ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2017 Справа № 917/1246/17
до Малого колективного підприємства "Гарпун", пр-т Лесі Українки, 29, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 20 116,51 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники у судовому засіданні :
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10-74/1942 від 15.12.2017 р.;
від відповідача: не з'явилися.
Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії про стягнення з Малого колективного підприємства "Гарпун" 20 116,51 грн. заборгованості з вересня по листопад 2016 р. (включно), що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії №1114 від 11.01.2010 року.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив.
Згідно зробленого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.08.2017 р. МКП "Гарпун" зареєстроване за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, 39600, тобто за іншою адресою, ніж зазначена у позовній заяві.
Дана обставина стала підставою для відкладення розгляду даної справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.0.8.2017 р. про відкладення розгляду даної справи була направлена судом відповідачу як за адресою зазначеною у позовній заяві, так і за адресою державної реєстрації останнього.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві. Крім цього, позивач надав суду докази на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви за адресою державної реєстрації останнього.
26.09.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив :
11.01.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі його структурного підрозділу Кременчуцької філії (далі - постачальник електричної енергії) та Малим колективним підприємством "Фірма "Гарпун" (споживач) було укладено договір № 1114 про постачання електричної енергії (далі - Договір, а.с. 7).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- постачальник продає споживачу електричну енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 699,8 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії визначена на межі балансової належності електричних мереж постачальника та споживача згідно з додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 1 Договору);
- споживач зобов'язується : оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору);
- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 Договору).
За даними позивача відповідно до п. 9.4 Договору, останній не розривався і на даний час є діючим.
19.05.2016 р. до Договору сторонами було складено (підписано та скріплено ї печатками) Додаткову угоду № 21 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 8).
Крім того, ло Договору сторонами було складено (підписано та скріплено печаткою позивача), зокрема, наступні додатки :
- Додаток № 1 до Договору - обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу (а.с. 9);
- Додаток № 2 до Договору - порядок розрахунків (а.с. 10), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- розрахунковим вважається період з 8 00 години 17-го числа попереднього місяця до 8 00 години такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 1 Порядку);
- відповідно до визначеної згідно п. 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня виписки рахунку (п. 2 Порядку);
- споживач самостійно знімає показники розрахункових лічильників о 8 00 годині 17-го числа, оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії" та до 15 години надає її постачальнику для здійснення розрахунку та оформлення "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії" (ч. 1 п. 3 Порядку);
- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, підтверджується "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії" (додаток № 4 до Договору), який оформлюється постачальником та підтверджується споживачем у триденний термін. У разі неповернення споживачем вищезазначеного акту або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його отримання за умови його підписання трьома представниками постачальника (п. 4 Порядку).
- Додаток № 3 - графік зняття засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і точок комерційного обліку (а.с. 11).
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Полтаваобленерго" від 20.04.11 р. було змінено організаційно-правову форму товариства на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".
Постачальником електричної енергії за період з вересня 2016 р. по листопад 2016 р., було виконано договірні зобов'язання з по постачанню споживачу електричної енергії на загальну суму 29 821,69 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманої ним електричної енергії та акти про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію), а саме : № 1114 від 28.09.2016 р. на суму 12 284,12 грн., № 1114 від 27.10.2016 р. на суму 17 361,41 грн. та № 1114 від 30.11.2016 р. на суму 20 116,51 грн. (копії наявні у матеріалах справи).
В порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату вартості спожитої електричної енергії за період вересня 2016 р. по листопад 2016 р. включно, в розмірі 9 704,50 грн.. Проведення відповідачем оплат підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача та платіжного доручення (копії наявні у матеріалах справи).
За даними позивача за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 20 116,51 грн..
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20 116,51 грн. заборгованості з вересня по листопад 2016 р., що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії №1114 від 11.01.2010 року
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо постачання електричної енергії відповідачу у період з вересня по листопад 2016 р.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України надані послуги з поставки електричної енергії за вищевказаний період оплатив частково, а саме : у розмірі 9 704,50 грн. і заборгованість останнього на момент подання позову і винесення даного рішення складає 20 116,51 грн. Дана обставина не спростована відповідачем.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20 116,51 грн. підтверджуються як поданими доказами, так і матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Гарпун" (пр-т Лесі Українки, 29, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; юридична адреса : АДРЕСА_1, 39600) ідентифікаційний код юридичної особи 21044579 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст.Поділ, 5, м. Полтава, 36022) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601), ідентифікаційний код юридичної особи 25717118, р/р 26003572077001 в АТ "ТАСКОБАНК", МФО 339500 - 20 116,51 грн. основного боргу та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.09.2017 р.
Суддя О.М.Тимощенко
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2017 |
Оприлюднено | 01.10.2017 |
Номер документу | 69226391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні