Рішення

від 28.09.2017 по справі 914/1571/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017р. Справа № 914/1571/17

За позовною заявою: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агенство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аплант Україна» , м. Мостиська, Львівська область

про стягнення заборгованості 26263,55 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність б/н від 17.08.2017р.)

Від відповідача: не з'явився.

Права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агенство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» , до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аплант Україна» , про стягнення заборгованості 26263,55 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.09.2017р.

19.09.2017р. від позивача поступила Клопотання (вх.№31650/17) про долучення до матеріалів справи №914/1571/17 документів.

19.09.2017р. за вх.№31649/17 Довідка про відсутність спору в господарських судах або іншому органі.

Представник позивача в судове засідання 19.09.2017р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2017р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено на 28.09.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2017р. позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, а також подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Відповідач в судове засідання 28.09.2017р. повторно явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Галицька, 4Б. На таку ж адресу скеровувались судом ухвали у даній справі. Поштові конверти з ухвалами, повернуті поштовими відділеннями із відміткою «за закінченнм терміну зберігання» .

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідачі не скористалия своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідачі не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 26.09.2017р. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

13 вересня 2016 року між сторонами укладено договір № 13/19 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого, позивач зобов'язувався за плату і за рахунок відповідача організувати перевезення вантажу відповідача автомобільним транспортом відповідно умов чинного законодавства України, положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв. Конвенції про транспортування небезпечних вантажів, а також на підставі погодженої Сторонами заявки на організацію перевезення Вантажу автомобільним транспортом, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

У п. 3.1 Договору сторони узгодили, що на кожне перевезення оформлюється Заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Клієнта з проставлянням відбитка круглої" печатки Клієнта, і передається Експедитору за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Клієнт оплачує послуги Експедитора на підставі погодженої сторонами заявки, згідно з виставленим рахунком.

Остаточні розрахунки між сторонами, з урахуванням положень п. 5.1 договору, здійснюється на підставі акта наданих послуг протягом 30 банківських днів з моменту отримання оригіналів повного комплекту документів (п. 5.2 Договору).

23.11.2016р. відповідач направив заявку № 23/11 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якої позивач зобов'язаний організувати перевезення вантажу: 15 палет євро. Вага до 3 тон за маршрутом. Черкаси, Україна - Нідерланди, Компанії Intratiun.

На виконання умов спірного договору позивач надав відповідачу послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом. До виконання надання послуг з перевезення вантажу залучався перевізник ФОП ОСОБА_3 Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR), акту надання послуг №1233 від 05.12.2016р. послуги надані в повному обсязі (оригінали оглянуто судом).

За результатами виконаних послуг позивачем виставлено рахунок №1224 від 05 грудня 2016 року та акт надання послуг №1233 від 05 грудня 2016 року, які надіслані відповідачу цінним листом 15.03.2017р. Однак, конверт з вказаними документами повернутий поштовим відділенням з відміткою за закінченням терміну зберігання (оригінали оглянуто судом).

Договірні зобов'язання позивач виконав належним чином в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті послуг не виконав, в результаті утворилась заборгованість в розмірі 26 263,55грн.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26 263,55грн.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 13/19 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 13.09.2016р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором транспортного експедирування, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічні приписи містить ст. 929 Цивільного кодексу України, а частиною 2 зазначеної статті визначено, що ОСОБА_4 65 ЦК України поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Відповідно до статей 929, 930 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Однак, враховуючи докази надання послуг (заявки, акти, накладні тощо), суд прийшов до висновку, що фактично між сторонами існували правовідносини з транспортного експедирування.

Організація безпосередньо самих перевезень вантажів за договором транспортного експедирування регулюється нормативно-правовими актами України перевезення вантажів.

Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав повністю.

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, згідно із яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 263,55грн.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аплант Україна» (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Галицька, 4Б, ідентифікаційний код 39736204) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агенство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (03056, м. Київ, вул. Польова, 21 БЦ Лагода , офіс 114, ідентифікаційний код 34805514) 26 263,55грн. основного боргу та 1600,00грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.09.2016р.

Суддя Ділай У.І.