Рішення

від 26.09.2017 по справі 151/724/17

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/724/17

Провадження № 2/151/300/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Моцного В.С.

при секретарі: Зьомко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області справу за позовом ОСОБА_1 до Поповогребельської сільської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку набувальної давності мотивуючи тим, що він з 14.04.2006 року фактично, добросовісно, вікрито, безперервно володіє та користується нерухомим майном: виробничим будинком- овочесховищем, що розміщено в урощищі "Старий садок" на території Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, загальною площею 247 кв.м., що складається з наступних приміщень : №1, літера А/під - тамбур площею 6.7 кв.м., №2, літера А/під - приміщення площею 6.8 кв.м., № 3 літера А/під - приміщення площею 101.3 кв.м; № 4 літера А/під - приміщення площею 6.7 кв.м.; № 5 літера А/під - приміщення площею 15.03 кв.м.; № 6 літера А/під - приміщення площею 7.5 кв.м.; № 7 літера А/під - приміщення площею 103.0 кв.м. Нерухоме майно набуто на підставі правочину договору купівлі - продажу від 14.04.2006 року укладеного між ним та СТОВ "Нива". Звернувшись до органів державної реєстрації із заявою про реєстрацію права власності на вищезазначене майно, однак йому було відмовлено в з'язку з тим, що правовстановлюючий документ не відповідає вимогам для державної реєстрації. Просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на вищезазначене майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився звернувшись до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просить задовольнити.

Сільський голова Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Катеринич В.В. в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає задоволенню по слідуючих обставинах.

Відповідно до договору купівлі продажу будівлі (овочесховища) від 14 квітня 2006 року ОСОБА_1 придбав у СТОВ агрофірма "Нива" в особі ліквідатора ОСОБА_4, що діяв на підставі постанови господарського суду Вінницької області від 31.05.2005 року у справі №5/421-03 будівлю (овочесховище), що знаходиться в с. Попова Гребля (Червона гребля) урочище "Старий садок".

Як вбачається із Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34756577 від 12.04.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено в державній реєстрації права власності на будівлю, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України договіри про відчудження (купівля-продаж) нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до довідки №623 від 06.09.2017 року виданої Поповогребельської сільською радою Чечельницького району Вінницької області про те, що він дійсно з 2006 року користується нерухомим майном, виробничим будинком (овочесховище), який розміщений в урочищі "Старий садок" на території Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області. Попередній власник сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Нива", яке ліквідовано.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.08.2017 року, по СТОВ "Агрофірма "Нива" код 03729262, 11.10.2007 року внесено відомості про припинення юридичної особи на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2007 року №5/421-03 в зв'язку з банкрутством.

Як вбачається з акту від 05.09.2017 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджують, що їх сусід ОСОБА_1 з 2006 року безперервно володіє та користується виробничим будинком (овочесховище), який знаходиться в урочищі "Старий садок" на території Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області. За період з 2006 року по 2017 рік ОСОБА_1 постійно ремонтував його і підтримував в належному стані, оскільки на момент його придбання воно було в неналежному стані.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Згідно ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Приймаючи до уваги, що виробничий будинок - овочесховище набутий позивачем правомірно, а другим шляхом визнати за ним право власності неможливо, через відсутність належних документів, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 212-215 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заявлені позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 право власності на виробничий будинок - овочесховище, що розміщено в урочищі "Старий садок" на території Поповогребельської сільської ради, Чечельницького району Вінницької області, загальною площею 247 кв.м., що складається з наступних приміщень : №1, літера А/під - тамбур площею 6.7 кв.м., №2, літера А/під - приміщення площею 6.8 кв.м., № 3 літера А/під - приміщення площею 101.3 кв.м; № 4 літера А/під - приміщення площею 6.7 кв.м.; № 5 літера А/під - приміщення площею 15.03 кв.м.; № 6 літера А/під - приміщення площею 7.5 кв.м.; № 7 літера А/під - приміщення площею 103.0 кв.м. за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Чечельницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: