Постанова

від 25.04.2007 по справі 1/1280-2/216а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

25.04.07                                                                                          

Справа№ 1/1280-2/216А

За позовом: 1.Товариства з обмеженою

відповідальністю „Ботак",м.Львів

2.Об'єднання     

співвласників    

багатоквартирних     будинків     молодіжного     житлового      комплексу „Поступ", м.Львів

до відповідача: Львівської

міської ради, м.Львів

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Львівського міського управління

земельних ресурсів, м.Львів

2.Управління природних ресурсів та

регулювання земельних відносин, м.Львів

3.Управління архітектури та містобудування

Львівської міської ради, м.Львів

4. Сихівської районної адміністрації

м.Львова, м.Львів

5.Суб»єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи  ОСОБА_1, м.Львів

про скасування

ухвали Львівської міської ради  №НОМЕР_1.

„Про затвердження приватному підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення та надання

земельної ділянки на АДРЕСА_1,

Суддя Зварич О.В.

                                                                                                                            при

секретарі Наливко А.

Представники:  

від позивача 1  Іваночко М.В., дов. №1 від

31.01.2007 року,

від позивача 2  Іваночко М.В., дов. №2 від

31.01.2007 року,

від відповідача  не з”явився,

від третьої особи 1: не

з”явився,

від третьої особи 2:  не з»явився,

від третьої особи 3:  не з»явився,

від третьої особи 4:  Гринчишин О.І., дов. №34/181 від

04.04.2007 року,

від третьої особи 5:  ОСОБА_2, дов. від 15.03.2007 року,

Зміст

ст.ст.49,51,54 КАС України судом 

роз'яснено.

Суть спору:  Позов заявлено товариством з

обмеженою відповідальністю «Ботак»та Об'єднанням      співвласників     багатоквартирних     будинків     молодіжного     житлового      комплексу „Поступ" до відповідача

Львівської міської ради за участю  третіх

осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Львівського міського управління земельних ресурсів,

Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, Управління

архітектури та містобудування Львівської міської ради та  Сихівської районної адміністрації м.Львова

про скасування ухвали Львівської міської ради 

№НОМЕР_1. „Про затвердження приватному підприємцю ОСОБА_1 проекту

відведення та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1.

Розгляд справи розпочато 18.12.2006

року. Ухвалою суду від 01.02.2007 року 

попереднє судове засідання відкладено в зв»язку з неявкою відповідача та

третіх осіб 2,3 та невиконанням ними вимог ухвали суду. Ухвалою суду від

27.02.2007 року за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору, залучено

до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача суб»єкта підприємницької діяльності -фізичну

особу  ОСОБА_1, в зв»язку з чим попереднє

судове засідання відкладено. Ухвалою суду від 29.03.2007 року за клопотанням

сторін знову продовжено термін розгляду спору та попереднє судове засідання

відкладено  в зв”язку з необхідністю

витребування додаткових доказів по справі. 

Представники позивача та третіх осіб 

подали клопотання в порядку п.3 ст.121 КАС України в якому просили

завершити підготовче провадження та розпочати судовий розгляд справи. Постанову

прийнято 25.04.2007 року.

Представник позивача 1 в судовому

засіданні свої позовні вимоги підтримав та просить скасувати ухвалу Львівської

міської ради  №НОМЕР_1. „Про затвердження

приватному підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення та надання земельної ділянки

на АДРЕСА_1, якою підприємцю ОСОБА_1 затверджено проект відведення земельної ділянки

та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,02 га на

АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування кафе-бару. Позивач 1 покликається на

те, що вказана ухвала порушує права та законні інтереси ТзОВ «Ботак», як

власника майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, що підтверджується

відповідними документами.

Представник позивача 2 позовні

вимоги підтримав з аналогічних підстав, зазначивши про порушення оскаржуваною

ухвалою його прав та законних інтересів, як 

користувача земельної ділянки, що підтверджується відповідними

документами та суперечить вимогам п.1 ст.386 ЦК України та ст.1 Земельного

кодексу України.

Представник позивачів також

покликається на невідповідність 

оскаржуваної ухвали фактичним обставинам щодо місцезнаходження земельної

ділянки та невірність технічної документації, що була підставою її прийняття,

оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а згідно

проекту відводу її адресу зазначено по АДРЕСА_1. Позивачі також зазначають про

те, що про існування оскаржуваної ухвали їм стало відомо лише в березні 2006

року, про що свідчать їх звернення до органів місцевого самоврядування та

прокуратури з відповідними заявами щодо усунення порушень їх прав, а тому

вважають, що встановлений КАС України річний строк для звернення з таким

позовом не пропущено.

Сихівською районною адміністрацією

м.Львова у відзиві на позовну заяву №34/35 від 26.01.2007 року зазначено, що

після звернення ТзОВ «Ботак»з листом про оформлення права власності на кіоски

та перголи на АДРЕСА_2 та звернення підприємця ОСОБА_1 стосовно надання дозволу

на розміщення закладу громадського харчування на АДРЕСА_1, Сихівська районна

адміністрація м.Львова звернулася до 

управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської

міської ради з приводу надання експертного висновку щодо чіткого встановлення

меж земельної ділянки по місцю розташування пергол, та до управління

архітектури та містобудування стосовно надання інформації, які споруди

відносяться до будівельного комплексу на АДРЕСА_2 (корпус 446 та 446 А по

генплану) і чи входить у цей комплекс споруда пергол. У відповідь Управління

природних ресурсів та регулювання земельних відносин листом від НОМЕР_2

повідомило, що межі земельної ділянки на АДРЕСА_2 наданої ТзОВ «Ботак»згідно

державного акту на постійне користування та межі земельної ділянки на АДРЕСА_1

(місце розташування пергол), наданої в оренду ОСОБА_1 згідно ухвали Львівської

міської ради від НОМЕР_1 не накладаються, а тому з наведених підстав третя

особа 4 вважає оскаржувану ухвалу законною, прийнятою на підставі позитивних

висновків відповідних служб виконкому, та просить в задоволенні позовних вимог

про її скасування відмовити.

В поясненнях на позовну заяву  (вх№6823 від 28.03.2007 року) підприємець

ОСОБА_1 просить в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що  надана йому 

в оренду спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади

м.Львова і на ній знаходиться пергола, яка також належить місту, а тому  прийняття оскаржуваної ухвали не порушує

законних прав та інтересів позивачів. При цьому, підприємець  зазначає, що позивачами не подано жодних

правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку,  а проект реконструкції існуючої перголи під

кафе-бар по АДРЕСА_1 мікрорайону Сихів 18 погоджено головним архітектором

проекту будівельного комплексу по АДРЕСА_2, що запроектований інститутом «Місто

проект», на який посилаються позивачі. Підприємець також зазначає, що спірна

земельна ділянка розташована між будинком по АДРЕСА_1, кіоском по АДРЕСА_2 та

будинком по АДРЕСА_3, а тому, враховуючи, що 

на цій земельній ділянці немає будівлі і окремого адресного номера їй не

присвоєно,  в оскаржуваній ухвалі та в

договорі оренди зазначення адреси - АДРЕСА_1 зроблено для прив'язки та

ідентифікації місця знаходження земельної ділянки.

В судове засідання 25.04.2007р.

представники відповідача та третіх осіб 1,2,3 не з»явилися, хоча належним чином

були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх

неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи завершити без

їх участі за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, суд 

встановив:

12-ю сесією 4-го скликання

Львівської міської ради прийнято ухвалу №НОМЕР_1„Про затвердження приватному

підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1,

п.1 якої приватному підприємцю ОСОБА_1 затверджено проект відведення земельної

ділянки та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,02 га

на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування кафе-бару.

Як вбачається з преамбули

оскаржуваної ухвали, вона прийнята відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України

«Про місцеве самоврядування в Україні», ст.144 Конституції України, ст.5 Закону

України «Про оренду землі», ст.ст.12,93,124 Земельного кодексу України та на

підставі звернення підприємця ОСОБА_1, проекту відведення земельної ділянки та

ухвали  міської ради від НОМЕР_3

«Про  погодження приватному підприємцю

ОСОБА_1 місця розташування земельної ділянки 

та надання дозволу на виготовлення 

проекту відведення земельної ділянки 

на АДРЕСА_1і».

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону

України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях

сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема,   вирішення відповідно до закону питань

регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.12 Земельного

кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі

земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження

землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної

власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності

відповідно до цього Кодексу;  к)

вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Ст.93  Земельного кодексу України визначено право

оренди земельної ділянки, а ст.124 -порядок передачі земельних ділянок в

оренду.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.122 ЗКУ

сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування

юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних

громад для всіх потреб, а згідно ч.1 ст.1 - використання власності на землю не

може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства,

погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст.5 Закону України „Про

основи містобудування" від 16.11.1992 року при здійсненні містобудівної

діяльності повинні бути забезпечені: урахування законних інтересів та вимог

власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце

будівництва (абз.7), участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні

містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних

пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,

установ і організацій (абз.9), захист прав громадян та громадських організацій

згідно із законодавством (абз.10).

Згідно п.1 ст.386 ЦК України

держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи,

рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів

№НОМЕР_3 «Про надання дозволу управління 

капітального будівництва 

Львівського міськвиконкому  на

проектування та будівництво  2-ї

черги  молодіжного житлового комплексу №1

в мікрорайонах №№18,18А та закріплення житлових будинків  за воїнами-інтернаціоналістами в мікрорайоні

№18-А»(а.с.14) передано управлінню 

капітального будівництва 

Львівського міськвиконкому під будівництво зокрема, житловий комплекс

446 з вбудовано-прибудованими приміщеннями та комплекси 446-а, 446-б, а  26.12.1995 року  виконавчим комітетом Львівської міської ради

народних депутатів прийнято рішення №744 «Про 

вилучення  від УКБ  департаменту землеустрою  та планування забудови міста  земельної ділянки та передачу  функцій замовника МЖК «Поступ»на будівництво

к.446 в мікрорайоні Сихів18. (а.с.13), 

На підставі вказаного рішення Львівською міською радою народних

депутатів молодіжному комплексу «Поступ»видано державний акт на право

постійного користування землею №НОМЕР_5, згідно якого  за адресою м.Львів по АДРЕСА_1 надано в

постійне користування 0,2643 га землі для обслуговування  житлового будинку (а.с.24-27).

Судом встановлено, що на час

розгляду справи на балансі Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку

МЖК „Поступ" знаходиться 

будинок  по   АДРЕСА_1  

та  прибудинкова  територія. Спірна земельна ділянка межує з

територією дитячого майданчика, що знаходиться поряд з будинком, а тому

передача земельної ділянки та будівництво на ній створюватиме перешкоди  для позивача 2   у  

використанні   прибудинкової  території 

та  дитячого   майданчика, обмежуватиме доступ до нього. З

наведеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали

відповідачем не погоджено та не враховано інтереси об'єднання співвласників

багатоповерхового будинку МЖК „Поступ", як користувача суміжної земельної

ділянки, що є  порушенням ст.1 Земельного

кодексу України.

            З матеріалів справи також

вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходяться споруди, які належать

на праві власності ТзОВ „Ботак",що підтверджується договором №8 про

дольову участь у будівництві від 10.04.1994 року (а.с.9-10), актом прийому

передачі від 05.06.1997 року -кіоск 1,2 площею 27,3 кв.м. (а.с.11),  реєстраційним посвідченням №002030, виданим

Львівським обласним бюро технічної інвентаризації 03.07.1997 року (а.с.12) та з

виправленнями (а.с.131), технічним паспортом, виготовленим ОКП „Бюро технічної

інвентаризації та експертної оцінки" (а.с.28-29) та довідкою МЖК

«Поступ»від 17.04.2007 року(а.с.132).  

Вказані   споруди   є  

невід'ємною   частиною   будівельного   комплексу 

 по  АДРЕСА_2  

(корпус   446А   по  

генплану),   що   запроектований   інститутом „Містопроект" для

молодіжного житлового комплексу „Поступ" (МЖК „Поступ") згідно

рішення Львівської міської Ради НОМЕР_4.

Судом встановлено, що спірна

земельна ділянка  використовується ТзОВ

"Ботак" для обслуговування будівель та споруд, що перебувають в його

власності, а тому передача земельної ділянки третій особі для здійснення

будівництва кафе-бару унеможливлює використання будівель, що перебувають у

власності позивача, порушує його права та законні інтереси як власника на

вільне володіння та користування майном, зменшує їх цінність, а  саме: будівництво не може бути проведене без

руйнування споруд, що перебувають в його власності.

Згідно п.2 ст.2 Закону України „Про

власність" від 07.02.1991 року право власності в Україні охороняється

законом, держава забезпечує стабільність правовідносин власності, а згідно п.4

ст.4 - держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів

права власності.

З наведеного суд приходить до

висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали відповідачем не погоджено    та   

не    враховано    інтереси 

товариства з обмеженою відповідальністю «Ботак», як власника майна, що

знаходиться на спірній земельній ділянці, що є 

порушенням вищевказаних норм.

Крім того, як вбачається із

висновку  будівельно-технічного

дослідження №1014 від 28.03.2007 року, складеного спеціалістом  Львівського 

науково-дослідного  інституту

судових експертиз ОСОБА_3 (а.с.116-124),  

будівельна конструкція - пергола, яка знаходиться на спірній земельній

ділянці, є складовим конструктивним елементом 

к.446, 446-а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, оскільки житловий

12-15 поверховий  будинок,

приміщення  ТзОВ «Ботак», пергола та

кіоски проектувались, будувались та приймались в експлуатацію  державною комісією як одна  новобудова. Демонтаж перголи не є можливим

без впливу  на технічний стан кіосків,

оскільки кіоски, що знаходяться в будівельному об»ємі перголи, є її складовою

частиною, а перекриття перголи служить дахом для кіосків. При відведенні

земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 згідно оскаржуваної ухвали  будуть порушені умови експлуатації будівель

(кіосків) та ускладниться можливість позивача ТзОВ "Ботак" займатись

різанням скла. Межі відведення земельної ділянки відповідно проекту відводу

перетинають конструкції перголи, а саме чотирьох колон, на які спирається

перекриття перголи.

Покликання підприємця ОСОБА_1 на

наявні в нього погодження всіх необхідних служб щодо передачі спірної земельної

ділянки для обслуговування кафе-бару (а.с.63-79) судом до уваги не приймається,

оскільки  вказані погодження  є лише частиною  документів, наявність яких необхідна для

відведення земельної ділянки. Проте, наявність лише цих документів при

відсутності дозволів осіб, право власності чи користування яких

порушується  з передачею підприємцю  спірної земельної ділянки, не є виключною

підставою для такої передачі.

Крім цього, відповідачем

безпідставно згідно проекту відводу зазначено вказану земельну ділянку, як

таку, що знаходиться за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1, що також свідчить  про 

недостовірність   оскаржуваної

ухвали,   невідповідність  вказаних 

в ній даних фактичним обставинам щодо місцезнаходження земельної ділянки

та невірність технічної

документації, що була підставою її

прийняття.

Покликання підприємця ОСОБА_1 на

лист Львівського ОДКБТІ про відсутність 

даних в бюро щодо інвентаризації та реєстрації  елементів благоустрою, розташованих між  кіосками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, є

безпідставним, оскільки за наявними в матеріалах справи документами  пергола, яка знаходиться на спірній земельній

ділянці, є конструктивним елементом 

к.446, 446-а, що знаходиться за адресою. Львів, АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.321 ЦК України

право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього

права чи обмежений у його здійсненні. 

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його

здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст.391 ЦК

України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним

права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою ст.19 Конституції

України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.57 Закону

України „Про власність" від 07.02.1991 року, якщо в результаті видання

акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не

відповідає закону, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння,

користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається

недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Згідно п.5 ст.158

Земельного кодексу України у разі незгоди власників землі або землекористувачів

з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань

земельних ресурсів спір вирішується судом.

Підставами для визнання акту

недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або

визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.   Обов”язковою умовою визнання акта недійсним

є також порушення у зв”яку з прийняттям оскаржуваного акта прав та охоронюваних

законом інтересів підприємства чи організації - позивача по справі.

Оцінивши всі докази в сукупності,

суд приходить до висновку, що ухвала Львівської міської ради  №НОМЕР_1. „Про затвердження приватному

підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1

не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує охоронювані законом

права та законні інтереси позивачів, а тому позовні вимоги про її скасування є

підставними та підлягають задоволенню.

Судом  також приймається до уваги те, що  відповідно до п.3 ст.99 КАС України перебіг

строку обчислюється з дня, коли особа дізналася або  повинна була дізнатися   про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

Позивачі зазначають, що про

існування оскаржуваної ухвали їм стало відомо лише в березні 2006 року.

Наведене підтверджують звернення позивачів з відповідними заявами до міського

голови м.Львова, голови Сихівської районної адміністрації м.Львова (листи №1/3

від 01.03.2006 року, №11 від 03.03.2006 року), прокуратури м.Львова (лист №21

від 21.04.2006 року).

В матеріалах справи відсутні та

сторонами не подано інших доказів, які би спростовували твердження позивачів, а

тому суд вважає, що позивачами не пропущено строк позовної давності звернення з

цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України

якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних

повноважень, суд присуджує всі здійснені нею 

документально підтверджені судові витрати з відповідно бюджету, а тому в

спірному випадку на користь позивача 1 підлягає стягненню з місцевого бюджету судовий

збір в розмірі 3,4 грн.

Враховуючи наведене та керуючись

п.6 Прикінцевих положень КАСУ, 

ст.ст.160,161,162,163,167 КАСУ, 

суд

       п о с т а н о в и в:

Позов задоволити.

Скасувати ухвалу Львівської міської

ради  №НОМЕР_1. „Про затвердження

приватному підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення та надання земельної ділянки

на АДРЕСА_1.

Стягнути з місцевого  бюджету на користь  товариства з обмеженою відповідальністю

«Ботак»(АДРЕСА_2, р/р №26003240548001 ЗГРУ „Приватбанк", МФО 325321, код

ЄДРПОУ 20804137) судовий збір в розмірі 3,4 грн..

Виконавчий лист видати  після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили у

відповідності з ст.254 КАС України і може бути оскаржена  у порядку та строки, передбачені ст.186 КАС

України.

Суддя