Рішення

від 07.09.2017 по справі 925/746/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 925/746/17

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб сиру» до товариства з обмеженою відповідальністю „Приват-групп» про стягнення 11 809 грн. 48 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Клуб сиру» звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Приват-групп» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі дистриб'юторського договору № КП-684 від 16.10.2015 року, 9105 грн. 90 коп. основного боргу, 1264 грн. 85 коп. пені, 218 грн. 54 коп. суми 3% річних, 1220 грн. 19 коп. інфляційних втрат, що разом складає 11 809 грн. 48 коп., та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо порядку і строків розрахунків за поставлену продукцію.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Ухвала суду про порушення провадження у справі направлена за адресою державної реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою за закінченням терміну зберігання . Згідно зі ст. 64 ГПК України, у разі відсутності сторін за адресою державної реєстрації, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

16.10.2015 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Клуб сиру , як постачальник, з однієї сторони, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Приват-групп , як дистриб'ютор, з другої сторони, уклали дистриб'юторський договір № КП-684 (далі - Договір), за умовами п.п. 2.1. ст. 2 якого сторони об'єднують свої зусилля для створення та розвитку системи постачання населення продукцією, а також просування продукції на території дистрибуції, здійснюючи такий комплекс заходів: постачальних постачає дистриб'ютору продукцію виключно для її подальшого перепродажу дистриб'ютором на умовах даного договору, а дистриб'ютор приймає поставлену продукцію та оплачує її ціну в строки та в порядку, передбаченому договором; дистриб'ютор продає продукцію каналами збуту, які знаходяться на території дистрибуції, зазначеній в п.3.1. даного договору; інші заходи, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 4.6., 4.7 дистриб'юторського договору, підписана сторонами видаткова (товарна) накладна є невід'ємним додатком до договору, де сторони підтверджують свою згоду з умовами поставки відповідної партії продукції. Підписана сторонами видаткова (товарна) накладна чи товарно - транспортна накладна є документами, що підтверджують передачу продукції постачальником та прийняття продукції дистриб'ютором; право власності на продукцію, а також ризик випадкової загибелі чи псування продукції переходить від постачальника до дистриб'ютора в момент приймання - передачі продукції від постачальника до дистриб'ютора.

У пункті 5 договору сторони погодили ціну та умови оплати продукції. Так, згідно п. 5.1., 5.2., 5.3. ціна певної партії продукції визначається на підставі переліку цін для дистриб'юторів, чинного на дату поставки, та зазначається сторонами в заявці та видатковій (товарній) накладні на відповідну партію продукції; дистриб'ютор зобов'язується оплатити поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше спливу 21 календарного дня з дати відвантаження партії продукції для перевезення, яка фіксується у відповідній видатковій (товарній) накладні на певну партію продукції, за умов не перевищення обмеження поточної дистриб'юторської заборгованості, передбаченої в п.5.4.договору.

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної № КС000015497 від 19.05.2016 року (а.с.49) та товарно - транспортної накладної № КС000001389/15497 від 19.05.2016 року (а.с. 48) позивач здійснив поставку товару на суму 46095 грн. 16 коп., а відповідач прийняв товар, що підтверджується відповідними підписами і печатками сторін.

29.06.2016 року сторонами складено і підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 року по 29.06.2016 за договором № КП-684 від 16.10.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем на цю дату становила 16773 грн. (а.с. 53).

11.08.2016 року відповідачем оплачено частково заборгованість перед позивачем на суму 7136 грн. 33 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 82-85).

Відповідно до п.п. 4.18., 4.21. дистриб'юторського договору, відповідачем було здійснено повернення на адресу позивача, а позивачем прийнято та зараховано в рахунок зменшення заборгованості дистриб'ютора, продукцію на загальну суму 530 грн. 76 коп., що підтверджується накладною про повернення продукції від покупця № 857 від 15.08.2016 року (а.с.86).

20.03.2017 року засобами поштового зв'язку позивачем за вих. № 510 направлено відповідачу письмову претензію про сплату спірної заборгованості у розмірі 9105,90 грн. та попереджено, що у разі її невиконання у 10-и денний строк позивач звертатиметься з вимогою про її примусове стягнення в господарський суд.

Письмова претензія позивача відповідачем отримана, проте в добровільному порядку не виконана, вимога про її стягнення, а також про стягнення 1264 грн. 85 коп. пені за прострочення цього грошового зобов'язання за період з 01.09.2016 по 27.02.2017 (165 днів), 218 грн. 54 коп. суми 3% річних, 1220 грн. 19 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 01.09.2016 по 19.06.2017 року є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із дистриб'юторського договору № КП-684 від 16.10.2015 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладені обставини справи суд вважає, що позивач виконав свій обов'язок за договором в повному обсязі, факт прострочення виконання відповідачем спірного грошового зобов'язання на суму 9105 грн. 90 коп. позивачем підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовано та не заперечено, а тому вимога позивача про їх стягнення підлягає задоволенню в судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 1264 грн. 85 коп. пені на підставі п. 11.3 Договору за період 01.09.2016 року по 27.02.2017 року, 1220 грн. 19 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2016 року по травень 2017 року, 218 грн. 54 коп. 3% річних за період з 07.09.2016 року по 19.06.2017 року в порядку ст. 625 ЦК України.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 3% річних і інфляційних втрат суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань N 14 від 17.12.2013 року.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 11.3 Договору, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вказані вимоги також підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства вимоги позивача про стягнення 9105 грн. 90 коп. основного боргу, 1264 грн.85 коп. пені, 218 грн. 54 коп. суми 3% річних, 1220 грн. 19 коп. інфляційних втрат суд вважає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Приват - Групп , код ЄДРПОУ 36619106, місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 149 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Сиру , код ЄДРПОУ 36413692, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, поточний рахунок: 260063011390 в АТ Ощадбанк м. Київ, МФО 300465 - 9105 грн. 90 коп. основного боргу, 1264 грн.85 коп. пені, 218 грн. 54 коп. 3% річних, 1220 грн. 19 коп., 1600 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 28.09.2017 року.

Суддя В.М. Грачов