Рішення

від 21.09.2017 по справі 910/10562/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2017Справа №910/10562/17

За позовом Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Армобуд

про стягнення 157770,90 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Яковченко Р.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Армобуд про стягнення штрафних санкцій за Договором підряду №11-4/2823-16 від 29.06.2016 в розмірі 157770,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.06.2016 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Армобуд укладено Договір підряду №11-4/2823-16 відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати визначені договором роботи у встановлені строки, а позивач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх вартість на умовах договору загальна ціна договору становить 1689330 грн.

Укладеним між сторонами договором було визначено строк виконання робіт до 31.12.2016, проте позивач зазначає, що станом на 16.06.2017 підрядником не виконано частину робіт за договором. Так, зокрема, відповідачем виконано будівельні роботи на загальну суму 1023630 грн. не виконаними залишаються роботи на суму 665700 грн.

На підставі викладеного, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 111171,90 грн. та штраф в сумі 46599 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не направив, хоча про час і місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2016 між Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Армобуд (підрядник, відповідач) укладено Договір №11-4/2823-16, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик, із свого матеріалу, своїми засобами та силами, у встановлені договором порядку та строки виконати за завданням замовника роботу згідно з дефектним актом (Додаток №3 до договору), а замовник зобов'язується прийняти належно виконану роботу та оплатити її на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна договору становить 1407775 грн. без ПДВ, ПДВ (20%) - 281555 грн. Всього ціна договору становить 1689330 грн. з ПДВ та складається з загальної вартості робіт.

Пунктом 3.2 Договору визначено порядок оплати замовником:

Аванс (становить 30 відсотків від суми договору) та подальша оплата (п.3.2.1).

Авансовий платіж у сумі 506799 грн., в тому числі ПДВ 20% - 84466,50 грн. сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати надання підрядником рахунку (після набуття договором чинності).

Обсяг роботи, вартість виконання якого відповідає сумі авансу, виконується підрядником першочергово та за рахунок одержаного від замовника авансу.

Після прийняття замовником роботи, вартість виконання якої дорівнює сумі авансового платежу, він здійснює приймання виконаних обсягів робіт, непокритих авансовим платежем (подальша оплата).

Подальша оплата (за фактично виконану роботу) проводиться замовником згідно з актом про приймання виконаної роботи, оформленого відповідно до умов Договору та чинного законодавства України, з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201 Податкового кодексу України; грошові кошти перераховуються з поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника через банк за платіжним дорученням замовника.

Згідно з п.6.1 Договору, строк виконання підрядником роботи - відповідно до графіку (Додаток 4), але не пізніше 31.12.2016 року.

За умовами п.6.2 Договору, робота є прийнятою замовником з дати підписання замовником відповідних актів про приймання виконаної роботи.

Передача виконаної роботи підрядником і приймання їх замовником оформлюється відповідним актом про приймання виконаної роботи.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що акти про приймання виконаної роботи, зокрема, повинні підтверджувати обсяги, якість, вартість виконаної роботи та їх відповідність будівельним, технічним нормативам, тощо.

Відповідно до п.10.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

У разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни (п.10.2.1 Договору).

Згідно з п.12.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині виконання гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантії на роботу, на обладнання, що вийшло з ладу через недолік. Дія гарантійних строків на виконану за договором роботу та на встановлене обладнання не залежить від строку дії договору.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, передбачених договором, за винятком випадків, коли замовник відмовиться від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення підрядника втратило для замовника інтерес.

На виконання вказаного договору сторонами було складено та підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за серпень 2016 року на суму 495525,60 грн., за вересень 2016 року на суму 98632,80 грн., за жовтень 2016 року на суму 120253,20 грн., за грудень 2016 року на суму 148912,80 грн., за грудень-2 2016 року на суму 63530,40 грн. та за грудень-3 2016 року на суму 96775,20 грн. на загальну суму 1023630 грн. Також між сторонами було підписано Акти форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт №1 за серпень 2016 року, №2 за вересень 2016 року, №3 за жовтень 2016 року, №4 за грудень 2016 року, №5 за грудень-2 2016 року та №6 за грудень-3 2016 року на загальну суму 1023630 грн.

При цьому, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору, не в повному обсязі виконав роботи обумовлені договором, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи. Так, зокрема, умовами договору визначено, що загальна ціна договору становить 1689330 грн. (п.2.1), строк виконання роботи за договором визначений до 31.12.2016 (п.6.1), проте з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач не в повному обсязі виконав роботи у встановлені договором строки, виконавши свої зобов'язання на загальну суму 1023630 грн., що на 665700 грн. є меншим, ніж визначено сторонами в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843, 854 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 10.2.1 Договору визначено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що вказані нарахування здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі та стягнення з відповідача пені в розмірі 111171,90 грн. та штрафу в сумі 46599 грн.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Армобуд (73034, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Карбишева, буд. 11, офіс 33; ідентифікаційний код 39297881) на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) 111171 (сто одинадцять тисяч сто сімдесят одну) грн. 90 коп. пені, 46599 (сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. штрафу, та витрати по сплаті судового збору в сумі 2366 (двi тисячi триста шістдесят шість) грн. 56 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 27.09.2017

Суддя Я.В. Маринченко