Рішення

від 25.09.2017 по справі 909/712/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р. Справа № 909/712/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: приватного виробничо-комерційного підприємства "Кераміка-ДТ", вул.Галицька, 149/64, м. Івано-Франківськ, 76018

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про стягнення 186837,55 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 15.09.17),

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №б/н від 27.02.17),

від третьої особи - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: ОСОБА_3 - начальник відділу представництва, (довіреність №1013/01-20/14в від 17.08.17

ВСТАНОВИВ:

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося в суд із позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства «Кераміка-ДТ» про стягнення 186837,55 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №17 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 01.03.17, який визнаний укладеним 28.02.17 з дня набрання рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.16 законної сили, в частині сплати пайового внеску.

Представник позивача та третьої особи - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; просять суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.16, яке набрало законної сили згідно постанови львівського апеляційного господарського суду 28.02.17 у справі №909/881/16 визнано укладеним договір №17 від 01.03.17 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та приватним виробничо- комерційним підприємством "Кераміка-ДТ"

Згідно розділу 1 договору, замовник, що здійснює реконструкцію існуючого навісу під складські і офісні приміщення на вул.Польовій,5, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.

У відповідності до пункту 3.1. даного договору, розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.

Пунктом 3.3 договору, встановлено, що замовник сплачує пайову участь у сумі 169382,94 грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації договору.

Всупереч умов договору, замовник прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, у зв"язку із чим 11.04.17 фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача направлено претензію-вимогу №152/16.5-14/18в щодо погашення заборгованості в розмірі 169382,94 грн. у десятиденний термін з моменту отримання вимоги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги визнав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати пайового внеску, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1693822,94 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.1. договору № 17 про пайову участь замовників будівництва) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста - при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

На підставі зазначеного пункту договору та правових норм, позивачем нараховано відповідачу 8770,79 грн. - пені за період з 09.03.17 по 06.07.17, 1739,12 грн.- 3% річних за період з 09.03.17 по 06.07.17 та 6944,70 грн. - інфляційних втрат за період березень червень 2017 року.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Також, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних , які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 1670,63 грн. В решті суми нарахованих 3% слід відмовити.

Судом також, перевірено правильність нарахування інфляційних втрат, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" перевищують суму інфляційних втрат заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 6944,70 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 186769,06 грн., з яких: 169382,94 грн. - основного боргу, 1670,63 грн. - 3% річних, 6944,70 грн. - інфляційних нарахувань та 8770,79 грн. - пені.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 546, 547, 610, 612, 614, 625, 629 ЦК України, ст. 173, 216, 230, 231, 343 ГК України, керуючись ст. 4-7, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до приватного виробничо-комерційного підприємства "Кераміка-ДТ" про стягнення 186837,55 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Кераміка-ДТ", вул.Галицька, 149/64, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 24681482 ) на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, код 02314062, одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002 МФО 836014 УДКСУ в м. Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - ) - 169382,94 (сто шістдесят дев"ять тисяч триста вісімдесят дві гривні дев"яносто чотири копійки) - заборгованості, 8770,79 (вісім тисяч сімсот сімдесят гривень сімдесят дев"ять копійок) - пені, 1670,63 (одну тисячу шістсот сімдесят гривень шістдесят три копійки ) - 3 % річних та 6944,70 ( шість тисяч дев"ятсот сорок чотири гривні сімдесят копійок ) - інфляційних нарахувань, а також 2801,54 (дві тисячі вісімсот одну гривню п"ятдесят чотири копійки ) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 68,49 (шістдесяти восьми гривень сорока дев"яти копійок) 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.17

Суддя Максимів Т.В.