Ухвала

від 01.10.2017 по справі 235/1835/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.17

Провадження 2-п/235/29/17

Справа 235/1835/17

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі

головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Придворовій В.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Кузня» про визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2017 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» задоволені в повному обсязі.

21.08.2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що не зявився в судове засідання, оскільки не отримував судової повістки про розгляд справи 03.08.2017 року, копію рішення суду отримав лише 12.08.2017 року. В період з 26.05.2017 року по 08.08.2017 року не мав фізичної можливості отримувати судові повістки та приймати участь у розгляді справи, оскільки був викрадений з метою позбавлення його життя, а 08.08.2017 року зловмисники його відпустили, про що було сповіщено відділ поліції.

Крім того, вважає, що його присутність на судовому розгляді справи є обовязковою, так як докази, які він може надати до суду та на які він буде посилатись у ході розгляду справи мають значення для правильного вирішення справи, він би надав докази того, що справа між цими ж сторонами з тих самих підстав вже розглядалась судом та позивачу було відмовлено в задоволенні позову. Також ним було б надано докази того, що він мав повноваження на укладення вищевказаних правочинів та мав би змогу надати суду інші докази, які б були важливі для винесення законного рішення по справі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ТОВ «Стара Кузня» в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується розписками про вручення судових повісток.

Представники позивача ПП «Землі Донбасу 2005» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Кузня» про визнання правочинів недійсними.

Справа призначалась до розгляду в судовому засіданні неодноразово, а саме на 03.05.2017 року, 15.05.2017 року, 23.05.2017 року, 09.06.2017 року, 03.08.2017 року.

Відповідач ОСОБА_1 отримував судову повістку про розгляд справи судом на 15.05.2017 року, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с. 102), був присутнім в судовому засіданні 15.05.2017 року, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 108-110), в цей же день отримав в суді судову повістку про розгляд справи на 23.05.2017 року (а.с. 112). Але відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 23.05.2017 року не зявився, надав електронною поштою заяву про відкладення розгляду справи в звязку з тим, що він знаходиться на обстеженні у Миргородській лікарні (а.с. 118), але документів, які б підтверджували поважність неявки суду не надав.

Останній раз справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2017 року. Згідно ч. 3 ст. 76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сімї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. В матеріалах справи міститься розписка про вручення судової повістки на імя ОСОБА_1 з відміткою в.о. сільського голови Іванівської сільської ради про те, що вручити судову повістку ОСОБА_1 неможливо, оскільки він відсутній за місцем реєстрації (а.с. 130), також матеріали справи містять поштове повідомлення про повернення судової повістки на адресу відповідача ОСОБА_1 з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 131).

Щодо обставин, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і доказів про це, то відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що 26.05.2017 року його було викрадено з метою позбавлення його життя, про що 27.05.2017 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050410001377 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 08.08.2017 року зловмисники його відпустили, про що було сповіщено відділ поліції. Але з наданої відповідачем ОСОБА_1 постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050410001377, вбачається, що 08.08.2017 року ОСОБА_1 сам зявився до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, будь-які показання щодо обставин свого безвісного зникнення він надати відмовився, зазначив, що ніякі протиправні дії відносно нього вчинено не було, в звязку з чим просив не залучати його до провадження в якості потерпілого, а також закрити кримінальне провадження за фактом його безвісного зникнення (а.с. 159). Надані відповідачем ОСОБА_1 копія постанови про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6, копія повідомлення про підозру ОСОБА_6 та довідка Слідчого управління ГУНП в Донецькій області про те, що ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2017 року за № 1201705000000167, у якому оголошено про підозру ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України (а.с. 173-181), також не підтверджують факт викрадення ОСОБА_1 26.05.2017 року та того, що 08.08.2017 року зловмисники його відпустили.

Також відповідач в заяві про перегляд заочного рішення не посилається на докази, які б мали значення для правильного вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на статут ПП «Землі Донбасу 2005», але копія цього статуту міститься в матеріалах цивільної справи (а.с. 8-19) та досліджувалась судом. Відповідач посилається на пояснення свідків, але при цьому не зазначає їх прізвищ та не зазначає, які обставини, що б мали значення для правильного вирішення справи, свідки могли б підтвердити. Відповідач посилається на відомість про отримання орендної плати за 2016 рік та заяву відповідача ОСОБА_2, але сама по собі наявність зазначеної відомості та заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову не є істотними доказами, що мають значення для правильного вирішення справи щодо визнання правочинів недійсними. Крім того, відповідач посилається на рішення Апеляційного суду Донецької області від 21.03.2017 року, але цим рішенням було скасовано рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.01.2017 року через порушення норм процесуального права, оскільки відсутні підстави для обєднання в одній позовній заяві кількох вимог, які стосуються семи незалежних один від одного орендодавців та семи окремих земельних ділянок. При цьому суд апеляційної інстанції в зазначеному рішенні зазначає про те, що вважає передчасним перевіряти законність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання правочинів недійсними.

Тобто в заяві про перегляд заочного рішення відповідач не посилається на будь-які докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 228, 231, 232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Кузня» про визнання правочинів недійсними залишити без задоволення.

Розяснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя :