності договору та відсутності письмової вимоги з боку позивача, не відповідає суті зобов'язання, покладеного за договором поставки № 20617 від 02.06.2017 на відповідача.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599-609 ЦК України. При цьому, закон не передбачає, що зобов'язання припиняється закінченням строку дії договору (угоди).

Статті 203-205 Господарського кодексу України також визначають підстави припинення господарського зобов'язання, але і цей закон не передбачає можливості припинення зобов'язання закінченням строку договору. Тобто норми закону не передбачають припинення зобов'язання закінченням строку дії договору.

Зміст договору поставки № 20617 від 02.06.2017 не містить положення, що зобов'язання за ним припиняються закінченням строку дії договору. Навпаки, згідно п. 2.1 цього договору сторони визначили, що він діє до моменту виконання сторонами зобов'язань.

За таких обставин, розглянувши даний спір, застосувавши норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 29 вересня 2017 року.

Суддя О.Г. Смородінова