Рішення

від 25.09.2017 по справі 914/1647/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017р. Справа № 914/1647/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФІАКР - Львів , м. Львів,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

про: внесення змін до договору оренди шляхом скасування додаткових угод до договору.

Суддя Синчук М.М.

при секретарі Думин В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 23.08.2017 р. №373;

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФІАКР - Львів до Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди шляхом скасування додаткових угод до договору.

Ухвалою суду від 11.08.2017 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.08.2017 р. В судовому засіданні 28.08.2017 р. оголошено перерву до 04.09.2017 р. В судовому засіданні 04.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.09.2017 р.

В судове засідання 25.09.2017 року представник позивача з'явився. Надав суду пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Просить позов задоволити.

В судове засідання 25.09.2017 року відповідач явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання представника не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі належні і допустимі письмові докази в обґрунтування своєї правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Враховуючи, те що ЛМР, як юридична особа, в якій існує окремий юридичний відділ не була позбавлена права і можливості подати відзив у справі з належними і допустимими письмовими доказами, а також забезпечити явку повноваженого представника в судове засідання, будучи повідомленою своєчасно про час і місце розгляду справи, а також беручи до уваги те, що явка відповідача не визнана судом обов'язковою, за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

07.10.2010 р. між Львівської міською радою (орендодавець, відповідач у справі) та Відкритим акціонерним товариством Фіакр (в подальшому - Товариством з обмеженою відповідальністю ФІАКР - Львів ) (орендар, позивач у справі) укладено договір оренди землі (надалі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі, зокрема, Ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 року «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові та ухвали Львівської міської ради №3663 від 24.06.2010 р. Про користування ВАТ Фіакр земельною ділянкою на вул. Ю.Федьковича, 34-б надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Ю.Федьковича, 34-б для обслуговування автотранспортного підприємства. (п. 1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136900:06:002:0064 загальною площею 1,0854 га, у тому числі під забудовою - 0,3337 га, під твердим покриттям - 0,7392 га, під рослинним покривом - 0,0125 га (в тому числі площею 0,0618 га без права загромадження проїзду).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 879 524,24 грн. (п.5 Договору).

Згідно п.8 Договір укладено на десять років до 24 червня 2020 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 146 385,73 (сто сорок шість триста вісімдесят п'ять гривень 73 копійки) гривень в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, (п.9 Договору).

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Договір зареєстрований у Львівській міській раді 07 жовтня 2010 року за №Ф-2.

01 червня 2011 року було укладено Додаткову угоду (договір) до Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Львівській міській раді від 07.10.2010 р. за №Ф1543 кн. Ф-2 та Управлінні Держкомзему 26.10.2010 р. за №461010004000468, яка зареєстрована у Львівській міській раді 01.06.2011 р. за №Ф-1790 та Управлінні Держкомзему у місті Львів 14.11.2011 р. за №461010004000498, згідно якої, на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова» , внесено зміни до п. 5 Договору оренди землі за якими: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 13 105 553,76 грн.

01 квітня 2013 року між сторонами у справі підписано Зміни до Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Львівській міській раді 07.10.2010 р. за №Ф-1543 кн. Ф-2 та Управлінні Держкомзему 26.10.2010 р. за №461010004000468 з Додатковою угодою зареєстрованою у Львівській міській раді 01.06.2011 р. за №Ф-1790 та Управлінні Держкомзему у місті Львів 14.11.2011 р. №461010004000498, які зареєстровано у Львівській міській раді 01.04.2013 р. за №Ф-2199, згідно яких, на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова» , внесено зміни до п. 5 Договору оренди землі за якими: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 13 105 553,76 грн.

Отже, з прийняттям 18.06.2009р. Львівською міською радою ухвали №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова» зросла нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки до 13 105 553,76 грн. та. відповідно, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою до 393 166,62 грн.

Позивач вважає, що вищенаведені зміни до договору оренди землі від 07.10.2010 року є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, підлягають визнанню недійсними, виходячи із наступного.

18.08.2015р. Галицьким районним судом м. Львова прийнято постанову у справі №461/8220/13-а, якою адміністративний позов ТОВ «Торгова компанія «Система» , ТОВ «Спектр Сервіс Центр» , ТОВ «Спектр Сервіс Центр» , ТОВ «Гранд Еліт» задоволено повністю, визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова» з моменту її прийняття. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 19.11.2015р. у справі №876/8896/15 постанову Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р. залишено без змін.

Враховуючи те, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова» , яка була підставою для внесення змін до договору оренди землі, скасована (з моменту її прийняття), позивач вважає, що такі зміни до договору оренди землі, додаткова угода до Договору, зареєстровані у Львівській міській раді 01.06.2011 р. за №Ф-1790 та 01.04.2013 року за №Ф-2199, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, підлягають визнанню недійсними в частині визначених нормативної грошової оцінки та орендної плати, як такі, що не відповідають вимогам п.п. 271,1,1 п. 271,1 ст. 271 Податкового кодексу України, що є визначеною ст.ст. 203,215 ЦК України підставою для визнання їх недійсними.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїм процесуальним правом щодо захисту своєї правової позиції у даному спорі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6).

Враховуючи те, що орендна плата за земельну ділянку є регульованою ціною, факт затвердження Львівською міською радою 18.06.2009р. нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки був підставою для внесення змін в договір оренди землі в частині зміни розміру орендної плати.

Частиною 1 ст.207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із вимогами ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Львова, на виконання якої 01.06.2011 р. сторонами укладено та підписано Додаткову угоду до Договору оренди землі та 01.04.2013 р. Зміни до Договору оренди землі.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи наведене, скасування в судовому порядку ухвали міської ради про встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої сторонами 01.06.2011 р. укладено та підписано Додаткову угоду до Договору оренди землі та 01.04.2013 р. Зміни до Договору оренди землі, є підставою для визнання недійсними такої Додаткової угоди та Змін до Договору(такий висновок зробив Вищий господарський суд України у постанові від 24.12.2015р. по справі №913/497/15).

За приписами ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, а також те, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною з моменту її прийняття, Додаткова угодо до Договору та Зміни до Договору не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та є недійсними з моменту їх реєстрації.

Згідно ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду (договір) до Договору оренди земельної ділянки, укладену між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Фіакр , зареєстрованого у Львівській міській раді від 07.10.2010 р. за №Ф1543 кн. Ф-2 та Управлінні Держкомзему 26.10.2010 р. за №461010004000468, яка зареєстрована у Львівській міській раді 01.06.2011 р. за №Ф-1790 та Управлінні Держкомзему у місті Львів 14.11.2011 р. за №461010004000498, якою внесено зміни до п. 5 Договору оренди землі за якими: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 13 105 553,76 грн.

3. Визнати недійсними Зміни до Договору оренди земельної ділянки, укладені між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Фіакр , зареєстрованого у Львівській міській раді 07.10.2010 р. за №Ф-1543 кн. Ф-2 та Управлінні Держкомзему 26.10.2010 р. за №461010004000468 з Додатковою угодою зареєстрованою у Львівській міській раді 01.06.2011 р. за №Ф-1790 та Управлінні Держкомзему у місті Львів 14.11.2011 р. №461010004000498, які зареєстровано у Львівській міській раді 01.04.2013 р. за №Ф-2199, згідно яких, внесено зміни до п. 5 Договору оренди землі за якими: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 13 105 553,76 грн.

4. Стягнути з Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІАКР - Львів (адреса: 79018, м. Львів, вул. Федьковича, 34 б, ідентифікаційний код 03114848 ) 3 200,00 грн судового збору.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 29.09.2017 р.

Суддя Синчук М.М.