Постанова

від 26.09.2017 по справі 805/2866/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р. Справа №805/2866/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Кочетові В.К.

за участю

представника позивача - Малушко Г.Ю. (за довіреністю),

представника відповідача - Пономарьова А.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002371413 від 14.07.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з проведення АТО підприємство перереєстровано на територію м. Краматорськ, підконтрольну українській владі. З 12 по 13 червня 2017 року працівниками ДПІ у м. Краматорську проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ", про що складено відповідний акт №285/05-99-14-13-36252790 від 30.06.2017 року. В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, пп. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 334719грн., в тому числі у декларації з ПДВ за серпень 2016 року на суму 334719грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 334719грн., в тому числі по декларації з ПДВ за серпень 2016 року на суму 334719грн. Так, податковий орган посилається на нереальність господарських операцій позивача із ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ . Втім, позивач вважає дані твердження необґрунтованими, оскільки такий висновок спростовується наявними первинними документами, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Таким чином, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" встановлено проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року, яке нібито здійснило постачання запчастин для обладнання. Проте, позивачем до перевірки не надано документів, які підтверджують якість товару та будь-яких супровідних документів на вантаж, товарно-транспортних накладних. Також підприємством не надано довіреності та журналу реєстрації довіреностей, виписаних на отримання ТМЦ, будь-яких супровідних, з огляду на що встановити факт транспортування товару не можливо. Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" в серпні 2016 року завищено суму податкового кредиту на загальну суму 334719,48грн. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 36252790; 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, б. 2в) є юридичною особою, зареєстровано 07.11.2008 року, як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області та є платником податку на додану вартість.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75. ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ (код ЄДРПОУ 40503226).

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, пп. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" №285/05-99-14-13-36252790 від 30.06.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002371413 від 14.07.2017 року, яким позивачеві у зв'язку із встановленням порушень 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, пп. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 502078,50грн., з яких 334719грн. - за податковими зобов'язаннями, 167359,5грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Предметом доказування в цій справі є обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ , правильність відображення їх в податковому обліку, а саме правомірність формування позивачем податкового кредиту за спірний період, а також правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки.

Щодо висновків контролюючого органу про непідтвердження реального здійснення позивачем господарських операції з контрагентами ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ суд зазначає наступне.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 03.08.2016 року між позивачем (покупець) та ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ (продавець) укладено договір купівлі-продажу №41-08-16, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити будівельні матеріали в асортименті (товар). Найменування, загальна кількість товару, його часткове співвідношення, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру визначається в специфікаціях, видаткових накладних, в розрахункових накладних на цей товар або інших документах за згодою сторін, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна ціна товару за цим договором складає 2008316,86грн., в тому числі ПДВ 20%. Передача товару здійснюється в 15-денний строк з моменту підписання цього договору. Транспортні витрати, пов'язані з транспортуванням товару від складу продавця до складу покупця несе продавець. Покупець зобов'язується сплатити продавцеві загальну ціну товару протягом тридцяти банківських днів з моменту надання рахунку шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця, або іншим, не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі векселями. Строк дії даного договору встановлено до 31.12.2016 року. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами (а.с. 109-110).

Додатково до зазначеного договору купівлі-продажу між позивачем та ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ укладено специфікацію №1 від 03.08.2016 року, за якою на виконання своїх зобов'язань продавець здійснює постачання товару на суму 2008316,86грн., в тому числі ПДВ - 334719,48грн. (а.с. 111).

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ договору купівлі-продажу знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: рахунках на оплату №11 від 15.08.2016 року, №10 від 15.08.2016 року та №12 від 15.08.2016 року, видаткових накладних №10 від 15.08.2016 року, №11 від 15.08.2016 року та №12 від 15.08.2016 року, податкових накладних №10 від 15.08.2016 року, №11 від 15.08.2016 року та №12 від 15.08.2016 року (а.с. 112-117, 153-155).

21.09.2016 року до договору купівлі-продажу №41-08-16 від 03.08.2016 року укладено додаткову угоду №1, якою даний договір доповнено пунктом 6.3, яким передбачено, що відступлення права вимоги грошових зобов'язань за цим договором на користь третіх осіб можливо при отриманні на те письмової згоди другої сторони за договором (а.с. 164).

21.11.2016 року між ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ (первісний кредитор), ТОВ АЛЕНСО КОМПАНІ (новий кредитор) та ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ укладено договір №51/11-2016 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора права та обов'язки первісного кредитора за договором №41-08-16 від 03.08.2016 року між первісним кредитором та боржником на суму 670286,43грн. До нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в угоді, а боржник зобов'язується перед новим кредитором належно виконати зобов'язання боржника, що викладені в угоді (а.с. 137-138).

Також, 02.12.2016 року між ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ (первісний кредитор), ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД АГРО (новий кредитор) та ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ укладено договір №52/12-2016 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора права та обов'язки первісного кредитора за договором №41-08-16 від 03.08.2016 року між первісним кредитором та боржником на суму 1338030,43грн. До нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в угоді, а боржник зобов'язується перед новим кредитором належно виконати зобов'язання боржника, що викладені в угоді (а.с. 139-140).

На виконання вищезазначених договорів позивачем здійснено оплату за поставлений згідно договору купівлі-продажу №41-08-16 від 03.08.2016 року товар. Так, платіжним дорученням №15512 від 07.12.2016 року позивачем сплачено на рахунок ТОВ АЛЕНСО КОМПАНІ 124465,43грн., платіжним дорученням №15656 від 23.12.2016 року - 545821,00грн. (а.с. 141, 142).

Також, платіжними дорученнями за №15574 від 13.12.2016 року на суму 500000,00грн., №15575 від 13.12.2016 року на суму 500000,00грн., №15587 від 13.12.2016 року на суму 200000,00грн. позивачем здійснено сплату за постановлений згідно договору купівлі-продажу №41-08-16 від 03.08.2016 року товар на рахунок ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД АГРО (а.с. 143-145).

З пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, встановлено, що станом на 01.08.2017 року заборгованість ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ перед ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД АГРО за договором відступлення права вимоги №52/12-2016 від 02.12.2016 року становить 138030,43грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 185.1. ст.. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Факт перевезення отриманих позивачем на підставі договору купівлі-продажу №41-08-16 від 03.08.2016 року товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортною накладною №1807 від 15.08.2016 року, згідно якої товар здав водій-експедитор ОСОБА_4, а прийняв ОСОБА_5

Прийняття товару зазначеною особою здійснено на підставі довіреності №496 від 15.08.2016 року, факт видачі якої підтверджений реєстраційним записом в книзі видачі довіреностей.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_5 останній 02.06.2011 року прийнятий на посаду начальника адміністративно-господарського відділу ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ .

Крім того, суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи договори, укладені позивачем з іншими юридичними особами, які підтверджують наявність у ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ основних засобів, устаткування та транспорту, необхідних для здійснення господарської діяльності (а.с. 33-107).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ є кінцевим споживачем ТМЦ, отриманих за вищезазначеним договором купівлі-продажу.

Так, отримані від контрагента позивача товарно-матеріальні цінності були використані у власній господарській діяльності позивача. Даний факт підтверджується наданими до суду оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за серпень 2016р., по рахунку 281 за серпень 2016р., актами списання матеріальних цінностей №198 від 31.10.2016 року, №218 від 30.11.2016 року (а.с. 173, 174). Згідно пояснень представника позивача графи ціна та сума у вищезазначених актах списання визначені без врахування ПДВ.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефектів у правовому статусі контрагентів позивача.

Так, за даними державного реєстру юридичних осіб ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ здійснює наступні види діяльності: КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд враховує доводи Вищого адміністративного суду України, що знайшли своє відображення в Ухвалі ВАСУ від 28 липня 2015 року у справі №К/800/24214/15:

"поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу."

Аналогічна позиція міститься в наступних рішеннях ВАСУ: Ухвала від 28 липня 2015 року у справі №К/800/26173/15; Ухвала від 28 липня 2015 року у справі №К/800/42947/14, Ухвала від 29 липня 2015 року у справі №К/9991/38528/12, Ухвала від 29 липня 2015 року у справі №К/800/1381/14, Ухвала від 6 серпня 2015 року у справі №К/800/52613/14.

Доводи відповідача щодо встановлення безтоварності правочину, укладеного позивачем з його контрагентом - ТОВ АНТАЛІЯ ПРОФІ на підставі висновків податкової інформації, суд оцінює критично, на підставі наступного.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: "Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності".

Відповідно до Листа ВАСУ від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд погоджується з даними висновками Вищого адміністративного суду України та підкреслює, що письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками спростовують висновки податкового органу, які ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірних періодах позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

Щодо висновків акту перевірки в частині неможливості здійснення спірної господарської операції платника податків з контрагентом-постачальником через відсутність у останнього необхідних трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, суд вважає їх передчасними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання робіт чи надання послуг контрагентами. Крім того, податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт чи надання послуг контрагентами.

Щодо не надання підприємством доказів на підтвердження якості поставленого товару, як на підставу для визнання господарської операції безтоварною, слід зазначити, що сертифікати якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції) на підтвердження відповідності продукції певним нормативним вимогам і стандартам якості. Такі документи не можуть вважатися первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарська операція між позивачем та контрагентом - постачальником за спірний період не була спрямована на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002371413 від 14.07.2017 року було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002371413 від 14.07.2017 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0002371413 від 14.07.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 502078,50грн., з яких 334719грн. - за податковими зобов'язаннями, 167359,5грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ" судовий збір у розмірі 7531 (сім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 18 коп.

Постанову ухвалено 26 вересня 2017 року.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.