Рішення

від 26.09.2017 по справі 917/1244/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017р. Справа № 917/1244/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до Комунального закладу "Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради, вул. Ігоря Сердюка, 23/1, м. Кременчук, Полтавська область, 39617

про стягнення 10 800,51 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №10-74/1942 від 15.02.2017 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №6 від 18.09.2017 року

Обставини справи: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Комунального закладу "Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради про стягнення 10 800,51 грн. за договором про постачання електричної енергії №82 від 02.06.2014 року, з яких: за несвоєчасну сплату активної електроенергії: 5762,03 грн. - пеня, 4425,66 грн. - інфляційні нарахування, 587,79 грн. - 3% річних; за несвоєчасну сплату реактивної електроенергії: 17,13 грн. - пеня, 6,09 грн. - інфляційні нарахування, 1,80 грн. - 3% річних.

Суд ухвалою від 28.07.2017 року порушив провадження у справі №917/1244/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2017 року.

31.08.2017 року від позивача до суду надійшов лист. В поданому листі позивач повідомляє суд про відсутність судових рішень чи судових проваджень щодо предмету спору та інших документів, щодо спірних правовідносин чи питань пов'язаних зі спірними правовідносинами. До листа позивач додав витяг зі Статуту позивача (арк. с. 108-113).

31.08.2017 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи. До клопотання відповідач додав довіреність, копію Статуту, копію витягу з наказу від 05.07.1999 року, копію виписки з ЄДР, копію довідки, копію рішення, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк. с. 114-124).

В зв'язку з невиконання відповідачем вимог ухвали суду та задоволенням клопотання відповідача суд відклав розгляд справи на 26.09.2017 року.

26.09.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 165-167), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Комунальний заклад "Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради є неприбутковою бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти обласного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування. Також, вказує про відсутність вини у виникненні заборгованості та просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2017 року виклав зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та просив суд зменшити розмір пені санкцій на 90%.

Представник позивача проти зменшення розміру пені заперечував.

В судовому засіданні 26.09.2017 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення та повідомив дату складення повного тексту рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, встановив:

02.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (постачальник, позивач) та Кременчуцьким обласним госпіталем для інвалідів війни (в подальшому змінив своє найменування на Комунальний заклад "Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради) (споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №82 з додатками ( арк. с. 13-24).

При укладенні договору та додатків до нього сторони, зокрема, узгодили наступне:

- відповідно до Розділу 1 Предмет договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 216,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору;

- споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку (п. 2.3.3 договору);

- споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками Порядок розрахунків та Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (п. 2.3.4 договору);

- за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних зазначається у розрахунковому документі окремими рядками (п. 4.2.1. договору);

- розрахунковим вважається період з 8.00 годин 15-го числа попереднього місяця до 8.00 годин такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії за регульованим тарифом (п. 1 Додатку №2 Порядок розрахунків );

- споживач до початку розрахункового періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно, як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії (п. 2 Додатку №2 Порядок розрахунків в редакції додаткової угоди №2 від 14.09.2016 року);

- у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеня та інфляційні нарахування та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках (п. 10 Додатку №2 Порядок розрахунків );

- розрахунки за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевитрату договірних величин електроенергії та потужності, нарахування за Актами про порушення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками постачальника, здійснюються споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які оплачують спожиту електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для Споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті (п. 13. Додатку №2 Порядок розрахунків ).

До договору про постачання електричної енергії №82 від 02.06.2014 року між сторонами було укладено ряд додаткових угод (арк. с. 15-16).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з червня 2016 року - квітень 2017 року відповідач постійно споживав електричну енергію (активну і реактивну) на підставі вищезазначеного договору, а її оплата відповідачем проводилась з порушенням строків визначених в договорі.

Викладене позивач підтверджує відомостями про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, підписаними між сторонами актами приймання-передачі товарної продукції (про використану електричну енергію), виставленими відповідачу рахунками на оплату та платіжними дорученнями з оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії (активної і реактивної) за спірний період (арк. с. 39-102).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача:

- 5762,03 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 17,13 грн. пені за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року);

- 4425,66 грн. інфляційних за активну електроенергію (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 6,09 грн. інфляційних за реактивну електроенергію (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року);

- 587,79 грн. 3% річних за активну електроенергію (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 1,80 грн. 3% річних за реактивну електроенергію (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року) (розрахунок арк. с. 25-38).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на визначений сторонами в договорі порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення вчасних розрахунків за спожиту електричну енергію (активну і реактивну).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Умовами договору ( п. 4.2.1.) передбачено відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 10 Додатку №2 Порядок розрахунків до договору передбачено, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеня та інфляційні нарахування та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках.

За приписами п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення:

- 5762,03 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 17,13 грн. пені за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року);

- 4425,66 грн. інфляційних за активну електроенергію (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 6,09 грн. інфляційних за реактивну електроенергію (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року);

- 587,79 грн. 3% річних за активну електроенергію (за зобов'язаннями червня 2016 року - листопада 2016 року, січня 2017 року - квітня 2017 року);

- 1,80 грн. 3% річних за реактивну електроенергію (за зобов'язаннями липня 2016 року, січня 2017 року) (розрахунок арк. с. 25-38).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат, суд дійшов висновку, що заявлений розмір пені, 3% річних та інфляційних є правомірним.

Як вже зазначалось вище, відповідач просив суд зменшити розмір пені.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Враховуючи те, що відповідач є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти обласного бюджету, а також повну відсутність основного боргу за договором, незначний період прострочення, суд дійшов висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії до 576,20 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 576,20 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 17,13 грн. пені за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії, 4425,66 грн. інфляційних за активну електроенергію, 6,09 грн. інфляційних за реактивну електроенергію, 587,79 грн. 3% річних за активну електроенергію, 1,80 грн. 3% річних за реактивну електроенергію обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Заперечення відповідача, щодо відсутності своєчасного бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення споживача від обов'язку своєчасної оплати отриманої електричної енергії.

Згідно з частиною першою ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність споживача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,п. 3 ст. 83, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу "Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради (вул. Ігоря Сердюка, 23/1, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, ідентифікаційний код 04543507) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) 576,20 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 17,13 грн. пені за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії, 4425,66 грн. інфляційних за активну електроенергію, 6,09 грн. інфляційних за реактивну електроенергію, 587,79 грн. 3% річних за активну електроенергію, 1,80 грн. 3% річних за реактивну електроенергію, 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.09.2017 р.

Суддя Тимощенко О.М.